WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Перші таємні союзи борців проти самодержавства кріпосництва, повстання декабристів у Петербурзі і на Україні - Курсова робота

Перші таємні союзи борців проти самодержавства кріпосництва, повстання декабристів у Петербурзі і на Україні - Курсова робота

арештованих, поранивши в сутичці Гебеля. Гебелю і жандармському офіцеру вдалося втекти. Цей день і став початком повстання Чернігівського піхотного полку.
Дізнавшись про звільнення з-під арешту свого батальйонного командира, солдати вітали С. І. Муравйова-Апостола вигуками "ура!". Мушкетерська рота члена товариства А. Д. Кузьміна першою повстала й стала опорою повстання всього Чернігівського піхотного полку.
На чолі повстання став підполковник С. І. Муравйов-Апостол - освічений, талановитий і хоробрий офіцер, відомий товаришам по таємному товариству своєю ініціативністю, рішучістю, наполегливістю, послідовністю та відданістю справі революції. Він користувався заслуженою популярністю серед солдатів і повагою офіцерів, не щадив життя для блага своєї батьківщини. Навіть Микола І, якому С. І. Муравйов-Апостол на допиті смі-ливо назвав свій намір "благим і чистим", мусив визнати, що цей офіцер і дворянин "обдарований надзвичайним розумом", "в усіх своїх думках зухвалий і само-впевнений до божевілля, але водночас потайний і над-звичайно твердий".
Сподвижником С. І. Муравйова-Апостола виступив М. П. Бестужев-Рюмін, відданість якого революційній справі таємного товариства була відома всім офіцерам. їх єднала міцна дружба, заснована на спільності думок, поглядів і планів боротьби за краще майбутнє Росії. "Сергій Муравйов і Бестужев-Рюмін, - свідчив П. І. Пестель, - складають, так би мовити, одну людину". Це визначення найкраще виправдалося під час повстання Чернігівського піхотного полку.
29 грудня С. І. Муравйову-Апостолу вдалося підняти на повстання також і гренадерську роту, яка квартирувала в с. Ковалівці. Командир роти поручик В. М. Пе-тін, який не був членом таємного товариства, мусив при-єднатися до повстання. Надвечір того ж дня обидві роти об'єдналися в с. Ковалівці. С. І. Муравйов-Апостол відправив офіцерів Щепилла і Соловйова до своїх рот з наказом підняти їх на повстання і вести до Василькова.
Зранку 30 грудня загін повстанців рушив через села Середню Слободу, Мар'янівку і Митницю в похід на Васильків. Біля Митниці до загону приєднався М. П. Бестужев-Рюмін, який повернувся з-під Радомишля без будь-яких результатів своєї місії.
У Василькові в цей час зосереджувались три роти. За наказом Г. І. Гебеля і командира батальйону майора С. С. Трухіна вони були приведені в бойову готовність, щоб не допустити повстанців у місто.
Авангард повстанського загону на чолі з Бестужевим-Рюміним і Сухіновим надвечір безперешкодно вступив до Василькова. Солдати зібраних там рот, вітаючи повстанців, перейшли на їх бік. До міста прибули і основні сили повстанців. Гебель утік. Арештовані офіцери-повстанці були звільнені, а на їх місце посаджений майор Трухін і два жандармських офіцери. Вони були звільнені лише другого дня після виходу полка з Василькова.
За наказом С. І. Муравйова-Апостола на площі Василькова вишикувалися 5 повсталих рот Чернігівського піхотного полка. Унтер-офіцери І. Лазикін та І. Корчагін урочисто винесли на площу полкові прапори в супроводі взводу гренадерів під командуванням офіцерів І. І. Сухінова та В. М. Петіна. Солдати вітали їх криком "ура!".
Командир повстанців звернувся до солдатів з полум'яним закликом стати в ряди борців за свободу. Саме тут понад 800 солдатів і кілька офіцерів Чернігівського піхотного полку дали клятву не складати зброї, поки Росія не буде визволена від тиранства і неволі.
Ніч з ЗО на 31 грудня офіцери й солдати Чернігівського піхотного полка готувалися до походу, оголошеного у вечірньому наказі С. І. Муравйова-Апостола. Унтер-офіцери й солдати чистили гвинтівки, готували запас бойових патронів, ретельно перевіряли амуніцію, несли караульну службу. Настрій у всіх був піднесений.
Квартира С. І. Муравйова-Апостола перетворилася в штаб повстання. Там розроблявся бойовий план дій Чернігівського піхотного полка. В розвідку до Києва штаб послав прапорщика О. Є. Мозалевського в супро-воді унтер-офіцера і трьох солдатів, щоб з'ясувати обстановку і поширити там агітаційні документи". Офіцери розглянули три можливі напрямки походу: на Київ, Білу Церкву і Житомир, щоб підняти на боротьбу інші вій-ськові частини. Не маючи зв'язку з ними, С. І. Мурав-.іов-Апостол обрав напрямок на Брусилів, звідки можна було б, залежно від обстановки, податися на Житомир або Київ.
За кілька днів до повстання С. І. Муравйов-Апостол відвідав Київ і зустрівся з обер-квартирмейстером 2-ї армії полковником К. П. Ренненкампфом, якому запропонував взяти участь в повстанні. Подібні пропозиції було зроблено також квартирмейстерським офіцерам, що перебували при штабі 4-го корпусу. Офіцери вагалися і не приймали пропозицію С. І. Муравйова-Апостола, який обіцяв їм знову приїхати через п'ять днів. Розвідка Муравйова-Апостола і Мозалевського свідчила про те, яку велику увагу повстанці приділяли Києву як стратегічному центрові.
С. І. Муравйов-Апостол і М. П. Бестужев-Рюмін напередодні повстання склали два оригінальні агітаційні документи, що містили програму повстання - "Православний катехізис" і відозву. Вони використали релігійну форму викладу ідей, цитатами зі святого письма доводили справедливість і законність збройного повалення самодержавства, скасування кріпосного рабства та встановлення демократичного ладу в Росії.
Для більшої дохідливості "Православний катехізис" С. І. Муравйов-Апостол побудував у формі запитань і відповідей. В документі обстоюється необхідність свободи російського народу, бо "без свободи немає щастя". Назапитання: "Чому російський народ і російське воїнство нещасні?" дано відповідь: "Тому що царі відібрали у них свободу". Документ, наскрізь пройнятий анти-царським і антисамодержавним змістом, рішуче підривав царистські ілюзії серед солдатів, колишніх селян-кріпаків. Царі поступають "всупереч божій волі", коли "тиранять" народ. Тому царям люди не повинні коритися. Що ж "святий закон" наказує робити "російському народові і воїнству?" Відповідь дається цілком категорична: "розкаятися за тривале раболіпство" і ополчитися "проти тиранства"
Автор "Православного катехізису" вказував солдатам форму і мету боротьби: "взяти зброю і сміливо йти" за тими, хто їх закликає, скинути "неправду і нечестя тиранства", встановити правління, де "немає царів", бо вони "гнобителі народу". Відтак "присяга царям" оголошувалася незаконною, бо "царі вимагають примусової присяги народові для пагуби". Солдатам пропонувалось:
"Для визволення страждальних своїх сімей і своєї батьківщини... ополчитися всім разом проти тиранства і відновити... свободу в Росії".
Рукою М. П. Бестужева-Рюміна було написано текст відозви, в якій повідомлялось про смерть "тирана" - Олександра І. Відозва оголошувала повалення самодержавства, що пригноблювало російський народ, скинення пут рабства і свободу Росії, прагнення без міжусобного розбрату встановити "народне правління". "Російське воїнство прагне встановити народне правління... Не буде вчинено ніяких злочинів. - Отже, хай наш благочести-вий народ перебуває в мирі і спокої..., чекає й сподівається на найскоріше здійснення нашої святої справи"
Відозва до народу не переписувалась і збереглася лише в одному примірнику.
31 грудня об 11-й годині дня Чернігівський піхотний полк зібрався на площі готовий до походу: в повному озброєнні і
Loading...

 
 

Цікаве