WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Іспанія у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. - Реферат

Іспанія у ХVІ – першій половині ХVІІ ст. - Реферат

державами велась війна на морях. Філіп підтримував змови проти Єлизавети, в центрі яких завжди була шотландська королева Марія Стюарт. Але в 1587 р. Марія Стюарт була страчена. Почалась стадія відкритого конфлікту між Англією та Іспанією. У 1588 р. до Англії був посланий іспанський флот - "Непереможна армада". Вона була розгромлена, а частково кораблі загинули від бурі. Повернулась лише половина із 130 кораблів. Морській могутності Іспанії був нанесений значний удар.
Потім Іспанія втрутилась у громадянську війну у Франції, послала війська для боротьби з гугуенотами в Нормандію, Бретань, Лангедок та ін. райони. У 1591 р. в Париж був введений постійний іспанський гарнізон. Філіп ІІ хотів видати свою дочку за короля Франції. Але після вступу в Париж у 1594 р. вождя гугенотів і ворога Іспанії Генріха ІУ Наваррського, іспанські війська залишили Париж. Війна тривала ще кілька років і завершилась миром, вигідним для Франції.
Третім напрямом політики Філіпа ІІ була боротьба з турками. У 1560 р. він направив флот до берегів Північної Африки для того, щоб повернути Іспанії м. Тріполі. Турецький флот розбив іспанський. Але у 1571 р. іспанці взяли реванш, розбивши флот турок біля затоки Лепанто. Ті кораблі, що залишились цілими, дістались іспанцям і їх союзникам венеціанцям. Керував флотом дон Хуан Австрійський (позашлюбний син Карла І). Панування турок в Середземному морі було підірвано.
Однак цей успіх в цілому не міг нейтралізувати враження від неуспішної політики Філіпа ІІ у Європі.
У 1581 р. загинув під час експедиції в Північну Африку португальський король. На 60 років Португалія приєдналась до Іспанії - Філіп ІІ обіцянками та інтригами схилив на свою сторону знать і духівництво.
Позиції абсолютизму в Іспанії були за Філіпа ІІ зміцнені. Міста частково зберігали самоуправління, але всі міські посади займали дворяни. Депутатами міст у кортесах теж були ідальго. Кортеси лише затверджували субсидії королю: ідальго охоче давали згоду на податки, яких самі не платили. Склався королівський бюрократичний апарат, в якому основну роль грали ідальго.
Повної централізації не було досягнуто. Колишні самостійні держави, перетворені у провінції, зберігали автономію. Гранди, позбавлені політичної влади, зберігали економічну могутність, титули, посади. Частина аристократії стала придворною. При дворі Філіпа ІІ був складений етикет - взірець для Європи. Великим впливом користувалась церква. Опора абсолютизму - ідальго. Але вони не займались господарською діяльністю, шукали простих шляхів збагачення - відправлялись в Америку, воювали. Не склався союз монарха з містами.
4. У середині ХVІ ст. в економіці Іспанії почався занепад, який продовжувався і в ХVІІ ст. Товари з Іспанії втратили збут навіть в Америці. Уряд не проводив протекціоністської політики. Места вивозила шерсть у Фландрію, Францію, Італію, а суконна промисловість Іспанії відчувала брак сировини. Були митні податки при перевезеннях з провінції в провінцію.
Друга причина занепаду - в політиці абсолютизму, що ігнорував національні інтереси. Витрачені на війни кошти змушували короля збільшувати податки. За першу половину ХVІ ст. вони зросли у 4 рази. Це розорило виробників - селян і ремісників. Вивіз золота з Америки, орієнтував не на вробництво. Золото втікало в інші країни. Філіп ІІ брав позики і три рази проголошував державне банкрутство. Ремесла прийшли в занепад. З 70-х рр. почалось ввезення Іспанією пшениці з Франції, Польщі, Росії. Підприємці в Іспанії почали вилучати гроші з виробництва і вкладати їх у землю, посади, позики, папери.
У час Філіпа ІІІ (1598 - 1621) від величі і могутності Іспанії не лишилось і сліду. Філіп ІІІ фактично передав справи по управлінні державою своєму фавориту Лермі та його родичам. Гранди повернули собі політичну владу на місцях. Ідальго, що знаважали працю, вели злиденний спосіб життя, але приховували бідність.
Чиновництво створювало все нові посади і продавало їх. Церква володіла ? земель. Ріст податків взагалі зробив невигідною продуктивну працю. "Більшість іспанців перетворились в нероб", - писав сучасник. У 1609 р. вийшов едикт про вигнання морисків. Це ще більше погіршило економічну ситуацію. Було залишено лише 6% морисків, щоб зберегти рисові поля, виробництво цукру, зрошувальні системи. Частини морисків пішла в гори і там підняла повстання. А всього вигнано було 500 тис. морисків.
За Філіпа ІV (1621 - 1665) влада опинилась в руках його фаворита Олівареса. Господарське життя завмерло. Іспанія втратила ? населення, а уряд вів агресивну зовнішню політику. Іспанські Габсбурги ще за Філіпа ІІІ ув'язалися у Тридцятилітню війну. За Вестфальським миром 1648 р. Іспанія визнала незалежність Голандії.
У 1640 р. Португалія відокремилась від Іспанії.
Почались народні повстання. У 1632 р. у Біскайї вибухнуло повстання, приводом до якого була спроба ввести податок на сіль. Особливо великим було повстання 1620 - 1621 рр. у Каталонії. Воно набуло форми сепаратистського руху, т. я. Однією з причин була політика абсолютизму, що прагнув ліквідувати місцеві звичаї і вльності. Мова тут близька до південнофранцузьких діалектів. Іспанські вояки вели ссебе тут як у завойованій країні. Лише у 1651 р. після п'ятимісячної облоги Барселона здалася. Але Філіп ІУ підтвердив всі вольності Каталонії.
5. Відродження в Іспанії носило суперечливий характер.Тут не було розриву з католицизмом і навіть Сервантес і Лопес де Вега не порвали з католицькою традицією.
Представники передової думки називались "еразмістами".
Альфонсо де Вальдеса - гуманіст, писав твори в дусі Лукіана. Нападав на папу і духівництво.
Філософ Хуан Луїс Вівес з Валенсії. Учився в Парижі, жив у Англії, Фландрії. Написав "Товариство Христа", критикувава арістотелеву схоластику.
Поет Луїс де Леон - ортодоксальний католик, але був звинувачений в єресі, потрапив у руки інквізиції, через 4 роки був звільнений. В поезії прославляв життя на лоні природи (ода "Блаженне життя").
Мігель Сервантес де Сааведра (1547 - 1616) - з сім'ї хірурга. Прожив непросте життя. Був поранений у битві при Лепанто. Захоплений піратами і 5 років провів у Англії. Коли його викупили, він став зборщиком податків і два ради потрапляв у в'язницю. Тут і був створений "Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський" (1605 - 1615).
Лопе Феліс де Вега Карньо написав 1800 комедій, збереглось 426. Найбільш відома драма "Фуенте Овехуна" ("Овече Джерело"), а також комедії "Собака на сіні", "Валенсіанська вдова", "Учитель танців".
У живописі головна фігура - Ель Греко (з Криту), що жив у Толедо. Створив ряд всесвітньо відомих полотен, серед них - "Похорон графа Оргаса".
Дієго Веласкес де Сільва, живописець Філіпа ІУ, жив у Севільї. Він створив його портрети, "Меніни" (фрейліни), "Пряхи" та інші полотна з життя знаті і простих іспанців.
Список літератури:
1. Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. - М., 1983.
2. Всемирная история. - М., 1957.
3. Господстующий класс феодальной Европы. - М., 1989.
4. Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ - ХV ст.). - М., 1984.
5. Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. - М., 1972.
6. Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. - М., 1984.
7. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. - Т. І-ІІ. - М., 1985, 1986.
8. Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. - М., 1988.
9. Проблемы развития феодальной собственности на землю. - М., 1979.
10. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. - М., 1976.
11. Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ - ХV вв. - М., 1985.
12. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 1.
13. История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. - М., 2000. - Т. 2.
14. Влась и политическая культура в средневековой Европе. - М., 1992.
15. Европейское дворянство ХVІ - ХVІІ вв.: границы сословия. - М., 1997.
16. Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. - М., 1994. - Ч. ІV - V.
17. История средних веков. Европа. - Минск, 2000.
18. Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. - М., 2000.
19. Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ - ХVІІ вв.). - Ленинград, 1990.
20. Мировая культура. Средневековье. - М.: Алтейа, 1996.
21. Контамин Ф. Война в серние века. - СП (б): Ювента, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве