WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

битви. Після ряду могутніх атак японців російська армія опинилася під загрозою оточення, і о 6.45 вечора Куропаткін віддав наказ почати загальний відступ на Харбін, який увінчався успіхом. Японцям знову не вдалося оточити російську армію, але людські і матеріальні втрати були страхітливі. До Харбіна відійшло лише 133 тисячі солдатів. Битва під Мукденом була програна. Російська армія втратила 90 тисяч чоловік, і хоча японці втратили 70 тисяч чоловік російська армія в найближчий час не могла проявити ніякої активності. 16 березня генерал Куропаткін здав командування генералу Ліневичу. Виснаженою була й японська армія яка вже не була здатна на активні наступальні дії. Сильно була виснажена війною Японія, а сухопутні війська деморалізовані важкими втратами. Обидві сторони до кінця війни обмежувалися пасивною обороною. Хоча росіянам постійно надходили великі підкріплення генерал Ліневич був ще пасивніший за генерала Куропаткіна і ставив собі за ціль лише оборону Владивостока і Сибіру. В результаті постійного нарощування сил російська армія вже складала 446 тисяч чоловік проти 360 тисяч японців і була досить добре оснащена. Але в результаті революції в Росії 1905 року обидві сторони почали мирні переговори.
V.Бойові дії на морі
Битва у Жовтому морі
Російський флот в оточеному Порт-Артурі опинився в тяжкому положенні. Елементарні правила стратегії вимагали від флоту покинути блокований порт і перейти в Владивосток. Але адмірал Вітгефт вважав що флот повинен залишитися в Порт-Артурі до підходу Другоїескадри, і заявив адміралу Алєксєєву що без імператорського рескрипту він не виведе флот з гавані. Такий рескрипт був отриманий 26 червня 1904 року. Вітгефт віддав наказ: "Кто может тот прорвется, при аварийных ситуациях никого не ждать. При гибели кораблей никого не спасать, дабы не задержать общее движение эскадры… При сильном сопротивлении противника на генеральном курсе к Владивостоку разрешается отойти в порты нейтральных государств, даже если это грозит интернированием и разоружением. Но, ни в коем случае обратно в Порт-Артур никому не возвращаться…"[7].
В море вийшли 6 ескадрених броненосців ("Цесарєвіч", "Рєтвізан", "Побєда", "Пєрєсвєт", "Полтава", "Сєвастополь"), 5 крейсерів ("Новік", "Баян", "Палада", "Діана", "Аскольд") та дрібні судна. Японці відразу знали про вихід російського флоту і адмірал Того вийшов з основними силами напереріз росіянам. В японський флот входили 4 ескадрених броненосці ("Мікаса", "Асахі", "Фудзі", "Шикішима") та два броненосних крейсера ("Ніссін", "Кассуга"). Крім того багато крейсерів та міноносців. Японці мали перевагу в легких суднах та в швидкості, тому що броненосець "Ретвізан" був пошкоджений. Того відразу спробував оточити голову російської ескадри, але адмірал Вітгефт наказав відвернути на чотири румби вліво в результаті чого ескадри розійшлися на контргалсах та відкрити вогонь з головного калібру. Відбулось це о 12.10 28 червня 1904 року. В результаті промаху в маневруванні Того його ескадра опинилась в хвості російської і 14.30 бій припинився за збільшення дистанції між ескадрами. О 16.30 знову почалося зближення та артилерійський бій від якого однаково стараждали обидві сторони. О 17.30 японський снаряд вибухнув над мостиком "Цесаревича" і адмірал Вітгефт загинув. О 17.43 другий снаряд розбив ходову рубку броненосця і він втратив керування. В цей час по свідченню морських аташе Франції та Англії Того сказав: "Вони, здається, перемагають мене"[2], та наказав писати наказ про відступ в Сассебо. Але тут він побачив що російська ескадра втратила керування і наказав продовжувати бій. Врятував росіян командир "Ретвізана" капітан першого рангу Щенснович. Він наказав свому броненосцю йти на таран "Мікаси". Японці відступили, відступили і російські броненосці в Порт-Артур. Виконав наказ свого адмірала лише "Цесаревич" який відійшов в нейтральний порт де був інтернований. Загін крейсерів пішов на прорив в результаті чого "Діана" і "Аскольд" були інтерновані, а "Новік" дійшов до Сахаліна де загинув у нерівному бою. Хоча битва була програна росіянами, найкрайще їх характеризують слова французького аташе при японському флоті: "Адмирал Того был потрясен решимостью русской эскадры, которая надвигалась на него, готовая погибнуть, чтобы спасти судьбу войны и честь России"[5].
Дії Владивостоцької бригади крейсерів
У Владивостоцьку бригаду входили чотири крейсери першого рангу: "Росія", "Богатир", "Громобой" і "Рюрик". Ця бригада була відділена від інших кораблів ескадри по причині специфічної конструкції суден. В Росії панували погляди крейсерської війни, а основним супротивником вважалася Англія, основу могутності якої складала морська торгівля. Для такої війни були сконструйовані специфічні кораблі, не придатні для ескадреного бою, зате з дуже великою автономністю. З самого початку війни бригаді під командуванням контр-адмірала Реценштейна була поставлена задача не допускати перекидання японцями військ та ресурсів на материк та перешкоджати морській торгівлі. Японці для протидії бригаді виділили ескадру адмірала Камімури в складі шести броненосних крейсерів та дрібних суден. В перший бойовий похід ескадра вийшла 1 лютого 1904 року але за нерішучості Реценштейна вдалося потопити лише один японський транспортний корабель. Після призначення командиром флоту адмірала Макарова, командиром бригади було призначено контр-адмірала Ієсена. Причиною відставки Реценштейна став наліт крейсерів Камімури на Владивосток під час якого крейсери бригади не вийшли в море для бою. Адмірал Ієсен вивів свої крейсери в море 12 квітня. В похід вийшло три крейсери: "Росія", "Богатир", "Громобой". Їх супроводжувало два міноносці, які увірвались в корейський порт Гензан де потопили японський транспорт "Гойо-Мару". Після цього міноносці повернулися на базу, а крейсери пішли далі. Вони потопили два транспорта, на одному з яких знаходився полк солдатів. Похід закінчився 15 квітня і визвав великий переполох в Японії, Того вимушений був підсилити ескадру Камімури, що ослабило дії японського флоту під Порт-Артуром. Але в долі крейсерів свою роль зіграло фатальне невезіння. Під час патрулювання налетів на камні самий сильний крейсер бригади - "Богатир". Ремонт затягнувся до кінця війни. Після прибуття в Владивосток віце-адмірала Скридлова, що був призначений командуючим флотом та контр-адмірала Безобразова, що був призначений командуючим Першою ескадрою верховне командування в місті перейшло до Скридлова. Першого червня крейсери знову вийшли у похід. Результатом походу стало потоплення трьох кораблів, та захоплення британського пароплаву "Алантон", що віз контрабанду. Разом з транспортами пішов на дно полк японської піхоти, 18 важких гармат призначених для захоплення Порт-Артуру і спеціальні
Loading...

 
 

Цікаве