WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Доля золотого запасу царської Росії (пошукова робота) - Реферат

Доля золотого запасу царської Росії (пошукова робота) - Реферат

фінансові ресурси. Розрізнені самостійні рудники не моглицього зробити, у зв'язку із цим почали утворюватися акціонерні товариства, здатні мобілізувати великий капітал У 90-х pp. XIX ст. був сформований ряд акціонерних товариств, зокрема "Уралліт", "Амурська золотодобувна компанія" та "Саянське акціонерне товариство".
У 1896 р. було створене найбільше акціонерне товариство з видобутку золота - "Ленське золотопромислове товариство" ("Лензолото").
Ленські копальні стали відомими у зв'язку з розстрілом навесні 1912 р. царськими військами робітників-станкарів. Була ще одна сторона цієї справи. Відповідно до контракту від 4 січня 1909 р. англійська компанія "Лена Голд Філдс" придбала 67 319 акцій "Лензолота", одержавши право на володіння шостою частиною щорічного видобутку цього металу в Росії. З Лондона весь час приїжджали експерти й контролери, які вимагали збільшити видобуток й одержати від копалень, навіть не зважаючи на реальність, максимальну кількість дорогоцінного металу На копальнях, що знаходяться за сотні кілометрів від залізниці, у робітників була мізерна зарплата, до того ж вони жили в несприятливих побутових умовах. Копальні розроблялися хижацькими методами, а власники акцій у Великобританії одержували дивіденди - більше 20 % річних.
У зв'язку з важким матеріальним становищем 6 тис. робітників вирішили страйкувати. їхні вимоги були настільки мізерними, що "Лензолото" могло б їх задовольнити, навіть не відчувши втрат, але не бажало цього зробити протягом 2 місяців. У промислових і фінансових колах Росії того часу всі дуже дивувалися, чому компанія, у якої були такі величезні капітали, не захотіла витратити приблизно 1 млн руб., щоб задовольнити вимоги робітників. І це при тому, що за 2 місяці страйку було втрачено більше 6 млн руб. Керували "Лензолотом" із Лондона. "Лена Голд Філдс", розглянувши ситуацію, прийняла рішення повернути втрати грою на фондовій біржі. Коли дрібні власники акцій довідалися про ленські події, то відразу почали їх продавати, у той час як компанія скуповувала їх за низькими цінами. Однак, як тільки роботи на копальнях відновилися, курс акцій знову злетів, "Лена Голд Філдс" не тільки на сто відсотків відшкодувала втрати, але ще й заробила. Натомість російський уряд залишився в програші як в економічному, так і політичному плані.
У 1911 р. у Росії було видобуто 50 т золота, у 1912 р. у зв'язку зі страйком на ленських копальнях - лише 44 т.
Російським золотом завжди цікавилися іноземні держави. Велика кількість геологорозвідувальних експедицій з Великобританії, Німеччини, Бельгії працювали в азіатській частині Росії. Тільки протягом одного дня - 7 квітня 1907 р. - через Іркутськ пройшли п'ять іноземних розвідницьких експедицій. Знамениті копальні в Приамур'ї мали намір придбати американці Активно вели розробки золота в Сибіру також інші іноземні фірми. Серйозною проблемою для золотодобувної промисловості Сибіру стала робоча сила. У Приамур'ї, наприклад, місцевим жителям заборонялося працювати на підприємствах золотодобувної промисловості, щоб вони могли займатися сільськогосподарським виробництвом. Це змушувало золотопромисловців брати на роботу китайців, які артілями по 100-ISO чоловік переходили на російський беріг Амуру.
За їхньою допомогою та за певної підтримки представників іноземного капіталу була сформована підпільна мережа перекачування добутого золота за кордон. Золотопромисловець фактично віддавав копальню на відкуп китайській артілі, одержував заздалегідь обумовлену частину видобутого металу, а на інше закривав очі. .Золото міняли на горілку, що вироблялася на маньчжурському березі й переправлялася на копальні. Назад скупники везли золотий пісок. Цей вантаж постачали в Китай, а потім у Сінгапур, де в лабораторіях пісок переплавляли в злитки, які вже морем йшли у Великобританію, Німеччину й в інші країни.
Тільки на копальнях Приамур'я щороку добувалося приблизно 8 т золота, а реєструвалося приблизно 3 т. Інше нелегально вивозилося за кордон.
Уже в 1913-1914. pp. у російських районах на сході Уралу з'явилися сотні німецьких скупників золота Вони пробиралися в найвіддаленні райони й закуповували золото безпосередньо на копальнях Для цього їм німецькі банки видавали значні кредити Щоб одержати кредит, було потрібно лише взяти доручення від консула або від кого-небудь із німецьких підданих Якщо доставлялося 20 кг золота, то була ймовірність одержання кредиту для того, щоб відкрити власне підприємство
Наприкінці 90-х pp. XIX ст в Америці у зв'язку з відкриттям найбагатших запасів золота на Алясці виникла чергова "золота лихоманка" Фахівці гірської справи справедливо вважали, що аналогічні родовища є й на російській Чукотці. Почали побоюватися, що американці в пошуках золота можуть рушити через Берингову протоку. Уряд Росії оголосив Чукотку закритою зоною для приватного золотого промислу. Однак історії відомі десятки прикладів, коли там порушувався закон
Якщо на початку XIX ст частка Росії у світовому видобутку золота складала менше 1 %, го в середині XIX ст. склала ледве не половину. До цього часу Росія стала основним виробником золота у світі. Однак тривало це недовго. Уже в наступні десять років частка російського золота зменшилася до 12-13 %. Таке падіння можна пояснити не зниженням видобутку, що продовжував збільшуватися, а відкриттям і розробкою родовищ в Америці, Африці й Австралії.
За рівнем технічного оснащення золотодобувна промисловість Росії не поступалася, а в ряді випадків і перевершувала американську, тим більше австралійську й Південно-Африканську. Відомо, що на російських рудниках використовувалися алмазні бури, на копальнях застосовувалася система термічної обробки руди й зимове промивання золота. Діяли гідроелектростанції, енергія яких застосовувалася не тільки для виробництва, але й для побутових потреб. У 1910 р. на сибірських копальнях експлуатувалися 40 сучасних для того часу драг На початку 1914 p., тобто напередодні Першої світової війни. Росія мала в Держбанку золотий запас у 1312 т, займаючи третє місце у світі після США та Франції.
383 т золота, разом із золотом у сховищах Держбанку, у вигляді золотих монет було виявлено на руках у населення. До того ж Великобританія, Франція й Росія напередодні Першої світової війни сформували в Лондоні спеціальний золотий запас для того, щоб надавати військові кредити союзникам у війні з Німеччиною. Росія передала англійцям 498 т золота, із яких 58 т були продані, а інші 440 т вважалися забезпеченням позик. Відразу ж після початку війни уряд Росії намагався вилучити з обігу золоті монети, однак населення цього не хотіло. У результаті напередодні Лютневої революції 1917 р. станом на 1 січня 1917 р у населення у вигляді монет залишалося всього 337 т золота.
За офіційними звітними даними за період з 1719 по 1917 р. у Росії було видобуто з надр і надійшло в державну скарбницю від державних і приватних промислів, а також окремих старателів 2,9 тис. т золота, у тому числі
Loading...

 
 

Цікаве