WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

Великий", "Наварін"; та крейсери: "Нахімов", "Володимир Мономах". Броненосець "Ушаков" відстав від ескадри через пошкодження; три крейсера під командуванням контр-адмірала Енквіста відвернули на захід і були інтерновані в Манілі. Зранку контр-адмірал Небогатов, що прийняв командування, побачив навколо себе лише п`ять суден: "Орел", "НіколайІ", "Апраксін", "Сєнявін" та крейсер "Ізумруд". Інші кораблі за ніч порозбрідалися. Скоро загін Небогатова оточив весь японський флот, і адмірал Небогатов вирішив здатися. Інакше думав екіпаж крейсера "Ізумруд", який вирушив на успішний прорив в Владивосток. Японці прочесавши море знищили практично всі кораблі ескадри за виключенням кількох дрібних суден. До Владивостоку дійшли крейсер "Алмаз" та два есмінці. Есмінець "Бєдовий" з всім штабом Рожественського здався в полон. Російська ескадра втратила практично всі судна, 26 офіцерів і 4614 матросів вбитими, 278 офіцерів, 5639 матросів полоненими. За цю перемогу японці заплатили трьома есмінцями та 110 вбитими і 590 пораненими. Розгром був повний.
Після поразки Другої ескадри обидві держави були до краю виснажені, і не могли продовжувати війну. Воюючі сторони опинилися в патовій ситуації і почалися переговори про мир, який був підписаний 23 серпня 1905 року на досить м`яких умовах для росіян. Кватунський півострів переходив японцям, як і Корея. Японія отримувала піденний Сахалін. Війна закінчилась.
Висновок
Отже, закінчення російсько-японської війни не принесло очікуваних результатів жодній з сторін. Японці, не дивлячись на ряд блискучих перемог на суші та морі, не отримали того на що сподівалися. Звичайно Японія стала регіональним лідером на Далекому Сході, здобула велику військову могутність, але основні цілі війни не були виконані. Японії не вдалося захопити всю Манчжурію, Сахалін та Камчатку. Не вдалося також добитися репарацій від Росії. Фінансові та людські витрати на цю війну виявилися непосильними для Японського бюджету, лише кредити західних країн дозволили Японії протриматись так довго. На мир довелось погодитись,хоча би тому, що в іншому випадку країна б збанкрутувала. Крім того, Росію не вдалося повністю витіснити з Китаю, як в військовому, так і в господарському плані. Виграш був лише в тому, що ціною величезного напруження Японії вдалося створити власну колоніальну імперію. Вище японське керівництво ясно зрозуміло, що не дивлячись на блискучі перемоги армія і флот мають багато недоліків, а перемоги визвані не стільки якостями японської армії, а везінням та неготовністю Росії до війни. Ця війна привела до величезного розвитку мілітаризму.
Для Росії результат війни був шоком. Величезна імперія зазнала нищівної поразки від невеликої азіатської держави. Під час війни загинула більша частина військового флоту, понесла великі втрати армія. По суті Росія втратила статус наддержави. Крім того війна визвала економічну кризу та як її наслідок революцію. Образливою була втрата південної половини острова Сахалін. Хоча результати поразок були більше моральні ніж практичні, визвана нею революція та фінансова криза несли небезпеку для самого існування імперії. Крім того практично з нуля потрібно було відновлювати флот. Про це свідчать такі цифри: з 22 броненосців нових типів в строю залишилось 6, втрачено було також 15 крейсерів. Повністю загинув (за винятком трьох крейсерів та кількох міноносців), величезні втрати зазнав Балтійський флот. Війна показала всю незахищеність Далекого Сходу, та слабкий зв`язок його з метрополією. Всі ці фактори значно послаблювали роль Росії на міжнародній арені.
На даний момент історики досить чітко визначили причини поразки Росії в цій війні. Багато в чому поразка була визначена суб`єктивними факторами. Але на момент закінчення війни, її результат став соромом для великої імперії.
Найбільше від війни виграли західні країни, хоча витіснити Росію та Японію з Китаю не вийшло. Навпаки, у 1912 році ці країни підписали договір про дружбу та ненапад та розподіл сфер впливу в Китаї.
Повне завершення російсько-японська війна отримала лише в 1945 році, коли радянські армія та флот захопили Порт-Артур, Сахалін та Курильські острови, а Японія була перетворена на другорядну державу.
Додаток 1
ГОРЬКАЯ СЛАВА РОССИИ. ПОДВИГ "ВАРЯГА"
…Холодные декабрьские волны, рассекаемые форштевнем "Варяга", послушно обтекали его борта. В машинном отделении гигантские поршни мерно сновали вниз - вверх, на высоту трехэтажного дома. Вахтенная смена машинистов сноровисто работала, остальные спали крепким крестьянским сном…
Командир крейсера Всеволод Федорович Руднев, один из блестящих русских морских офицеров, стоял на мостике, пристально всматриваясь в зимнюю влажную мглу. И даже сквозь нее командир корабля различал границу между черным декабрьским морем и таким же черным, чуждым небом. Тридцать морских лет обучили Руднева этому искусству.
Прямо по курсу во тьме стали вырисовываться очертания острова Иодольми: это были морские ворота в бухту корейского порта Чемульпо… Наступал рассвет одного из последних дней 1903 года. Для России, для ее моряков он был последним мирным годом. В воздухе пахло надвигавшейся военной грозой.
Что-то она сулит Отечеству? И так ли уж необходимо в такое время новейшему быстроходному крейсеру отстаиваться во второстепенном иностранном порту? Да и задачи, поставленные кораблю, были какие-то второстепенные: поддерживать связь между Порт-Артуром, где базировалась эскадра, и русским посланником в Сеуле, а также собирать информацию о военных приготовлениях японцев.
Такие ли задачи в канун военных действий следовало решать крейсеру, лишь за два года до того вступившему в строй? Семитысячетонному кораблю, скорость хода которого достигала чуть ли не 25 узлов; кораблю, вооруженному 12-ю орудиями 152-и 75-миллиметрового калибра, 10-ю пушками помельче и 6-ю торпедными аппаратами. Такие ли задачи командованию надо было ставить прекрасно обученному экипажу "Варяга", который насчитывал 550 матросов, кондукторов, унтер-офицеров и 20 офицеров - превосходных специалистов военно-морского дела!?
Наверное, нет. Совсем по-другому следовало бы распорядиться русскому командованию, и тогда, вероятно, по-иному сложилась бы и судьба крейсера. Однако, как гласит, хотя и банальная, но истина, - в истории нет сослагательного наклонения: если бы да кабы… А есть только то, что происходило в действительности.
А в действительности… 5 января 1904 г. из Порт-Артура пришла в Чемульпо канонерская лодка "Кореец", которой командовал капитан 2 ранга Г.П. Беляев, и стала на якорь неподалеку от "Варяга". Никаких инструкций "Кореец" из Порт-Артура не привез. Там же, в Чемульпо, находился русский пароход "Сунгари", а также стояли английские, французские, итальянские,
Loading...

 
 

Цікаве