WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Перша світова війна (пошукова робота) - Реферат

Перша світова війна (пошукова робота) - Реферат

посольства Монтереале передав приблизний зміст цього ультиматуму. Наступного дня з Белграда прийшла телеграма; офіційно текст ультиматуму вручив у Петербурзі австро-угорський посол. С. Д. Сазонов, російський міністр закордонних справ, проаналізувавши отримані з Відня й Белграда відомості, не зміг стримати вигуку: "Так це ж європейська війна!" Він зв'язався з царем, розповів про виниклу ситуацію. Цар виявив своє обурення й наказав повідомляти йому про всі наступні події. У цей час відбувся сніданок у французького посла, де також знаходилися англійський посол, румунський посланець і російський міністр Сазонов. Останній звернувся з проханням до присутніх послів шукати вихід із ситуації, що склалася.
24 липня о 3 годині дня було проведено екстрене засідання ради міністрів. У результаті дебатів міністри, дійшли висновку, що Сербії необхідно, разом з іншими державами, звернутися з проханням до Австро-Угорщини, щоб продовжити термін відповіді на ультиматум. Також вирішили порадити Сербії не вплутуватися в бої з австрійськими військами, а усунути виниклий конфлікт за допомогою головних європейських держав, звернувшись до них як до третейського судді. Одночасно було прийняте рішення про мобілізацію Балтійського й Чорноморського флотів, а також чотирьох військових округів. Це була тільки демонстрація військової міці, щоб показати могутність протилежної сторони. Однак це призначалося лише для Австро-Угорщини й ніяк не стосувалося Німеччини.
Сазонов почав активно діяти та клопотати перед послами у Бідні, Берліні, Парижі, Римі й Лондоні про передачу їх урядам російської пропозиції про продовження терміну відповіді Сербією на австрійський ультиматум. Державний секретар з іноземних справ Великобританії Е. Грей того ж дня порадив провести переговори у Відні й Петербурзі, задіявши в них Англію, Німеччину, Францію й Італію, якщо взаємини Росії й Австрії стануть дуже напруженими. Росія й Італія відразу підтримали це рішення. Однак війна набирала обертів, і ніякі дипломатичні маневри не могли врятувати ситуацію, що склалася у світі.
Росією було опубліковане повідомлення уряду про політику втручання в сербсько-австрійський конфлікт. 25 липня преса інформувала про те, що Росія стежить за зіткненням між країнами. З 26 липня радою міністрів було введене на території Росії "положення про підготовчий до війни період". Хоча Сазонова не покидає надія на допомогу союзників: або Англії, або чотирьох країн разом.
І все-таки Австро-Угорщина не погодилася дати додатковий час Сербії для обмірковування відповіді на ультиматум. Сербії за порадою Росії видавалося можливим задовольнити вимоги австрійської влади за винятком в'їзду чиновників і введення військ на територію країни. Одночасно ця слов'янська країна прагнула передати справу в Гаазький міжнародний трибунал, щоб його розглянули багато держав світу.
25 липня о 18 годині ЗО хвилин австрійська місія покинула Белград, заявивши урядові Сербії, що сербська відповідь на ультиматум їх не задовольняє. За два дні до цього інциденту в Сербії була введена повна мобілізація. Одночасно дипломатичний корпус разом з урядом виїхав зі столиці в місто Ніш.
Криза чимраз збільшувалася. Особливо це стало помітним уранці 26 липня. Росія всіляко прагнула підтримати Сербію. Це відомо з телеграм російського МЗС до Парижа, Риму й Лондона. Росія продовжує сподіватися на допомогу Італії у справі "втихомирення" Австрії. Одночасно Австро-Угорщина й Німеччина наполягали на тому, шо аж ніяк не збираються захоплювати територію Сербії й навіть не намагаються загрожувати її цілісності. їм хотілося заспокоїти своїх опонентів у коаліціях, дати їм зрозуміти, що для Австро-Угорщини й Німеччини найважливіше - забезпечити власний спокій і безпеку.
Одночасно Англія пропонує скликати спільну з Німеччиною, Францією й Італією конференцію, що дає можливість спокійно обговорити всі ймовірні виходи із ситуації, що склалася. Росія 27 липня погоджується з прийнятим рішенням. Вона відразу в Петербурзі намагається розпочати прямі переговори з австрійським послом. Але надходять маловтішні звістки. З Парижа від австрійського посланця стає відомо, що Австрія готова почати проти Сербії "енергійні дії", що, цілком ймовірно, припускають і вторгнення на її територію.
Уже вранці наступного дня - 28 липня - сербським посланцем М. Спалайковичем Сазонову була вручена телеграма, передана урядом Сербії. У ній був. такий текст: "Опівдні австро-угорський уряд прямою телеграмою оголосив війну сербському урядові". Росія не може залишатися осторонь, і тому її уряд передає до Берліна повідомлення про термінову мобілізацію Одеського, Московського, Казанського й Київського військових округів, спрямовану проти Австрії. У цій самій дипломатичній ноті було зауважено, що Росія не збирається проводити ніякі наступальні дії щодо Німеччини. Це ж саме повідомлення було вручене урядам Австрії, Великобританії й Франції. Микола II, цар Росії, не бажаючи псувати дипломатичні відносини з Німеччиною, висилає німецькому імператорові Вільгельму II особисту телеграму. Він просить вплинути на уряд Австро-Угорщини, що вирішив оголосити "мерзенну війну" маленькій слов'янській країні. Микола II попереджає німецького імператора про те, що не потерпить утручання будь-якої з країн у політику Сербії, а тим більше військової експансії на її території: "Передбачаю, що дуже швидко, поступаючись тиску, що здійснюється на мене, я буду змушений вжити крайніх заходів, які призведуть до війни".
Росію підтримує й Франція. Вона зобов'язується в разі потреби виставити свої війська відповідно до своїх союзницьких зобов'язань. Про це французький посол Моріс Палеолог повідомив російському міністрові Сазонову. Англія, яка до цього моменту дотримувалася позиції нейтралітету, зненацька змінила свою думку й виступила на підтримку Сербії, виявивши в такий спосіб дружнє ставлення до Росії та Франції й недовіру Австрії й Німеччині. Державний секретар з іноземних справ Великобританії Е. Грей, виголошуючи свою промову в палаті громад, підсумував, що якщо не вдасться зібрати конференцію для запобігання конфлікту, то відразу "почнеться безприкладна війна з результатами, що не піддаються обліку".
Проте, незважаючи на неспростовані факти, німецький імператор Вільгельм II заперечував розв'язання війни Австрією й навіть намагався обвинуватити Сербію в упередженості й антиавстрійській політиці. Тим часом Австрія планомірно готувалася до військової експансії. Було мобілізовано частину флоту та практично половину всієї австрійської армії.
Від російського уряду надійшла нова телеграма німецькому імператорові. У ній цар просив розглянути військовий конфлікт Гаазьку конференцію,щоб уникнути воєнних дій і жорстокого кровопролиття. 29 липня на прийом до Сазонова прийшов німецький посол Пурталес, щоб вручити міністрові заяву Німеччини. У заяві містилося попередження російському урядові, а також явна погроза. Німеччина заявляла, що якщо Росія не зупинить військові приготування, то уряд Вільгельма збере свої війська. Але Сазонов зауважив, що Росія не першою почала мобілізацію військових сил. Це було привілеєм Австрії, що покликала до війська вісім своїх корпусів.
Тим часом із Сербії почали надходити відомості про бомбардування. Довідавшись про обстріл Белграда, російський цар дав Сазонову дозвіл скликати на позачергову нараду всі вищі
Loading...

 
 

Цікаве