WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

російських позицій, які відповідали 114 гарматами. Але коли з моря почав бити японський флот російська артилерія почала нести тяжкі втрати. До середини дня йшов жорстокий бій, але росіяни вимушені були відступити завдяки некомпетентності генерала Фока який, тримаючи в резерві чотири полки, не послав на передову жодного солдата. Генерал Фок відступив в Порт-Артур. Японці втратили 5 000 чоловік, а росіяни 700 чоловік[7].
Російська армія після битви під Наньшанем зіткнулася з великими труднощами. Формально під командуванням генерала Куропаткіна знаходилось 250 000 чоловік, але ця армія існувала лише на бумазі. Реально існували лише штаби армійських підрозділів, а солдат ще треба було підвезти з центральної Росії. Транссибірська магістраль пропускала лише три потяги на добу. Армія була розділена на чотири корпуси, але за недостатка людей ця система була відразу поломана. Четвертий армійський корпус знаходився ще перед Байкалом, Третій корпус опинився в Порт-Артурі, а в Куропаткіна залишилось 100 000 чоловік і 250 гармат. Після блокади Порт-Артура намісник адмірала Алєксєєв віддав наказ деблокувати місто. Для цього був виділений Перший армійський корпус під командуванням генерал-лейтенанта Штакельберга, який мав 35 000 солдатів. Кавалеріякорпусу знаходилась в Вафангоу. 30 травня розпочалися перші бойові зіткнення з армією генерала Оку яка налічувала 60 000 солдатів. Накази Куропаткіна Штакельбергу давали змогу останньому ухилитися від наступу і були достатньо невизначеними. Японці зрозумівши що росіяни збираються наступати самі почали наступ. Відбулася кривава зустрічна битва. Японці використавши численну перевагу швидко оточили росіян з трьох сторін, і Штакельберг вимушений був відступити 15 червня з великими втратами. Взагалі особливістю сухопутних операцій була їх прив`язка до залізниці по якій обидві сторони отримували постачання та підкріплення.
Японська армія розгорнувшись почала наступ трьома арміями на місто Ляолян, де знаходилась ставка росіян. Загальне керівництво японців прийняв фельдмаршал Ояма. До Ляоляна росіянам вдалося стягнути 132 тисячі чоловік і 400 гармат та укріпити місто. Японці наступали силами 220 тисяч чоловік при 600 гарматах. 23 серпня японці перейшли в наступ. Перший наступ не приніс японцям успіху, через добре підготовлену оборону росіянами.
Другий наступ розпочався 30 серпня і був для японців більш успішним, під час якого росіян відтіснили на запасні позиції.
2 вересня розпочався третій наступ. Японці добре підготувалися і планували оточити російську армію в місті. Але план був виконаний досить бездарно, в результаті чого Куропаткін без втрат відвів російську армію на північ, а японці під час битви, в результаті бездарного маневрування, поставили свою Першу армію під загрозу повного знищення. Росіян підвела розвідка яка давала повністю невірну інформацію. Ця битва фактично закінчилась внічию, а плани японців швидкої війни були зірвані. Не дивлячись на великі втрати (росіяни - 18 000, японці - 23 000). Російська армія повністю відступила і була збережена для нових битв.
Після битви під Ляоляном російська армія отримала великі підкріплення, і до кінця вересня налічувала 245 000 чоловік проти 150 000 японців. Генерал Куропаткін вирішив перейти в контрнаступ. Рубежем наступу була вибрана річка Шахе. Наступ розпочався 5 жовтня на світанку. Перші чотири дні японці майже не чинили опору, і вже 9 жовтня корпус генерала Штакельберга захопив командні висоти, а підрозділи козаків перерізали тилові комунікації Першої армії маршала Курокі. Але вже наступного дня козаків відтіснила японська кавалерія. Перша армія не дивлячись на численні атаки росіян встояла. Російські втрати налічували до 20 000 чоловік. 11 жовтня Друга і Четверта армії нанесли фланговий удар і корпус Штакельберга опинився під загрозою оточення. На протязі тижня йшли важкі для росіян оборонні бої. А з 13 жовтня почали відступати. Врятував Штакельберга генерал Більдеринг твердою обороною свого корпусу. Особливо показова контратака 19 Західносибірського полку який майстерно переправився через Шахе, вибив японців з окопів і захопив їх артилерію. Продовжуючи наступ росіяни захопили пануючу висоту. Нині ця висота називається іменем командиру полку - Путіловска сопка. Ця контратака спокійно відійти всій армії. В загальному наступ приніс поразку російській армії що втратила 41 тисячу солдатів проти 20 тисяч японських, і відступила майже під самий Мукден.
Не дивлячись на перемогу японці змогли відновити наступальні дії лише після падіння Порт-Артуру. На той час численість російської армії складала 210 000 чоловік розділених на три армії. В ряді дрібних зіткнень японці отримали тактичну перевагу, але значних успіхів не досягли. Найбільшими зіткненнями були кавалерійський рейд генерала Міщенка по тилам японців (за вісім днів російська кавалерія в кількох місцях перерізала залізницю) та бій під Сандепу який нікому не дав значної переваги. На той час російська верхівка була сильно деморалізована постійними поразками, в верхах йшли постійні сутички між вищими офіцерами. А японська армія значно підсилювалась за рахунок вивільнення Третьої армії з-під Порт-Артура. Японці розробили план удару по флангам росіян і оточення основних сил армії. Японські війська нараховували близько 200 000 чоловік. Битва відкрилася 18 лютого наступом японців проти лівого флангу Першої армії, але наступ провалився, а росіяни 22 лютого перейшли в контрнаступ, хоча теж не досягли значних успіхів. На наступний день японці знову спробували перейти в наступ, і знову без успіху. Тоді японці вирішили завдати удар по правому флангу. 24 лютого японці почали атаку двох сопок - Денікінської і Берсенівської. Бій йшов до вечора, і після багатьох атак росіяни змушені були відступити. Лівий фланг отримав підкріплення у вигляді 42 батальйонів і 128 гармат, після чого росіяни почали просуватися вперед. Тим часом Ояма віддав наказ Ногі почати наступ на правому фланзі, що й було виконано 27 лютого. До ночі японці утримували безперервну лінію що обходила російські позиції справа. Битва досягла небачених раніше масшатабів, довжина фронту була 90 миль. Японцям потрібно було захопити Путіловську сопку щоб наступати далі. Після двохденного бомбардування росіяни потрохи відступати. До першого березня японці обійшли росіян з флангів, але не оточили і не зламали російської оборони. 2 березня японський наступ на заході був зупинений. 3 березня японці знову почали просуватися на сході, але не дивлячись на помилки командування військами і цей наступ був зупинений. 4 березня росіяни почали контратаки які продовжувались до 7 березня, але не принесли успіху. Росіяни почали оборонні бої з ціллю утримати Мукден. 9 березня розпочалася фінальна фаза Мукденської
Loading...

 
 

Цікаве