WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Вчення Платона про державу - Реферат

Вчення Платона про державу - Реферат


Реферат на тему:
Вчення Платона про державу
План
1. Проблема державного устрою.
2. Негативні форми правління.
3. Чому держава Платона тоталітарна?
Проблема державного устрою
Людство дотепер не може вирішити проблему, що виникла багато століть тому, але дотепер так і не знайшла однозначного вирішення Це проблема державного устрою. Якою ж держава повинна бути в ідеалі? Деякі дотримуються думки, що ідеальна держава - це, насамперед, могутня держава з добре розвинутою економікою. Інші вкладають у це поняття інший зміст На їхню думку, це така держава, у якій воля й рівність є пріоритетними величинами. У результаті проблема державного устрою стає проблемою осмислення людських цінностей, блага для людини та її волі Ще Платон у своєму трактаті "Держава" намагався розібратися в цій дилемі
Давньогрецький філософ Платон жив дуже давно Ніхто точно не знає дати його народження Припускають, що це 427 р до н. е., помер Платон у 347 р до н є. Хоча минуло досить багато часу з дня опублікування найважливіших трактатів Платона, не можна сказати, що інтерес до його творчості сьогодні почав слабшати Навпаки, усі цікавляться думкою людини, яка жила більше двох із половиною тисяч років тому. Сучасні вчені схиляються до єдиної думки, що, не маючи трактатів Платона, ми б не тільки гірше знали давніх греків, але гірше б могли пізнати самих себе
Соціально-політичним питанням Платон присвятив кілька своїх творів трактат "Держава", діалоги "Закони". "Політик" У своїх Трактатах Платон використовує форму діалогу відбувається полеміка між Сократом і не такими відомими філософами, як Сократ і сам Платон. - ґлавконом. Адимантом Кефалом Платон у своїх творах уявляє собі модель ідеальної держави Це не означає, що де-небудь він ми її побачити, щоб потім закликати всі народи до побудови саме такої держави Йдеться про утопічну державу, якої не існує в природі, однак це не означає, що філософ не намагався закликати владу до побудови кращої
Платон жив у ті часи, коли Сицилією правили тирани Філософ кілька разів намагався вплинути на розбещеного Діонісія, щоб той припинив кровопролиття й деспотію на Сицилії. Однак його спроби не були успішними На віть більше, афінському філософові довелося на собі відчути жах тиранії кілька разів його намагалися вигнати з міста, а одного разу мало не продали в рабство.
До того як розглядати "ідеальну" державу Платона, необхідно усвідомити, що не влаштовувало філософа в сучасних йому державах, які риси він вважав негативними в наявних урядах. На думку Платона, за часів "золотого віку" всі держави й суспільства мали "досконалий лад" Пізніше вони "зіпсувалися" завдяки "пануванню корисливих інтересів", що диктували відповідні вчинки людей. Беручи за основу ступінь користі в державних правліннях. Платон виводить чотири різновиди держав:
1. Тимократія. При владі тут знаходяться честолюбці, однак держава зберегла риси "досконалого" ладу. Держава такого типу звільняє правителів і воїнів від ремісничих та землеробських робіт. Правителі велику увагу приділяють спортивним вправам, хоча й тут уже помітне бажання збагатитися Спартанський спосіб життя за допомогою жінок перетворюється поступово на розкішний, а це, власне, є початком олігархії.
2. Олігархія. Така держава має чіткий розподіл на правлячий і підлеглий класи - багатих та бідних. Бідні повністю підкоряються панівному класу, роблячи його життя абсолютно безтурботним. Подальший розвиток олігархії веде до її переродження на демократію.
З Демократія. При такому ладі роз'єднаність бідних і багатих ще більше підсилюється. У зв'язку із цим починаються повстання, часом кровопролитні, виникає боротьба за владу. Це зрештою призводить до найгіршої державної системи - тиранії.
4. Тиранія. Платон вважає, що надлишок певних дій призводить до прямо протилежного результату. Так трапилося і з демократією. Виникає такий державний устрій, при якому воля відсутня взагалі. Країна знаходиться під владою однієї людини - тирана.
Негативні форми правління
Платон намагається протиставити утопічне бачення державного устрою всім негативним формам державної влади. Філософ багато розмірковує про місце правлячого класу. Він вважає, що правити "ідеальною" державою обов'язково повинні філософи, щоб у державі панували розум і розважливість. Завдяки філософам у країнах встановиться добробут, справедливий державний устрій. Платон сумнівається в тому, що нововведення поліпшать добробут людей, адже він мріє про істинно "ідеальну" державу, а ідеальне поліпшити неможливо. Філософам випало, на думку Платона, охороняти порядки "ідеального" ладу. Очевидно, до обов'язків філософів уходило охороняти всіх людей від пороку, а пороками вважалося будь-яке нововведення в суспільстві. Завдяки філософам улаштування "ідеальної" держави буде підпорядковано законам розуму та справедливості, хоча там не буде місця почуттям.
У державі Платона є люди, яким відведена роль управителів. Однак є там місце й для тих, хто займається ремеслом і землеробством. Згідно з Платоном, основним законом існування "ідеальної" держави є те, що кожен член цієї держави повинен займатися тільки тією справою до якої відчуває здібності. У зв'язку із цим філософ поділяє всіх жителів на три класи. У нижчий клас він об'єднав людей, до обов'язків яких уходить заняття ремеслом або землеробством, або ж ту категорію людей, яка пов'язана з ремеслом, торгівлею й землеробством (це ремісники, торговці й хлібороби). Незалежно від того, що хлібороби й торговці можуть значно відрізнятися один від одного своїми якостями, розумом й іншим категоріям, Платон усе-таки стверджує, що всі вони знаходяться приблизно на однаковому рівні морального, розвитку. Усередині класу є чіткий поділ функцій і праці: ремісник не може зайнятися торгівлею, а торговець - землеробством.
Тільки моральні критерії можуть визначити приналежність людини до другого й третього класів. Другий клас - це клас воїнів-стражів; третій - клас правителів-філософів. Платон дотримується думки, що моральність цих людей набагато вища, ніж моральність представників першого класу.
Платоном створюється тоталітарна система поділу людей на розряди. Але людина може - шляхом тривалого виховання й самовдосконалення - пере-- йти до іншого класу. До речі, перехід можливо здійснити тільки під керівництвом правителів. Дивно, що Платон не заперечує ймовірності появи навіть Серед правителів "невідповідної" людини, і тоді її потрібно безжально понизити. Платон виводить таку "формулу успіху" існування держави: для добробуту "ідеальної" держави кожен її житель зобов'язаний займатися тільки тією справою, для якої він пристосований якнайкраще. Якщо трапиться невідповідність людини своєму місцю, але всередині одного класу, то це не завдасть великої шкоди суспільству. Коли ж виникне ситуація незаслуженого "перетворення" представника першого класу на представника другого, або другого на представника третього, то це може стати причиною краху держави. Це буде вважатисязлочином проти системи. У своєму трактаті "Держава" Платон стверджує, що в "ідеальної" держави має бути щонайменше чотири чесноти: мудрість, мужність, розважливість, справедливість.
Зрозуміло, що всі без винятку жителі не можуть бути мудрими. Однак цю якість зобов'язані мати правителі-філософи, адже їм доручено керувати державою. Вони просто зобов'язані приймати мудрі рішення. А от мужністю повинні володіти, крім правителів-філософів, також воїни-стражі.
Першими двома чеснотами можуть володіти тільки певні класи. Однак розважливість повинна бути властива всім членам суспільства. Це створює особливу гармонію у відносинах й управлінні. Четверта чеснота - справедливість. Під нею автор розуміє поділ на класи, який вважає найбільш справедливим. Виходить, що для Платона кастовий розподіл має величезне значення. Фактично, його порушення вважатиметься жахливим злочином. Отже, "ідеальна" держава за Платоном поступово набуває тих самих недоліків, які сам же автор зараховував до основних недоліків "порочних" держав. Наприклад, слід звернути увагу на розшарування суспільства в олігархічній державі.
Дивно, що Платон, який жив за часів рабовласництва, зовсім не приділяє уваги рабам. У його трактаті всі виробничі турботи покладені на хліборобів і ремісників. Платон
Loading...

 
 

Цікаве