WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Візантія у ІV – ХІ ст. - Реферат

Візантія у ІV – ХІ ст. - Реферат


Реферат на тему:
Візантія у ІV - ХІ ст.
Виникнення Візантійської імперії та її економіка в ІV - V ст. Правління Юстиніана та його наслідки. Криза в УП. Утвердження феодальних відносин у Візантії (ІІ половина ІХ ст. - кінець ХІ ст.).
Ще в 330 р. Константин І переніс столицю Римської імперії на Схід, на місце древньої мегарської колонії Візантій. Дуже швидко виросло місто Константинополь. Розділ імперії в 395 р. остаточно сформувався відокремленням східних провінцій. До Східної Римської імперії увійшли Балканський півострів, Мала Азія, Північна Месопотамія, частина Вірменії, Сірія, Палестина, Єгипет, Киренаїка, Крим, Родос, Кіпр та інші острови. Різні народи жили тут - греки, даки, фракійці, іллірійці, сірійці, грузини, вірмени, євреї, але домінували греки і їх мова. Самоназва імперії - Ромейська, ми ж її називаємо Візантією.
Східна імперія була більш стійкою в порівнянні із Західною внаслідок стійких економічних зв'язків. В приморських районах і в долинах річок вирощували виноград, сливи. Житницею був Єгипет; Мала Азія і Сірія - скотпрські райони. Рабовласництво не відігравало такої ролі, як у Західній імперії. Поруч з рабами були вільні общинники. Община - мітрокомія, з круговою порукою.
В імперії було багато міст : Константинополь, Фессалоніка, Корінф, Ефес, Лаодікія, Антиохія, Бейрут, Дамаск, Александрія. Вони були центрами ремесла і торгівлі. Караванні і морські шляхи вели в Індію, Китай, на Кавказ і до слов'ян. На узбережжях була безліч провінційних міст - полісів. Соціальний склад міст був строкатим.
На відміну від Західної імперії Візантія не була завойована варварами. Вона встояла під натиском вестонів і остонів. Рабовласницький лад зберігався тут ще до V - VІ ст., але її суспільний лад еволюціонував у напрямі до феодалізму.
Позначалось це становище й на управлінні. У великих містах велику роль в житті відігравали видовища. Дими - сині і зелені, по кольору одягу возниць - це своєрідні "партії цирку", вони відігравали важливу роль у політичному житті. Управляли полісом куріали - рабовласницька верхівка міста. Вони утримували громадські будови, організовували видовища, роздавали продукти бідноті. За збір податків вони відповідали своїм майном. З феодалізацією відносин куріали розорювались. В ІV ст. рабські форми праці не були домінуючими.
Верховна влада належала імператору. Ще в ІІІ ст. був сформульований принцип: "Те, чого бажає імператор, має силу закону." Церква підтримувала імператора. Обирав його синкліт (сенат). Вплив справляли дими. Цирк часто був і ареною політичного життя. Адміністративний апарат був громіздким, а значить, і податки були обтяжливими. Через кожних 15 років проходила звірка майна для сплати податків. Землі втікачів приєднувались до сусідів, яких зобов'язували платити податок.
В кінці ІV ст. почастішали народні виступи, поширились єресі. І в цей же час на імперію обрушились варвари - вестготи. Їх вдалось відбити. В першій половині У ст. прийшли гуни, в кінці - остготи.
В V ст. набули поширення несторіанці, що відкидали у Христі божественну природу, і монофізити, що навпаки, визнавали у Христа лише божественне начало. За єресями приховувалась політична боротьба.
В V ст. імператор Анастасій відмінив податки з городян і переклав їх на селян. Селянам заборонено було продавати землі великим власникам - лише сусідам. Орендарі, що тримали землю понад 30 років, одержували її у власність.
Рабовласники ще були сильними. За Юстиніана вони перейшли до наступу всередині країни і за її кордонами.
Правління Юстиніана та його наслідки. Криза в VII. Імператор Юстиніан (527 - 565) - освічений, працелюбний, жорстокий і впертий вирішив відновити імперію в її колишніх кордонах. Щоб поповнити казну, він наказав повертати на ділянки колонів, коли б вони не втекли.
Юстиніан завів римське право. Основна частина - "Кодекс Юстиніана". В нього ввійшли "Дигести"-, уривки з творів юристів, "Інституції", керівництво до користування "Кодексом" і "Новели" - імператорські накази. Юридичний статус рабів переносився на колонів.
Юстиніан, щоб добути гроші, віддавав продаж основних продуктів на відкуп, збільшив податки. Церкві належала 1/10 земель. Єресі переслідувались. В 529 р. в Афінах була закрита вища школа - останній оплот античної науки і культури.
Далі Юстиніан почав відвойовувати територію Західної Римської імперії. В 533 - 534 рр. було захоплене Вандальське королівство в Північній Африці, в 535 - 555 - Остготська держава, Галлія в 545 р. - Південно-Східна Іспанія, Сардинія і Корсика.
11 січня 532 р. в церкві (що був і іподром) почалось повстання "зелених" - "Ніка". Повсталі вимагали, щоб імператор покарав чиновників. Юстиніан відмовився і залишив цирк. Був час, коли повсталі перемагали, Юстиніан навіть збирався тікати з столиці, але через 5 днів полководець Велізарій придушив повстання. Було вбито 30 - 40 тис. чоловік.
Повстання дуже вразило Юстиніана, він боявся нових, тому провів реорганізацію адміністрації. Була посилена поліцейська влада, проведені конфіскації у магнатів. Юстиніан спирався на середні верстви служилих людей, їм передавав конфісковані землі знаті.
Юстиніан централізував управління і податки, але не зміг подолати хабарництво. Імператор спирався на церкву, а язичників переслідував.
Значну частину державних коштів Юстиніан витрачав на будівництво. Шляхи, мости, водогони, лазні, театри і, звичайно, храми. В 532 - 538 рр. Збудований храм св. Софії. Незважаючи на кілька землетрусів, він і зараз вражає красою. Це ранній візантійський стиль.
Історик часів Юстиніана - Прокопій Кесарійський. Про царювання Юстиніана він написав "Історію воєн" (з персами, готами та ін.), "Про будови", "Таємну історію", де викриті темні сторони царювання.
Історик Агафій написав "Царювання Юстиніана", що доповнює праці Прокопія. Він значно більш лояльний до правителя, ніж Прокопій.
Географ Козьма Індікоплавт писав про Африку та Індію, Червоне море та Індійський океан. Математики-механіки Ісидор Мілетський і Анфілій Тральський були головними будівниками храму св. Софії.
Зовні царювання Юстиніана було блискучим, але, коли імператор помер у віці 84 років, його син Юстиніан ІІ опинився у скрутному становищі. Були втрачені завойовані землі, знову почались єресі та народні рухи. Останній представник династії Юстиніана імператор Маврикій загинув під час двірцевого перевороту.
На Балкани в VІ - VІІ ст. кілька разів вторгалися слов'яни, які доходили аж до Пелепонесу. На Дунаї тіснили авари. Східні провінції почали захоплювати перси. Сірію, Палестину і Єгипет захопили араби. На початку УІІІ ст. залишилось 1/3 території імперії Юстиніана. Зростав вплив слов'ян, які переселились у східно-римську імперію.
Становище слов'ян-переселенців охарактеризоване у "Землеробському законі", сформульованому у VІІІ ст., але такому, що відбиває реалії ще VІІ ст. Селяни мали ділянки - поле, виноградник, сад у власності. Але їх назви - пайка, жереб - свідчать про впливобщини. Закон передбачав і переділ земель, якщо перший поділ був проведений неправильно.
Після збору врожаю поля могли перетворюватись на вільне пасовище. Були й безземельні селяни-апори, що орендували землі з половини урожаю, а деякі орендарі платили власникам десятину врожаю - мортити. Можливо, це колишні власники земельних ділянок. Були й наймити - містоти або містії.
"Землеробський закон" свідчив про певне розшарування общини, про залежність, що вже виникла. Поширена версія про слов'янське походження цього документу. Слов'яни дали Візантії масу вільного селянства, на базі якого могли розвиватись феодальні відносини. Тому Візантія забезпечувала себе зерном та іншими продуктами.
Слов'яни склали і основу війська для боротьби проти арабського халіфату, що став головним ворогом Візантії.
З перемінним успіхом йшли війни з протоболгарами. У 681 р. Візантія була змушена визнати
Loading...

 
 

Цікаве