WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Нестор Махно - Реферат

Нестор Махно - Реферат


Реферат на тему:
Нестор Махно
План
1. Дитинство та юність Нестора.
2. Махно-анархіст.
3. Боротьба проти Радянської влади.
Дитинство та юність Нестора
Нестор Іванович Махно був вихідцем із небагатої родини. Народився він у селі Гуляйполе, на Катеринославщині. З дитинства Нестор пізнав, що таке бідність. Дідові його не довелося заробити на велику ділянку землі. Тоді батько Нестора, щоб мати можливість хоч якось утримувати свою родину, вирішив скуповувати й обробляти свинячі туші, щоб потім продавати їх у Маріуполі - повітовому містечку - власникам м'ясних крамниць. Нестор намагався допомогти батькові. Ким він тільки не підробляв, щоб прогодувати себе й родину: був і батраком у багатіїв, і підпаском у пастуха; займався разом із батьком розбиранням свинячих туш. До того ж Нестор устигав добре навчатися в школі. Батько, бачачи невичерпну працьовитість свого сина, вирішує допомогти йому пробитися в житті. Краще це зробити в місті, і дбайливий батько везе Нестора до Маріуполя, де віддає учнем у галантерейну крамницю. Одинадцятирічний хлопчик не любив постійно знаходитися в крамниці - його тягнуло до друзів, із якими він почувався вільно. Хазяїн намагався і вмовлянням, і пороттям позбавити хлопчиська цієї "шкідливої звички". Однак нічого не допомагало, тільки ставало чимраз гірше - Нестор чимраз більше озлоблявся. Зрештою, батькові довелося забрати свого неслухняного сина з крамниці.
Через деякий час Нестора віддають учнем до друкарні. Тут хлопчикові сподобалося. На нього звернув увагу анархіст В. Волін, який і познайомив Нестора з філософією анархізму. Саме він допоміг підліткові вступити до міського училища, саме він часто розмовляв із Нестором, роз'ясняючи йому світогляд відомих анархістів.
Нестору недовго довелося спілкуватися з Воліним, якого дуже скоро заарештували. Але Нестор не залишається без наставника Ним стає есер Михайлов.
Махно-анархіст
1913 р. став для Махна радісним. Він одержує диплом про закінчення училища з правом викладати в сільській школі. Він справді розпочинає свою викладацьку діяльність. Але, "заразившись" ідеями анархізму, не маючи сил опиратися цій "хворобі", Махно починає пропагувати анархістські ідеї. Ці ідеї суперечать тому, на чому ґрунтується Російська держава, тим більше на той час "державність" і "держава" були головними поняттями правових норм Росії. Махна ж приваблює "безвладна держава", анархія, за що його й висилають під нагляд поліції в рідне Гуляйполе.
" Країна поступово втягується в революцію. Нестор тепер знаходить собі розраду: бере участь у русі під девізом "Експропріювання експропріаторів!" Відтепер він стає "ексом", який прагне додержуватися принципу "Грабуй награбоване". Якщо звернутися до історії, то необхідно зауважити, що в рядах "ексів" були не тільки анархісти. До них належали відомі більшовики, наприклад Камо, Йосип Джугашвілі, тобто сам Сталін.
"Екси", по суті, були звичайними розбійниками, які грабували банки, казначейства та приватних осіб. Тільки їхні дії прикривалися анархістською або якою-небудь іншою ідеологією. Дуже часто розбійні напади "ексів" закінчувалися вбивствами. Якось, беручи участь у пограбуванні одного з банків у місті Бердянську, Махно сам став співучасником потрійного убивства. "За розбій і вбивство" суд засудив Нестора до довічної каторги. Але він не бажає із цим змиритися й постійно намагається втекти з-під варти Знаходився він у найстрашніших в'язницях Сибіру Однак аж до Лютневої революції, протягом 10 років, Махно перебував під вартою Звільнила його тільки амністія
Махно іде додому, де його радісно зустрічають односільчани Дуже скоро його обирають головою Виконкому волосної ради й земельного комітету Тим часом повстанські загони зацікавлюють командування Червоної Армії Привертає увагу також і Махно. Його разом з отаманом Григор'євим у квітні 1919 р. кличе до себе командуючий військами півдня Росії В.О. Антонов-Овсієнко. Поспілкувавшись, він пропонує їм співробітництво Махно й Григор'єв погоджуються очолити дивізії в складі Української радянської армії під командуванням Дибенка.
Дивізія Махна виглядала на той час дуже екзотично. Складалося враження, що бійці хотіли неодмінно бути схожими На запорізьких козаків своїми шароварами й поясами, хоча за поясами й знаходилися револьвери з гранатами, а тіла були обмотані хрест-навхрест кулеметними стрічками. Нестор Махно бачив у цьому добрий знак Йому хотілося заснувати самостійну селянську республіку, що ґрунтувалася б на принципах анархізму. Управління б там здійснювали Ради за принципом сприяння людям у їхній трудовій виробничій діяльності, вони б допомагали людям у важких ситуаціях. Усе інше анархісти повинні були вирішувати самі.
Основу махновської армії складали молодші офіцери, які навчали селян військовій справі. Махно хотів вести партизанську війну. Піхота пересіла на тачанки, завдяки чому збільшилася кількість пройдених кілометрів. Місцеве населення охоче підтримувало банду Махна. Постійно поповнювалося й продовольство, і фураж, приходили все нові й нові люди. Нестор не відчував недостачі ні в чому. Що ж так приваблювало людей? Здавалося б, Махно ніколи не славився ні своєю богатирською силою, ні молодецтвом. Швидше навпаки, його зовнішній вигляд міг відштовхнути людей, які його бачили У Берліні в 1922 р. уперше була видана книга за назвою "Батько Махно", де зібрані свідчення очевидців. Ось як вони описують Махна: "Невеликого росту, із землисто-жовтим, начисто виголеним обличчям, зі впалими шоками, з чорним волоссям, що падає довгими пасмами на плечі, у сукняній чорній піджачній парі, смушковій шапці й високих чоботах". Невтішний опис, що не узгоджується з нашими уявленнями про вигляд справедливого командира. До того ж багатьма очевидцями підтверджено, що "Махно - людина нестримана, імпульсивна, пристрасті киплять усередині нього й не вириваються назовні тільки завдяки залізній волі цього чоловіка". Як не дивно, люди йому вірили, хоча він і не мав таланту оратора. Народ тягнувся, щоб почути його, не тільки з найближчих, але й з далеких сіл.
У квітні 1919 р. він очолив дивізію Української армії. Однак за зовнішньою згодою кипіла ненависть до Радянської влади. Махно не міг погодитися ані з продовольчою розверсткою, ані з червоним терором.
Боротьба проти радянської влади
У травні його суперник атаман Григор'єв піднімає бунт проти Радянської влади, який був швидко придушений. Григор'єв звертається по допомогу до Махна й гине, обставини його смерті дотепер залишаються невідомими Червона Армія розуміє ненадійність Махна, але в ситуації, коли Денікін зі своєю армією наступає на Москву, вони не могли нехтувати будь-якою допомогою. До того ж їм було відомо, що армія Махна гаряче підтримується народом.
Восени відносини між Червоною Армією й Махном налагоджуються, і той починає активно допомагати червоноармійцям. Денікіну відтепер доводиться несолодко, та й Врангелю Махно блокує сили в Криму, займаючи міста Бердянськ і Александров.
Громадянська війна закінчилася, прийшов 1921 р. Усе передвіщало мир. Однак радянське командування на чолі з Фрунзе вирішує покінчити з Махном, починаючи проти нього воєнні дії. Протягом півроку червоноармійці намагалися знищити "махновську банду". Однак місцеве населення в усьому підтримувало свого батька.
Поступово Махна заганяють у глухий кут, нав'язуючи йому постійні бої. Нестору доводиться дуже туго, з огляду на його численні бойові поранення. Справа доходить до того, що в серпні 1921 р. рада його війська вирішує відправити Махна за кордон, щоб він міг вилікувати всі свої рани.
16 серпня Нестор і його найближчі помічники переправляються через Дніпро біля Кременчука, де його поранили знову. Через десять днів біля Дністра приймає новий бій.
Махна переслідують усюди. Його товариші намагаються дати йому можливість переправитися через кордон. Махно переходить рубіж, але втрачає практично всіх своїх однодумців.
Ховався він у Румунії, потім у Парижі. Там і помер Нестор Махно в 1934p., так і не відрікшись від принципів анархізму й продовжуючи співробітництво з деякими анархістськими виданнями.
Loading...

 
 

Цікаве