WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

локомотиви побудовані для російських рельсів. Російські крейсера журналісти прозвали невидимими. У наступному поході, що розпочався 18 червня, російські крейсери зіткнулися з ескадрою Камімури і змушені були відступити, хоча на зворотному шляху захопили британський пароплав з контрабандою. Доставка вантажів в Японію після цього відбувалася лише окружним шляхом зі сторони Тихого океану, а японці спалили будинок Камімури і в пресі з`явилися заклики до нього зробити харакірі. Матроси західних країн відмовлялися вийти в море навіть за величезні гроші. 28 червня крейсери почали бункеровку, а 4 липня вийшли в море з завданням обігнути Японію і топити суда в районі Токіо. Пройшовши Сангарською протокою між островами Хокайдо і Кюсю крейсери вийшли в океан де потопили три іноземні пароплави з військовими вантажами, і повернулися знову Сангарською протокою. Похід визвав гігантський міжнародний резонанс, на японських адміралів посипались звинувачення в некомпетентності. Коли перша ескадра мала йти на прорив в Владивосток, адмірал Алєксєєв вирішив вислати крейсери їй на зустріч. Проблема полягала в тому, що точна дата виходу була невідома. 30 липня крейсери вийшли в море, і взяли курс на Корейську протоку. І лише через кілька годин після виходу стало відомо що бій вже програно, але попередити крейсери було вже пізно. 1 серпня японці помітили російські крейсери недалеко від острова Цусіма. Проти трьох російських крейсерів йшло чотири броненосних ( "Ідзумо", "Токіва", "Адзумо", "Івата") і дванадцять легких суден. О 5.00 ранку розпочався нерівний артилерійський бій. Битва йшла до самого вечора, але росіяни завдяки вдалому маневруванню змогли відірватися і відійти з великими пошкодженями в Владивосток. Загинув лише старий крейсер "Рюрик", який не міг дати швидкого ходу і бувзатоплений командою. Уцілівші два крейсери в море не виходили до кінця війни.
Цусимська морська битва
Незадовго після початку війни вище керівництво Росії вирішило послати на Тихий океан кораблі Балтійського флоту під назвою Другої тихоокеанської ескадри. На початку осені 1904 року ескадра вийшла з Кронштадту і кружним шляхом навколо Африки вирушила на Далекий Схід. У підготовці походу була величезна кількість недоліків. В склад ескадри ввійшло чотири щойно добудованих ескадрених броненосців: "Суворов", "Олександр ІІІ", "Бородіно", "Орел"; три броненосці старіших моделей: "Наварін", "Сісой Великий", "Ослябя"; та тринадцять крейсерів (з них п`ять переробладнані торгівельні пароплави) і дев`ять есмінців. Ескадру супроводжувало чотири військових транспорти, плавуча ремонтна майстерня, два буксири, два госпітальних судна. На перший погляд це була гігантська сила, але ряд факторів обесцінювали бойове значення ескадри. Екіпажі багатьох суден були доукомплектовані запасними та штрафниками, які часто не володіли сучасною бойовою технікою; снаряди для артилерії були невдалої конструкції (дуже часто не вибухали); похід не був підготовлений дипломатично (не було домовленості про надання портів з жодною з держав); найновіші судна не були добре випробувані в морі; не була налагоджена розвідка про пересування японського флоту.
Після виходу в море ескадра вийшла в Атлантику через Датську протоку, де стався, так званий, Гульський інцидент. Вночі, під час плавання через протоку, ескадра зіткнулася з флотилілею британських риболовецьких суден, і переплутавши їх з японськими міноносцями відкрила вогонь. Причинами цього стало неправдиві повідомлення морського штабу про те, що японські міноносці перекинуті в Європу. В результаті стрілянини було потоплено кілька рибальських суден, отримав кілька снарядів і крейсер "Аврора", де було двоє поранених. Ескадра обігнувши Європу і Африку зупинилася в бухті Носсі-Бе на Мадагаскарі, що був на той час французською колонією. Причиною зупинки стала не повна укомплектованість ескадри припасами. Не дивлячись на протести віце-адмірала Рожественського, що командував ескадрою, зупинка затягнулася майже на півроку. Адмірал мудро вказував що японський флот ослаблений після облоги Порт-Артуру, та постійних битв з Першою ескадрою, і тому треба поспішати поки японці не провели ремонт та переозброєння новими снарядами з шимозою. Але в Петербурзі не поспішали. Тут ескадра взнала про падіння Порт-Артуру, та загибель Першої ескадри. Після цього було єдине розумне рішення - заключити мир. Але в Петербурзі вирішили підсилити Другу ескадру суднами Третьої ескадри (застарілий ескадрений броненосець "Ніколай І", три броненосці берегової оборони "Апраксін", "Сєнявін", "Ушаков", та застарілий крейсер з вітрильним озброєнням "Владімір Мономах"). Лише в березні 1905 року ескадра вийшла в Індійський океан, і 14 квітня в бухті Камрань (Індокитай) зустрілася з Третьою ескадрою. 9 травня ескадра вирушила на Схід з ціллю прорватися через Корейську протоку в Владивосток. З незрозумілих причин адмірал Рожественський не надав детальної інструкції про ведення бою. Це спричинило небезпечну централізацію командування в одних руках. В ніч на 27 травня японський допоміжний крейсер виявив російську ескадру в Корейській протоці. 27 травня на 11 годину ранку п`ятий японський дивізіон в складі чотирьох суден підійшли до Другої ескадри, але після короткої перестрілки відступили. О 13.19 почався бій з основними силами Того який ввійшов в історію під назвою Цусімської морської битви. Відразу почали виявлятися всі недоліки ескадри. Ескадра не могла дати швидкості більше ніж 9 вузлів, по причині зношеності машин під час походу. Адмірал Того маючи швидкість 14 вузлів почав виконувати класичний маневр охвату голови колони противника, що йому блискуче вдалось. Японці зосередили вогонь на обох флагманах: "Суворові" та "Ослябі". Не дивлячись на те, що російські комендатори вивели з строю броненосний крейсер "Ассама" японський вогонь ставав все щільніший. Велику шкоду приніс наказ Рожественського вести вогонь по "Мікасі". О 14.30 "Суворов" дістав великі пошкодження і вибув зі строю, адмірал Рожественський був тяжко поранений. В цей же час затонув ескадрений броненосець "Ослябя". Завдяки японській перевазі в артилерії на багатьох російських кораблях почалися пожежі. Через кілька годин росіянам вдалося відірватися від японців. Битва відновилася о 15.00. О 18.30 затонув "Олександр ІІІ", о 19.00 "Бородіно". В цей час російські крейсери захищали транспортні судна, ледве відбиваючись від японців, і не могли допомогти основним силам. "Суворов" відстав від ескадри де його ввечері наздогнав весь японський флот. Екіпаж броненосця до останнього відстрілювався з двох уцілівших гармат і був потоплений лише торпедними атаками. Адмірала Рожественського зі штабом зняв раніше есмінець "Буйний". Вночі Того кинув проти росіян есмінці. За ніч були потоплені ескадрені броненосці: "Сісой
Loading...

 
 

Цікаве