WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Християнство на Русі (пошукова робота) - Реферат

Християнство на Русі (пошукова робота) - Реферат


Реферат на тему:
Християнство на Русі
План
1 Правління князя Володимира.
2. Хрещення Русі й утворення помісної Руської православної церкви.
3. Правління Ярослава Мудрого.
Правління Князя Володимира
Язичницькі вірування наших предків досить мало відомі. Як і всі арійці, руські слов'яни поклонялися силам видимої природи й шанували предків. Для Русі торговельні відносини з Грецією полегшували знайомство з Христовою вірою. Варязькі купці й дружинники, які частіше, ніж слов'яни, були в Царгороді, задовго до слов'ян почали там навертатися до християнства й приносили на Русь нове вчення, передаючи його слов'янам. За часів князювання Ігоря в Києві була вже християнська церква Св. Іллі. Та й у війську самого князя Ігоря було багато християн. Дружина князя княгиня Ольга також була християнкою. Словом, християнська віра була добре знайома киянам ще при перших варязьких князях. Правда, Святослав ставився досить прохолодно до грецької віри; а при сині його Володимирі в Києві ще стояли язичницькі кумири (ідоли), яким приносили людські "треби", або жертви.
Прийняття християнства стало найважливішою подією в історії Київської Русі. Відбулося воно за часів правління київського князя Володимира (978- 1015 pp.) і стало визначальним фактором для всієї Русі. Церква дуже часто в ті часи порівнювала київського князя з апостолом Павлом. І справа не стільки в тому, що йому вдалося чудовим чином позбутися сліпоти, скільки в тому, що князь Володимир із язичника став щирим християнином. І це після того, як язичники намагалися всіма можливими способами очорнити ім'я Христа. Князь Володимир став пізніше ревним прихильником християнства й так само ревно намагався всіх язичників перетворити на християн.
Князь Володимир одержав язичницьке виховання. Це відбулося в Новгороді, куди Святослав направив його княжити у восьмирічному віці. "І став Володимир княжити в Києві один, - мовиться в літописі, - і поставив кумири на пагорбі за теремним двором: дерев'яного Перуна зі срібною головою й золотими вусами, потім Хорса, Даждьбога, Стрибога, Симаргла та Мокоша. 1 приносили їм жертви, називаючи їх богами... І опоганилася кров'ю земля Руська й пагорб той". У 983 р. князем Володимиром була здобута перемога над ятвягами. За неї необхідно було, за язичницьким звичаєм, принести жертву богам - людську жертву. Жертвою був обраний юнак із християнської родини. Батько юнака не .міг змиритися з дурістю язичників, обвинуватив їх і їхнього божка в кровожерливості. Юрба розлютованих язичників убила й батька, і сина. Але, ймовірно, їхня смерть стала початком хрещення Русі. Смерть забрала двох християн - Феодора й Іоанна, а трохи пізніше до християн примкнули тисячі язичників на чолі з князем Володимиром. Митрополит Київський Іларіон так писав про князя Володимира в "Слові про Закон і Благодать": "Прийшло на нього одкровення Вишнього, поглянуло на нього Все-милостиве око Благого Бога, і засіяв у серці його розум. Він зрозумів суєт? ідольської омани й осягнув Єдиного Бога, який створив усе видиме й невидиме. А особливо завжди він чув про православну, христолюбиву й сильну вірою землю грецьку... Чуючи все це, запалав він духом і зажадав серцем бути християнином і навернути всю Землю в християнство". Так само ченець Іаков і літописець Нестор. Усі вони вважали, що тільки завдяки втручанню Божої благодаті князь Володимир прийшов до розуму та прийняв те, що повинно було бути прийняте. Літописці схилялися до думки, що у Володимира був гострий розум і "добрий смисл"; що й допомогли йому прийняти. правильне рішення. До того ж у Києві вже протягом тривалого часу існували християнські храми, з якими Володимир міг познайомитися й прийняти їхнє вчення.
Існує кілька версій про те, де й коли був хрещений сам Володимир. Є офіційна версія, відповідно до якої князь був хрещений у Корсуні в 988 році - грецький Херсонес у Криму. Друга версія говорить, що хрещення князь Володимир прийняв у 987 році в Києві. Відповідно до третьої версії, місцем хрещення було обране місто Василів у 987 році. Це місто нині знаходиться неподалік від Києва й називається Васильків. Найбільш достовірною є друга версія. Для цього є кілька причин. І чернець Іаків, і преподобний Нестор незалежно один від одного засвідчують, що князь Володимир прийняв хрещення в 987 році. Іаков повідомляє, що Володимир після хрещення прожив ще 28 років. Якщо скласти 987 рік і 28 років, то виходить саме 1015 рік - дата смерті князя. Також чернець стверджує, що Володимир здійснив похід на Корсунь на третій рік після хрещення (саме 989 рік офіційно занесений у літопис як рік узяття Корсуні). Літописець Нестор стверджує, що князь Володимир був хрещений улітку 6495 року від створення світу, а це відповідає 987 року від Різдва Христового. Але є інші відомості. Ось як пише про прийняття Володимиром рішення про хрещення один із літописців: "Прийшли, - розповідає літописець, - до Володимира (986 р.) спочатку волзькі болгари, похваляючи своє магометанство, потім німці від римського папи, потім хазарські євреї з проповіддю свого закону й, нарешті, грецький філософ із православним ученням. Усі вони хотіли навернути Володимира у свою віру. Він же вислухав їх і всіх відсилав геть, крім грека. З греком він розмовляв довго, відпустив його з дарунками й почестями, але поки не хрестився. Наступного року (987) скликав Володимир своїх радників і розповів їм про прихід до нього проповідників, додавши, що найбільше його вразили розповіді грецького філософа про православну віру. Радники підказали князеві послати в різні країни своїх послів подивитися: "Хто, як служить Богові?" Побувавши й на сході, і на заході, посли потрапили в Царгород і були вражені там несказанною благоліпністю грецького богослужіння. Вони так і сказали Володимиру, додавши, що самі не хочуть залишатися більше в язичництві, пізнавши православ'я. Це випробування вір через послів вирішило справу. Володимир прямо запитав своїх радників: "Де хрещення приймемо?" А вони згідно відповіли: "Де тобі любо". І от наступного 988 року Володимир пішов із військами на Корсунь і осадив його. Місто завзято оборонялося. Володимир дав обітницю хреститися, якщо візьме Корсунь, і справді взяв його. Не хрестячись ще, він послав у Царгород до царів-братів Василія й Константина, погрожуючи йти на них і вимагаючи від себе заміж їхню сестру Анну. Царі сказали йому, що не можуть видати царівну між за "поганого", тобто за язичника. Володимир відповів, що готовий хреститися. Тоді царі відправили в Корсунь сестру свою й із нею духівництво, яке фестило
Loading...

 
 

Цікаве