WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Економічний підйом США у другій половині ХХ століття, реформи 1861 року на Україні - Контрольна робота

Економічний підйом США у другій половині ХХ століття, реформи 1861 року на Україні - Контрольна робота

разделение труда и пропорции общественного воспроизводства. Эти пропорции во многом определяют уровень эффективности всего хозяйства США.
Общая закономерность происходящих отраслевых сдвигов заключается в заметном снижении в экономике удельного веса сырьевых отраслей и сельского хозяйства, технической модернизации промышленности с относительно несложным производством, повышении эффективности использования производственного аппарата капиталоемких и материалоемких отраслей промышленности с высокой долей промежуточной продукции (металлургия и химическая промышленность).
В начале XX в. нематериальное производство занимало незначительное место в хозяйстве США, а в настоящее время оно превратилось в динамично развивающийся сектор хозяйства. Наиболее быстрый рост сферы нематериального производства и услуг в США был отмечен в отраслях духовного производства (наука и образование), а также восстановления физических и творческих способностей человека. Среди этих отраслей особенно выделяются те,которые связаны с обеспечением отдыха населения.
Среди отраслей материальной сферы промышленность остается важнейшей, она по-прежнему обеспечивает высокий уровень технического развития других сфер хозяйства. Именно в ней сегодня в первую очередь аккумулируются новейшие достижения научно-технического прогресса.
Структурная перестройка промышленного производства основывается на быстром и взаимосвязанном росте трех ключевых отраслей современной индустрии: машиностроения, электроэнергетики и химической промышленности. На них приходится 55-60 процентов всех инвестиций в промышленности.
На протяжении ряда десятилетий доля добывающей промышленности в структуре всего промышленного производства США сокращалась. Это было связано с общим для экономики США процессом снижения в производстве затрат материалов, сырья и энергии.
ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИЕ СВЯЗИ
Государственно-монополистическое регулирование внешнеэкономической деятельности
Регулирование внешнеэкономической деятельности США включает в себя комплекс экономических и политических мер, направленных на обеспечение внешних условий для расширенного воспроизводства капитала и роста прибылей американских монополий.
Правительство США в своей внешнеэкономической политике уделяет главное внимание устранению барьеров, препятствующих экспансии американских монополий в области торговли товарами и услугами и в сфере приложения капиталов.
На протяжении всего послевоенного периода значительную роль в государственном финансировании американского экспорта играли программы помощи иностранным государствам. Они способствуют укреплению экономических позиций американских корпораций в Азии, Африке и Латинской Америке и являются эффективным оружием в борьбе с иностранными конкурентами.
Реформи 1861 року на Україні.
Олександр II (1855-1881), молодий, ліберальних поглядів вихованець поета В. Жуковського, бачив усі вади режиму Миколи І. У 1856 році Кримська війна закінчилася мировим конгресом у Парижі, і в Російській імперії почалися кардинальні реформи. Першою відчула нову добу Україна.
Вже в 1855 році Олександр ІІ дав амністію членам Кирило-Мефодіївського Братства, які перебували на засланні. Видатні члени його - П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський, а трохи пізніше Т. Шевченко - зібралися в Петербурзі.
У 1856 році цар Олександр II офіційно заявив представникам дворянства, що кріпацтво має бути скасовано, і що ліпше зробити це "зверху, ніж дочекатися, коли воно почне скасовуватися знизу".
З того часу розпочалася підготовка до скасування кріпацтва. По губерніях створено комітети, які розробляли плани звільнення селян, враховуючи місцеві умови, і передавали свої проекти на розгляд головного комітету в Петербурзі. Членами головного комітету були представники від губерніальних комітетів. Були там два українських дідича, Василь Терновський та Григорій Галаґан, обидва з родин, дружніх із Шевченком, обидва твердо боронили інтереси селян. Проте, настрої членів комітетів були розбіжні: одні бажали дати якомога менше землі селянам або зовсім не давати, інші стояли за справедливе рішення справи й достатні забезпечення селян землею. Чутки про ці суперечки доходили до селян, хвилювали їх. У багатьох місцях, особливо в Катеринославській та Чернігівській губерніях, селяни самовільно припиняли працювати на дідичів.
Було багато повстань, переважно на Правобережній Україні, де поміщицьке господарство переходило на капіталістичні основи, і дідичі хотіли звільнити селян зовсім без землі, щоб забезпечити себе робітниками. На Лівобережжі, зокрема на Полтавщині, хотіли дати селянам тільки садибні землі, а в Південній Україні, де робітних рук було мало, дідичі вирішили затримати панщину ще на 10-12 років, а селян звільнити без землі. Ці проекти свідчать, як тяжко було працювати комітетам.
19 лютого 1861 року було проголошено маніфест про скасування кріпацтва, але звільнення селян мало наступити тільки через два роки. У маніфесті селян назвали "тимчасово зобов'язаними", а сам стан - переходовим. Селяни діставали персональну свободу, незалежність від дідича та двір із садибною землею, але орну землю мали одержати тільки через 20 років, після викупу її у дідича. Цей реченець закінчувався 1881 року. "Положення про звільнення селян від кріпацтва" було укладене дуже неясно. Насамперед - не встановлено однакового наділу на душу: розмір цей вагався у зв'язку з різними причинами в різних губерніях і залежало від якості землі; а також від розмірів поміщицького маєтку. Якщо понад надільною нормою залишалася земля, якою до реформи користувалися селяни, то вона переходила до дідича.
Становище селян в Україні в цілому було гіршим, ніж у Росії, бо в Україні наділи їх до реформи були більші, ніж ті, які вводила реформа. Загалом у Полтавській і Катеринославській губерніях селяни втрачали за реформою - 40% свого попереднього наділу, а в Харківській - 31%. У всіх губерніях України наділи після реформи різко
Loading...

 
 

Цікаве