WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Доля золотого запасу царської Росії (пошукова робота) - Реферат

Доля золотого запасу царської Росії (пошукова робота) - Реферат

й срібло
Навітьпісля смерті Петра І не припиняли видаватися царські укази про необхідність пошуків і розробки золотих родовищ.
Услід за керченськими джерелами в Забайкаллі золото почали видобувати на Алтаї Тут на мідеплавильних заводах у районі Зміїногорська видобували золото як побіжний продукт
У період з 1745 по 1800 р на мідеплавильних заводах було видобуто 17 і золота Також як побіжний видобуток на мідних рудниках поблизу Петрозаводська з 1741 по 1768 р одержали тільки 72 кі золота І все-таки, з огляду на високу собівартість здобуття золота з мідних руд. подальший видобуток тут припинився
Пошуки й виявлення золота в першій чверті XVIII ст не могли ще привести до створення золотодобувної промисловості як галузі Незначна кількість добутого золота була продуктом побіжного видобутку при розробці мідних рудників
Під час царювання Петра І почалося промислове вивчення Уралу Наявність розвинутих гірничозаводських підприємств, що були пов'я іані з видобутком чорного металу й міді, дала можливість надалі сформувати в цьому регіоні нову галузь російської промисловості - безпосередній видобуток золота Раніше не посильна справа для окремих експедицій стала можливою, коли на Уралі виникли великі рудники, заводи, поселення, фортеці, дорожня мережа, тобто цифра структура, і з'явилися свої фахівці-геологи.
У 1747 р. було виплавлене золото на першому в Росії спеціалізованому золотопромисловому підприємстві- Березняківському руднику Уралу Розробка цього родовища спочатку була малоефективною Так, у 1754 р було видобуто не більше ніж 5 кг золота, але в наступні роки видобуток систематично зростав, до 1800 р було видобуто 3,8 т золота
Усього за XVII-XVIII ст на рудниках Росії було видобуто 23 і золота При цьому приватні підприємства дали вдвічі більше золота, ніж державні До кінця царювання Катерини II (1796 р.) усі державні золотодобувні підприємства були передані в приватні руки. Державні податки збирали тільки 14 % прибутку Це дало можливість збільшувати зростання золотодобування У наступні після Відкриття Березняківського родовища роки на Уралі функціонували десятки нових золотодобувних підприємств Наприклад, у 1823 р на рудниках і копальнях Уралу працювало 12 тис чоловік Цього року вони добули 1,6 т золота.
Цікаво зауважити, що в 1819 р на золотих рудниках Уралу знайшли новий дорогоцінний метал Його спочатку називали білим золотом - це була платина Поклади платини були виявлені й у наступних роках, у 1825 р уже видобули більше 50 кг платини
До початку 30-х рр.. XIX ст.. основна кількість золота була видобута завдяки розробкам центральних родовищ, і лише невелика частина (близько 1%) завдяки розсипним родовищам
Історія золотодобувної промисловості у всіх країнах виникала в результаті виявлення й розробки розсипних родовищ, що. як пізніше з'ясувалося, були широко поширені на Уралі й у Сибіру. Російська золотопромисловість дуже сильно відрізнялася від загального правила Там спочатку відкрили й почали розробляти рудні родовища, а вже після цього, більше ніж через 50 років. -розсипні. Це можна пояснити так золоті родовища в Росії шукали дуже давно, і вони зазвичай закінчувалися виявленням і розробкою срібних і мідних руд, із яких золото добували як побіжний метал Надалі золото відшукували уже маючи досвід роботи з рудами, осягнувши не тільки методи їх пошуку, але й розробки
Свого часу Петро І, а потім і великий російський учений М В Ломоносов Дійшли висновку, що пошуки розсипних родовищ золота просто необхідні І все-таки головні пошуки були спрямовані на рудне золото При цьому були знайдені золоторудні родовища на Уралі. Але виникла думка, що пошуки розсипів у Росії взагалі безперспективні й марні, тому що розсипи золота можуть бути тільки в теплих країнах.
У 1814 р. талановитий російський гірник Л І. Брусницин відкрив перші в Росії багаті поклади розсипного золота в басейні ріки Пишма на Уралі Його відкриття стало справжньою сенсацією в російській золотодобувній промисловості. Організовані вслід за тим інтенсивні пошуки дали можливість знайти масу розсипних родовищ із високим умістом золота. їх негайно починали експлуатувати Уже в 1823 р. на Уралі нарівні з рудниками експлуатувалися приблизно 200 копалень. Після відкриття Л. І. Бруснициним золотих розсипів державні золотодобувні підприємства перейшли з розробки корінних родовищ на розробку розсипних. Якщо до відкриття Л. 1 Брусницина в районі Єкатеринбурга працювали 55 рудників, що видобували корінне золото, то через десять років функціонували лише шість. Почалися різкі зміни в обсягах золота, що видобуваються щорічно. Якщо в 1814 р. країна змогла видобути 260 кг золота, то в 1855 р. на рудниках і копальнях Росії видобули 26,4 т золота.
Поряд з інтенсивним видобутком золота на Уралі почалося діяльне просування геологорозвідувальних робіт на схід. У 1840 р. була відкрита система золотих копалень на півночі Єнісейського округу, у 1873 р. - у Забайкаллі й далі на сході. До відкриття сибірського золота головним золотопромисловим центром Росії вважався Урал. З відкриттям і початком розробок родовищ у Сибіру центр золотопромисловості просунувся до Алтаю, річок Лена й Амур. До початку XX ст. у Сибіру видобувалося 70 % золота країни. До цього часу розвідали й офіційно зареєстрували понад 2000 золотовмісних родовищ. У Сибіру золото зустрічається як у корінних родовищах, так і в розсипних. Однак 92 % видобутку припадало на розсипне золото, тому що великі запаси цього виду робили збитковими розробку корінних жильних родовищ.
Ще в першій половині XIX ст., щоб залучити в золотодобувну промисловість додаткові капітали, російський уряд надав галузі істотні пільги. Ці заходи дали результати, і видобуток золота почав помітно збільшуватися. Розвиток золотопромисловості сприяв підйому інших галузей господарства. Ця галузь стала провідною в Сибіру. Вона сприяла розвитку шляхів сполучення, давала роботу не тільки робітникам, які були безпосередньо зайняті на видобутку металу, але й тим, хто був зайнятий у супутніх сферах. Виник вигідний збут сільськогосподарської продукції, пожвавилися землеробство й скотарство на землях, що прилягали до золотоносних районів. Збільшення золотодобування стимулювало торгівлю та сприяло створенню торговельних і культурних центрів.
У 1890-1900 pp. у зв'язку з переходом Росії до золотомонетного стандарту уряд прийняв рішення про додаткові пільги для золотодобувної промисловості. Наприклад, для заохочення технічного переозброєння був опублікований закон про безмитний ввіз золотодобувного устаткування й деталей до нього. У цей час почалася широка модернізація золотодобувної промисловості Росії. Потрібно було мобілізувати капітали, розширити виробництво, запровадити нову техніку, обладнати золотодобування драгами й іншим устаткуванням зі збагачення золотоносної руди.
Державним банком Росії були надані короткострокові кредити золотодобувним підприємствам. Заплановані перетворення галузі змушували сконцентрувати
Loading...

 
 

Цікаве