WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Війна в Афганістані. Позиції сторін - Реферат

Війна в Афганістані. Позиції сторін - Реферат

влада" США розгорнула кампанію активної критики вищого керівництва країни.
У результаті агресії СРСР відносини між США і Пакистаном до великого задоволення адміністрації і самого Президента різко покращилися, піднявшись з найнижчого рівня за весь післявоєнний період.
На початку січня 1980 року США взялина себе ініціативу виступу перед Радою Безпеки ООН, що кваліфікував акцію Радянського Союзу як відкрите застосування збройної сили за межами своїх границь і військову інтервенцію.
Радянсько-американська заява від 13 вересня 1991 року проголосила право афганського народу визначати свою долю без втручання ззовні, підкреслило необхідність припинення воєнних дій, негайного проведення вільних виборів і створення перехідного механізму під егідою ООН. У той же день були взаємно припинені постачання зброї в Афганістан. 15 листопада 1991 на переговорах між делегаціями від моджахедів і від СРСР і РСФСР представники афганської опозиції в прийнятій спільній заяві заявили про свою згоду з перерахованими в радянсько-американському документі заходами щодо врегулювання ситуації в регіоні.
14 квітня 1988 року була прийнята спільна радянсько-американська угода "Про взаємозв'язок для врегулювання положення, що відноситься до Афганістану". До 15 лютого 1989 року з Афганістану було виведено всі радянські війська.
Прогнози Заходу про те, що кабульський режим відразу після припинення радянської військової присутності упаде через свою повну нежиттєздатність, а коаліційний уряд угруповань моджахедів приведе країну до миру після вигнання "комуністичної чуми", виявилися неспроможними.
3. Особливості нової війни
Наддержави минулого - від Британської Імперії до Радянського Союзу на власному досвіді переконалися, що війна в Афганістані загрожує небезпечними наслідками. Проте, цілі запланованої американської чи міжнародної операції в Афганістані відрізняються від цілей, що ставили перед собою Лондон або Москва. СРСР і Британська імперія намагалися встановити над країною повний контроль, керуючись імперськими ідеологічними мотивами. Задачі запланованої операції дещо інші - змусити талібів відмовити в "гостинності" Усамі бін Ладену, який підозрюється в організації терактів проти Америки й інших країн. Але ця обмежена задача робить місію ще більш нездійсненною.
Гори займають велику частину Афганістану. У силу складного рельєфу місцевості, особливо в центрі і на північному сході країни, пересування по Афганістану представляється непростою задачею. До цих проблем додається й етнічна роздробленість країни. Пуштуни, до яких належить більшість прихильників талібів, - сама численна етнічна група країни. Вона складає до 40% населення. Чверть населення складають таджики, і більшість з них підтримує антиталібсбкий Північний альянс. П'ята частина населення - хазорейци-шиїти і 5% - узбеки.
Так що будь-яка наземна операція стикнеться з неймовірними труднощами, особливо, якщо плацдармом буде північний Пакистан. На цьому напрямку Афганістан захищений важкопрохідними, але горами, що легко обороняються. Вторгнення в Афганістан було б легше починати з півночі, з берегу ріки Пяндж. Але Таджикистан і Росія поки виступили категорично проти надання своєї території для міжнародної операції.
Чи можуть США і їх союзники обмежиться лише серією ударів з повітря, застосувавши бомбардувальну авіацію і крилаті ракети? З технічної точки зору це - легко. Ніякої, скільки-небудь розвинутої системи ПВО в талібов немає, оборонних споруджень також. Арсенали й авіабази можуть бути легко знищені з повітря. Але армія талібів, у чималому ступені - армія партизанська. У неї лише кілька літаків і невеликий танковий парк. І вона не занадто сильно залежить від важкого озброєння й інфраструктури. Поки, єдиним, хто міг більш-менш успішно протистояти талібам, був лідер Північного альянсу Ахмед Шах Масуд, який не так давно був убитий, ймовірно, агентами бін Ладена. Смерть Масуда зробило задачу вторгнення в Афганістан ще більш складною. При відповідній міжнародній підтримці, Массуду, імовірно, удалося б здолати талібів.
Представники США обіцяли, що війна проти тероризму стане війною нового типу і може протривати протягом довгих років. Перед США стоять непрості задачі. Важливу роль має бути зіграти сухопутним військам, чиї елітні підрозділи повинні будуть атакувати ретельно відібрані цілі. Необхідно було уникнути великого числа жертв серед цивільного населення, а також постаратися не загрузнути в наземних боях з армією талібів. У той же час потрібно було організувати підготовку і навчання сил Північного альянсу, що уже протягом багатьох років ведуть боротьбу з правлячим в Афганістані режимом. Одночасно з розгортанням театру воєнних дій потрібно було організувати великомасштабну гуманітарну операцію для забезпечення продуктами голодуючого населення Афганістану.
Зі слів організаторів військові дії в Афганістані переслідують дві цілі: підрив діяльності ісламського екстремістського угруповання "Аль-Каіда" і ослаблення правлячого режиму в Афганістані. Якщо з останнім щось вдалося зробити, то протистояння "народних партизанів" залишається затятим і безнадійним як для америнських військ, так і для союзників.
Висновки
Афганістан завжди мав обмежені торговельні зв'язки з іншими державами. Країна змушена імпортувати продовольство і широкий спектр промислових товарів, включаючи автомобілі, нафтопродукти і тканини.
Коли в 1980-х роках через воєнні дії економіка країни прийшла в занепад і почався відтік селян із сіл, сталося різке скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно зросла залежність країни від поставок продовольства з-за кордону.
Сьогодні в країні відбувається протистояння "цивілізованого світу" з окремими партизанськими угрупуваннями, які підтримуються арабськими силами. В свою чергу, втрачаючи живу силу, США успішно використовують нафтові ресурси Афганістану, продовжують грати роль "дбайливого демократа", який готовий зробити все для афганського народу та цілого світу (навіть зі зброєю в руках), щоб знищити "терористів", яких пригрів саме Афганістан. Скільки ще триватиме ця політична блюзнірська гра покаже час. Єдине залишається незмінним: економічний та духовний занепад Афганістану, та незрозумілі перспективи для його населення, яке звикло десятиліттями відвойовувати своє право на існування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гарєєв. М. Афганська проблема - три роки без радянських військ // Міжнародне життя. - № 2. - 1992.
2. Георгій Брудерер. Афганська війна. - Possev-Verlag, V. Gorachek KG, 1985.
3. США і регіональні конфлікти. - М.: Наука, 1990.
4. Якименко С.І. Афганістан вже давно забув про мир. - К., 2003.
дана робота заслуговує на те, щоб знали її автора - МІR-ratio (сайт ukrreferat.com - лідер серед українських рефератних сайтів!)
Loading...

 
 

Цікаве