WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Карибська криза 1962 року. Світ на грані війни - Реферат

Карибська криза 1962 року. Світ на грані війни - Реферат

навантаженням. Пілоти бомбардувальників знаходяться в повітрі по черзі, щоб постійно нести військову вахту. Шість дивізій були розгорнуті у Флориді, на військову базу в Гуантанамо на Кубі перекидалися додаткові війська.
22 жовтня по телебаченню виступає Д. Кеннеді. Він підтвердив відомості про блокаду Куби, розповів про деякі інші заходи. Підкреслив причини, що викликали воєнні дії в США. Кеннеді був упевнений, що де тільки перші кроки Америки щодо Куби. Далі буде гірше. Президент виступав протягом 20 хвилин. Усі країни затаїлися в чеканні найгіршого. Тим часом військовий міністр США Р. Макнмара проводив підготовчі дії для бомбардування й окупації острова Куба. Для цього йому було необхідно 250 тисяч солдатів, 90 тисяч бійців морської піхоти й більше 100 десантних кораблів.
Микиті Хрущову відразу доповіли про виступ по телебаченню президента США. Він знав і про всі приготування американського уряду завдяки добрій розвідці. Однак масове телебачення й радіомовлення замовчувало події, що відбувалися. Проте роботи з установки ракет тривали. Для їх закінчення було потрібно ще кілька днів. Хрущов мріяв про створення на Кубі могутньої ракетної бази, але всіляко опирався загрозі війни. Керівник Радянського Союзу намагався розв'язати основну проблему: військова підготовка США - це блеф чи реальність?
Уже 24 жовтня СРСР заявляє рішучий протест проти блокади Куби й інших воєнних заходів США. Радянський Союз наполягав на негайному скликанні Ради Безпеки ООН. Міністром оборони СРСР було наказано привести Збройні Сили країни в стан підвищеної бойової готовності, анулювати відпустки та скасувати демобілізацію. Як і раніше, СРСР заперечував наявність на Кубі наступальної зброї. Уряд заявляв, що там знаходиться тільки зброя, необхідна для самооборони. Куба починає також готуватися до воєнних дій. Фідель Кастро оголошує загальну мобілізацію. Радянський представник В. Зорін на терміново скликаному засіданні Ради Безпеки знову заперечує той факт, що на Кубі знаходяться ракети з ядерною зброєю.
На Кубу були відправлені близько 20 радянських кораблів, перші з яких уже досягали лінії блокади. Щоб довести свою непричетність до всіх подій, що розгортаються, Хрущов відвідує ввечері 23 жовтня Великий театр, передбачаючи, що за ним будуть уважно спостерігати.
Кеннеді відправляє Хрущову послання, у якому просить дотримуватися правил блокади. Президент підкреслював, що Сполучені Штати не хочуть відкривати вогонь по радянських кораблях. Про це послання в СРСР не довідався ніхто, крім наближених осіб Хрущова. Не було опубліковане й послання У. Тана, який закликав призупинити перевезення зброї на Кубу. Тим часом президент США одержує від своєї розвідки відомості про те, що в Карибському морі з'явилися радянські підводні човни. Це становило дуже серйозну загрозу для американських авіаносців.
Уранці 24 жовтня до лінії блокади за 500 миль від Куби наблизилися два радянські кораблі. їхнім прикриттям був підводний човен. Американська сторона випустила свій авіаносець "Ессекс" із вертольотами, оснащеними для боротьби з підводними човнами. Р. Макнамара наказав: якщо виникне необхідність, без роздумів атакувати радянський підводний човен, застосовувати глибинні бомби зі слабкими зарядами для того, щоб човен сплив на поверхню.
Однак глава Радянського Союзу, довідавшись про такий Наказ, вирішив не ризикувати. За його розпорядженням радянські кораблі зупинилися на лінії блокади. Хрущов негайно запропонував Кеннеді зустрітися. Президент США погодився, але за умови, що Радянський Союз забере з Куби всі свої ракети. Американська розвідка доповідала, що через кілька днів ці ракети будуть готові до воєнних дій. Америка продовжувала спостерігати за тим, що відбувається на території Куби, відправляючи щодня літаки, які пролітали на низькій висоті. За радянськими підводними човнами теж постійно велося спостереження.
До Куби підходили радянські кораблі. Наближаючись до лінії блокади, вони зупинялися. Деяким із них був відданий наказ повернутися назад. А тим часом на Кубі продовжувався монтаж ракетних установок. Щоб розібратися на місці, на Кубу прилітає А. І. Мікоян. Але відбувається непередбачений випадок: збивають американський літак, і гине пілот. Хрущов боїться, що Кастро може вдатися до чого-небудь непередбаченого. Хрущов починає погрожувати Кеннеді, вважаючи, що той займається "найчистішим бандитизмом". Керівник Радянського Союзу заявив, що зможе захистити свої права.
Мирне врегулювання Карибської кризи
Чимраз більше зростає напруга. Кеннеді не витримує першим і віддає 26 жовтня наказ про підготовку до вторгнення на Кубу. Увечері того ж дня він одержує від Хрущова лист; витриманий у більш лояльних тонах. Глава Радянського Союзу зміг переконатися в тому, що воєнні дії США - це не блеф. Тому Хрущов просить Кеннеді не виявляти агресивності, бо "якщо вибухне війна, то зупинити її буде нам не під силу. Я сам брав участі у двох війнах і знаю, що війна закінчується тільки після того, як прокотиться в всіх містах і селах, сіючи всюди смерть і руйнування".
Тепер Хрущов не намагається заперечувати наявності на Кубі радянських ракет. Уся зброя вже переправлена на Кубі тому необхідність у блокаді відпадає. До того ж ракети були під контролем радянських офіцерів. Хрущов обіцяв, що вони не будуть застосовуватися проти США. Керівник Радянського Союзу розумів усю небезпеку ядерного нападу на Америку й тому переконував американського президента зняти блокаду та не вторгатися на Кубу. У відповздь Хрущов обіцяв забрати й знищити ракети і ядерну зброю, доставлену на Кубу Радянським Союзом.У листі Хрущова Кеннеді були такі рядки: "Ми з вами не повинні тягнути за кінці каната, на якому ви зав'язали вузол війни, тому що чим міцніше ми обоє тягнутимемо, тим сильніше стягнеться вузол, і прийде час, коли вузол буде так туго стягнутий, що навіть той, хто зав'язав його, не в силах буде розв'язати, і доведеться розрубати. Давайте не тільки припинимо тягнути за кінці каната, а й вживемо заходів до того, щоб вузол розв'язати. Ми до цього готові".
Наступного ранку, ще не дочекавшись відповіді Кеннеді, Хрущов відправляє новий лист президентові Америки. У ньому він вимагає від американців забрати з території Туреччини свої ракети. І взагалі глава Радянського Союзу пропонував зустрітися з американським президентом, щоб протягом 2-3 тижнів провести переговори й усунути всі недомовленості. Така пропозиція Кеннеді не влаштовує, і він відповідає тільки на перший лист Хрущова. У своєму посланні Кеннеді заявляє про свою готовність зняти кубинську блокаду й не нападати на Кубу за умови, що СРСР забере з Куби ядерну зброю. Але конфіденційно президент США посилає Хрущову повідомлення, що, можливо, Америка й забере ракети з Туреччини, але тільки після врегулювання Карибської кризи. Кеннеді наполягає на тому; щоб Радянський Союз негайно припинив усі роботи з установки ракет на Кубі й забрав їх з острова. Президент давав зрозуміти главі СРСР, що навіть його влад" не в змозі стримати негативну реакцію американців на дії Радянського Союзу Це послання радянська преса опублікувала. По суті, це підтвердило, що на Кубі дійсно знаходяться радянські ракети. Хрущову нічого не залишалося робити, як прийняти пропозицію американського президента.
У листі від 28 жовтня глава Радянського Союзу запевняв Кеннеді, що віддав наказ про демонтаж ракет і ядерної зброї на Кубі
Про переписку між Хрущовим і Кеннеді Кастро знав дуже мало. Мікоян познайомив його з останніми новинами. Кастро не вірив американцям і вимагав припинення польотів розвідувальних літаків США, торговельного ембарго й ліквідації на території Куби військово-морської бази США. Мікоян ужив багато зусиль, щоб урезонити Фіделя Кастро. Хрущов, щоб не залишати жодних сумнівів у своєму миролюбстві, дав можливість американським експертам оглянути радянські кораблі й перерахувати вивезені в трюмах ракети.
Неправильним було б стверджувати, що Радянський Союз програв Америці. Навіть американський президент прекрасно це розумів. Криза виникла через непорозуміння між американськими і радянськими керівниками. Ознак вони у вирішальну хвилину змогли зберегти контроль за ходом подій, не давши їм розростися до стану війни. Можна припускати, що в керівництві як радянської, так і американської сторони було багато супротивників припинення війни. Що дивно, престиж і Кеннеді, і Хрущова після врегулювання Карибської кризи помітно зріс.
Loading...

 
 

Цікаве