WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Реформи Петра і й особливості формування російського абсолютизму (пошукова робота) - Реферат

Реформи Петра і й особливості формування російського абсолютизму (пошукова робота) - Реферат

життя
Війна зі Швецією та честолюбні плани Петра І щодо зміцнення Росії породили жорсткіші вимоги не тільки до праці й різноманітних робіт, але також до грошей і промислових виробів, інакше кажучи, до економічного зростання і 1690-х років це стало однією з головних цілей Петра І І, незважаючи на великі перешкоди, так продовжувалося до кінця його життя.
У першій половині XVIII ст. постійно велися пошуки грошей для війни і Карлом XII. Це породило різнорідні форми стягування податків: мита на готелі, лазні, на бороди (градуйовані соціальним статусом власника), на весілля, на національний російський одяг, хомути, переправи. Спеціальний указ 1709 р по двоїв ціну на товари першої необхідності, було введено державну монополію на тютюн. У ті важкі роки збільшення грошейпроводилося найефективнішим із випробуваних методів - зниженням вартості валюти
Продовжувався процес нагромадження запасів дорогоцінних металів, екс порт злитків був суворо заборонений, і торговці змушені були здавати в обмін на російські гроші золото й срібло, яке вони отримували в ділових відносинах з іноземцями.
З усіх нових податків, уведених за Петра І, один мав важливі соціальні результати: це була подушна подать, установлена указом у 1718 р Уведення цього податку було явно обумовлене бажанням забезпечити потреби армії, розквартированої в російській провінції, оскільки війна зі Швецією повільно підходила до кінця
Економічна політика Петра І, його економічні амбіції далеко виходили за рамки пошуку шляхів збільшення урядових доходів і витрат Протягом свого правління він ставив своєю метою зробити Росію багатшою, а її економічне життя більш продуктивним й ефективним. Його плани щодо російського економічного життя передбачали введення іноземних методів і тенденцій у більшому, ніж будь-коли, масштабі, пильний урядовий контроль і підтримку, насамперед у розвитку промисловості.
Його політика не була ані розробкою, ані механічною імітацією західноєвропейських моделей. Вона була спрямована на розвиток у Росії нового духу роботи, підприємництва й ефективності під керівництвом і, якщо необхідно, під примусом зверху. Тільки через створення цього нового духу велика, слабко населена країна, повна багатств, могла скористатися перевагою можливостей, що тепер випадали.
Держава, на думку Петра I, повинна відігравати творчу й виховну роль через постійні й детальні інструкції, безперервні пояснення й пропаганду. Незважаючи на це, Петро І ніколи не сумнівався, що саме приватна ініціатива . й підприємництво були головною рушійною силою національного багатства Його найбільш фундаментальне прагнення полягало в тому, щоб створити клас підприємців, озброєних знаннями, із творчими здібностями й капіталом, які можуть узяти на себе ініціативу щодо перетворення Росії на багатшу та продуктивнішу державу.
Своїми реформами Петро І сприяв зміцненню Росії, поліпшенню долі її народу. Деякі найбільш важливі укази цар писав власноруч Його увага до економічного життя також показує його готовність експериментувати й запроваджувати нововведення
Труднощі були величезні Погані комунікації, нестача капіталу, дефіцит робочої сили, технологічна відсталість, слабкий і низький соціальний статус торговельного класу й відсутність традицій підприємництва й нововведень не могли перешкодити тому економічному зростанню, до досягнення якого Петро І прагнув із такою наполегливістю. Його особисті прерогативи в справах держави, прямий урядовий контроль й управління були поширені навіть в останні роки правління Досягнення були часто суттєвими, навіть великими, але неоднорідними й короткочасними
Держава не тільки розвивала промисловість за власний рахунок, але також намагалася різними способами втягнути приватних власників в індустріальний розвиток Існувало розпорядження, за яким велика кількість людей залучалася до примусових робіт Злочинців, бурлаків і жебраків також регулярно примушували працювати в промисловій області Обидва методи були добре відомі у всій Західній і Центральній Європі. Більш показовим для російської практики було "приписування" сіл до обслуговування окремих фабрик - метод, дуже поширений Петром І Такі методи були, за загальним визнанням, непривабливими і Петро І, і його радники, і російські власники фабрик були одностайні в справедливому переконанні, що вільна праця набагато ефективніша, ніж невільна
Незважаючи на багато невдалих починань, царювання Петра І було часом великих досягнень і розвитку російської промисловості У сільському господарстві картина була зовсім іншою. Жодне з досягнень не належало цареві га його діям Неписьменне й досить традиційне селянство, глибоко недовір-пиве до всіх нововведень, було постійною перешкодою всім спробам змінити життя й одночасно готове в будь-який момент позбавити влади будь-якого правителя або уряд
Створення торговельного флоту для поліпшення умов національної торгівлі Росії із зовнішнім світом було метою, близькою серцю Петра І Вона виникла, звичайно, із його інтересу до всіх морських галузей і зміцнилася зі зростанням могутнього флоту, будівництвом нової столиці та її швидким розвитком як великого морського порту Цим прагненням було призначено втілитися в життя.
Досягнення Петра І в російському економічному житті були істотними' у виробничих і металообробних галузях, які стимулювалися новим попитом збройних сил. спостерігався значний прогрес Виплавка заліза й міді, виробництво гармат і якорів, виготовлення стрілецької зброї зросли як ніколи в історії Росії В інших галузях промисловості, пов'язаних з армією й флотом, у виробництві тканини для вітрил і в одній або двох галузях із виробництва предметів розкоші, теж відбувся помітний прогрес. Але це не привело до великих змін у житті російського населення, а якщо розвиток і відбувався, то це часто призводило до погіршення положення, наприклад до збільшення числа селянських господарств, "приписаних" для фабричної праці або навіть куплених власниками фабрик. Економічна політика Петра І була розумною, послідовною й навіть успішною, як для будь-якого іншого правителя того століття в Західній Європі. Справді, і у своїх цілях, і в багатьох методах він часто дуже був схожий на своїх колег-монархів на Заході. Але в економічному житті, більше ніж у будь-якому іншому аспекті своєї багатогранної діяльності, він був обмежений нездатністю суспільства задовольнити всі його потреби та здійснити його надії.
Релігія й церква
Петро І не був глибоко релігійною людиною. Його формальна освіта включала значний елемент традиційної побожності. Він вірив у божественне походження влади, яку мав, й у свої
Loading...

 
 

Цікаве