WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота

Російсько-Японська війна (1904-1905) - Курсова робота


Курсова робота
Російсько-Японська війна (1904-1905)
План
Вступ
I. Причини початку Російсько-Японської війни
II. Перші бойові зіткнення
III. Облога Порт-Артура
IV. Війна в Манчжурії
V. Бойові дії на морі
a)битва в Жовтому морі
б)дії Владивостоцької бригади крейсерів
в)Цусимська морська битва
Висновок
Додаток 1
Додаток 2
Список використаної літератури
Вступ
Пройшо 102 роки з моменту початку російсько-японської війни, але сором поразки залишається до цих пір. Україна зараз незалежна, але не треба забувати що дуже багато українців були матросами і солдатами на Далекому Сході. Причини поразки різні групи істориків трактують по різному. На заході поширена думка, про те що поразку викликала некомпетентність військового та політичного керівництва, українські ж історики цю війну просто ігнорують. Що ж сталося насправді? Насправді на Далекому Сході сталася трагедія визвана цілим рядом факторів. Ці фактори умовно можна поділити на три групи: військові, політичні і господарські.
До військових факторів можна віднести непідготовленість театру бойових дій. На Далекому Сході не було виробничої бази для виробництва та ремонту бойової техніки, не було достатніх запасів озброєння та боєприпасів і надійного зв`язку з метрополією. Війна з Японією передбачалась в основному морською, і російське керівництво зробило дуже багато для підготовки такої війни. Але була відчутна недостатня кількість портів, які можна було перетворити на військові бази, відсутність ремонтної бази та недостатні навики багатьох офіцерів в плаванні Тихим океаном. Єдиним російським містом з військово-морською базою був Владивосток. Але його використання утруднювало те, що він замерзав зимою. Це було однією з причин експансії Росії до Китаю. Захоплена там база Порт-Артур була незамерзаючою, але знаходилась на значній відстані від кордону Росії і могла бути легко відрізана і блокована. Крім того важкість виходу ескадри з внутрішнього рейду, вузкість виходу давала змогу японцям легко блокувати ескадру в гавані. Наявність двох баз на великій відстані вимагало розділення сил флоту, яких і так було недостатньо. Великою помилкою російських адміралів було переведення більшої частини ескадри в Порт-Артур. Це давало політичні переваги в Китаї, але в випадку війни з Японією ставило ескадру в дуже скрутне становище, особливо в випадку облоги Порт-Артуру. Сухопутних військ в Манчжурії була незначна кількість, а ті що були базувалися на гігантській території. Звинувачувати в цьому генералів та адміралів не можна. Військові вимушені були рахуватися з вказівками політиків, які в свою чергу мусили робити такі кроки для збереження миру. В ці роки відбувалася технічна революція в військово-морських флотах всіх країн світу. По суті всі тогочасні кораблі та озброєння були великою мірою експерементальними. Більшість кораблів Тихоокеанського флоту були побудовані для Балтики, і для боротьби в європейських водах з англійським флотом. В цей час в Росії панувала доктрина крейсерської війни на океанських комунікаціях суперника. Тому кораблі і артилерія Росії створювались, в основному, для боротьби з торговим флотом, в крайньому випадку, для незначних ар`єгардних сутичок. Лише в останні роки XIX століття почалося будівництво класичного флоту. Японія ж будувала флот по англійським моделям і на англійських верфях спеціально для далекосхідного театру бойових дій. Це давало японцям велику перевагу. Крім того, Росії просто не вистачило часу на створення великої кількості легких суден де перевага японців була величезною. Сухопутні війська на Далекому Сході складалися з другорядних частин з посередніми командирами. Це було визвано загрозою з боку європейських країн.
До політичних факторів можна віднести певну міжнародну ізоляцію країни. Японія мала значну підтримку збоку Великобританії, Німеччини та США. Росія ж могла розраховувати лише на підтримку Франції, та й те більш символічно. Це пояснювалося великим впливом Росії в Китаї, що суперечило планам європейських країн, які самі грабували Китай. Великобританія боялася виходу на провідну роль в Європі Росії, а США - втрати панування на Тихому океані. Німеччина ж підтримувала обидві сторони намагаючись випровадити основні сили російських армії та флоту з Європи. Російська дипломатія просто фізично не була в змозі розірвати це кільце. В таких умовах не зовсім зрозуміла авантюристична політика Миколи ІІ на Далекому Сході визвана корисними інтересами. Але виправданням може слугувати військова міць Росії, і розуміння того факту, що Японія з своїми малими ресурсами просто не може виграти затяжну війну.
В господарському плані Далекий Схід був абсолютно непідготовлений для базування великих армій та флоту. Військам доводилося доставляти навіть продукти харчування. В Китаї російські війська знаходилися на положенні окупантів, що не давало змоги створити надійну тилову базу. Транссибірська магістраль мала занадто обмежені можливості для швидкого розгортання військ. Величезною помилкою була відмова від освоєння північного морського шляху, флоту доводилось отримувати підкріплення з Балтики кружним шляхом через три океани.
Ще одним фактором російської поразки було елементарне невезіння яке супроводжувало Росію під час війни.
Після цієї війни було багато сказано про низьку кваліфікацію військових та низьку якість бойової техніки, але техніка була на рівні світових стандартів, а в деяких питаннях навіть краще, а особистий склад армії і флоту проявив неперевершені кваліфікацію та героїзм. Прикладів цьому дуже багато. Найкращий доказ цього Цусимська битва де перевантажені російські броненосці отримавши смертельну кількість снарядів залишалися на плаву і відстрілювалися до останнього. Помилка з конструюванням снарядів була визвана лише недостатнім розвитком науки в той час. Сам похід Другої ескадри через три океани є доказом надійності техніки та високої кваліфікації моряків. Не менш відважно билися сухопутні війська.
Але треба відмітити що війну з нами вели найсильніші країни заходу, а японці використовувалися лише як гарматне м`ясо.
I.Причини початку Російсько-Японської війни
Російсько-Японська війна розпочалася 8 лютого 1904 року з нападу японського флоту на кораблі Першої Тихоокеанської ескадри на рейді Порт-Артура. Японія і Росія ще до початку бойових дій довгий час балансували на межі війни і миру. Причин для цього було багато. Ще в 1891 році Росія почала новий курс в зовнішній політиці. Цей курс пов`язаний в основному з іменем прем`єр-міністра Вітте. Суттю цього курсу було отримання додаткових ресурсів для індустріалізації країни за рахунок освоєння Далекого Сходу. Після сходження на престол імператора Миколи II (1894 рік) Вітте
Loading...

 
 

Цікаве