WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Карл Густав Еміль фон Маннергейм та його політична кар’єра - Курсова робота

Карл Густав Еміль фон Маннергейм та його політична кар’єра - Курсова робота

червня Німеччина "позичила" фінам бригаду самохідних гармат і піхотну дивізію.
Німеччина скористалася скрутним становищем Фінляндії і зажадала від неї не укладати сепаратний мир. 22 червня міністр закордонних справ Фон Ріббентроп несподівано прилетів до Гельсінкі і вимагав від Рюті підписати договір, який містив вищезгадану умову. Наступного дня СРСР направив у Гельсінкі нову мирну пропозицію, яка була витлумачена як вимога беззаперечної капітуляції. Хоча Рюті, Маннергейм і Лінкомієс розуміли, що Фінляндія не зможе виплутатись без військової допомоги Німеччини, вони всіма засобами намагалися уникнути прив'язки Фінляндії до Німеччини шляхом укладення пакту.
Протягом трьох днів "вузьке коло" в уряді було зайняте пошуками виходу з ситуації, що склалася. Кінець кінцем дійшли згоди відносно того, що власне пакт Фінляндія не підпише, але Рюті від свого імені дасть зобов'язання , на якому наполягала Німеччина. В адресованому Гітлеру особистому листі, який Ріббентроп отримав 26 червня, Рюті пообіцяв, що не укладе сепаратний мир і не дозволить призначеному ним уряду розпочати переговори про перемир'я або мир без згоди Німеччини. Даючи це зобов'язання, президент знав, що він серйозно хворий і в разі необхідності матиме підстави залишити свою посаду.
Після втрати Виборга фіни відвели свої війська на "лінію ВКТ", вирішальні оборонні бої розпочалися наступного тижня після 24 червня поблизу Талі та Ігантале (Бородінське) на північний схід від Виборга. Фінам вдалося відбити наступ радянських військ, завдаючи масових артилерійських ударів по їхніх вихідних позиціях. У перші дні липня фінська зброя знову витримала випробування на міцність у Вуосалмі (Шлюз). З запеклими боями частини Червоної Армії форсували р. Вуоксу і 4 липня захопили невеликий плацдарм на її північному березі.
Через 8 діб фінська розвідка виявила, що противник відводить свої війська. Бої на Карельському перешийку закінчилися в середині липня 1944р. безперечною перемогою фінів, які оборонялися.
Фінські війська відходили зі Східної Карелії наприкінці червня 1944р., протягом трьох тижнів ведучи наполегливі стримуючі бої з частинами Червоної Армії. В середині липня фіни зайняли оборонну U- подібну позицію північніше Ладозького озера на широті Піткяранта-Лоймола-Толваярві. Остання велика битва у Війні-продовженні відбулася у перші дні серпня в лісах Іломантсі. Особлива група під командуванням генерал-майора Ерккі Рааппана зупинила просування противника шаленим контрнаступом, у ході якого дві радянські дивізії опинилися в "казані" і втратили все своє важке озброєння, яке дісталося фінам.
Оборонні бої Війни-продовження завершилися майже на тих самих позиціях, що й битви Зимової війни. Підсумки обох воєн були дуже схожими. Перемога в оборонних боях дозволила Фінляндії виграти стільки часу, що СРСР більше не вважав затягування воєнних дій рентабельним. Для остаточного розгрому Німеччини Червоній Армії були потрібні усі наявні ресурси. В середині липня 1944р. СРСР повідомив Фінляндію через Стокгольм про готовність сісти за стіл переговорів. Він більше не вимагав від Фінляндії беззастережної капітуляції і не мав наміру її окупувати. СРСР сподівався, що у Фінляндії буде сформований новий уряд, який попросить миру.1
Вже на весні 1944р. "вузьке коло" у фінляндському уряді було переконано, що тільки маршал Маннергейм має достатній авторитет, щоб вивести Фінляндію з війни. Після того як повпред СРСР у Стокгольмі О.М.Коллонтай повідомила, що укладення миру х Рюті та його урядом є не можливим, Маннергейм погодився взяти на себе відповідальність за керівництво країною. В останній день липня 1944р. президент Рюті пішов у відставку, поступившись місцем Маннергейму. За три дні парламент підготував надзвичайний закон, на підставі якого Маннергейм букв обраний президентом республіки.
Після того як уряд Лінкомієса подав у відставку, пошук прем'єр-міністра виявився не простим. Вальден, Рамсай, Таннер, Гаккіла і Ківімякі відмовилися зайняти цю посаду. Зрештою Маннергейм умовив директора-розпорядника Центрального союзу фінляндських робітників (ЦСФР), колишнього міністра закордонних справ Антті Гакцеля перебрати на себе цю невдячну місію. У формуванні уряду взяли участь представники всіх партій, крім ПНР. Міністром закордонних справ президент призначив Карла Енкеля. Серед тих, хто у попередньому уряді входив до "вузького кола", на посаді залишився тільки міністр оборони Вальден. Відразу після зміни президента німці зрозуміли, що Фінляндія підпише сепаратний мир якнайшвидше. Маннергейм не приховував цього при зустрічі в середині серпня 1944р. з фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем. Він заявив, що приватне зобов'язання Рюті жодним чином не зв'язує його. Однак Маннергейм чекав понад три тижні, перш ніж попросив СРСР подати умови миру. Уряд отримав попередні умови через Стокгольм наприкінці серпня 1944р. СРСР був готовий прийняти делегацію Фінляндії тільки за умов, що Фінляндія відкрито заявить про розрив дипломатичних відносин з Німеччиною і зажадає від останньої вивести свої війська до 15 вересня. Великобританія і США погодилися з попередніми умовами, які висунув Радянський Союз.
__________________
1 Фінляндія: Зб.наук.ст.-Гельсінкі, 1999.-С.91-93.
2 вересня уряд терміново скликав парламент і повідомив його про своє рішення розірвати відносини з Німеччиною. Дії уряду були схвалені парламентом, який зібрався у неповному складі (113 голосів -"за", 43 - "проти"). Пророзрив відносин Німеччині було заявлено того ж дня. Німецькі дипломати у Гельсінкі й військові представники були розчаровані. Однак Німеччина не вдалася до силових методів щодо Фінляндії. СРСР обіцяв припинити військові дії 4 вересня 1944р. о 8 годині ранку за умови, що Фінляндія одразу оприлюднить інформацію про розрив відносин з Німеччиною. Фінляндські фронтові частини отримали наказ припинити вогонь і підкорилися йому, але радянські війська продовжували вести вогонь ще протягом доби. Фіни вирішили, що росіянам не можна вірити. Однак у тому, що СРСР відступив від узгоджених термінів припинення бойових дій, був винний уряд Фінляндії. СРСР вчасно не отримав підтвердження того, що Фінляндія оприлюднила зазначену вище інформацію. Міністр закордонних справ шенкель просто забув повідомити про це Москву, а прем'єр-міністр Гакцель, виступаючи з промовою по радіо, випадково пропустив абзац, де йшлося про розрив відносин з Німеччиною.1
Президент Маннергейм, який привів Фінляндію до миру не був обізнаним щодо розмов Молотова з Е. Іденом, але висловив пропозицію підписати такий договір голові СКК А. Жданову в січні 1945 р., коли той зажадав від Фінляндії прибрати важку артилерію в Зх. Частині пд. Узбережжя. Посилаючись на доти актуальну загрозу з боку Німеччини, Маннергейм запропонував організувати оборону спільними силами, щоб артилерію можна було залишити там, де вона й була. Зі слів Жданова, маршал заявив, що "оборонні заходи, організовані фінами, позбавлені будь-якого значення, якщо у нас не має добрих відносин з СРСР.
Жданов протягом 1944-1945 рр. Утримував фінсьих комуністів від революційних методів боротьби також затягав термін президентства Меннергейма,
Loading...

 
 

Цікаве