WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Росія у роки ІІ світової війни - Реферат

Росія у роки ІІ світової війни - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Росія у роки ІІ світової війни"
ПЛАН
1. Початок війни між Німеччиною і Росією (СРСР),
основні військові битви
Вранці 22 червня 1941 р. гітлерівська авіація розпочала бом-бардування радянських військових аеродромів і важливих стратегічних міст. Раптовість нападу дозволила ворогові у перший день війни знищити 66 радянських аеродромів і 1201 літак.
Перші удари нацистів взяли на себе радянські прикордонники. Незважаючи на чисельну перевагу ворожих сил, вони показували приклади героїзму та мужності. Навіки в історію війни увійшли подвиги прикордонників застави лейтенанта Лопатіна, бійців 90-го Володимиро-Волинського загону прикордонників, воїнів фортеці м. Бреста. На деяких напрямках радянські війська навіть перехопили стратегічну ініціативу і перейшли у наступ, зокрема вибили ворога з Перемишля й утримували місто протягом 5 днів. Але, попри героїчний опір Червоної армії, тільки протягом першого дня ворог просунувся на 30-50 км у глиб радянської території.
У липні-вересні 1941 р. на радянсько-німецькому фронті розгорнулися бої величезного масштабу. На західному напрямі німецька група армій "Центр" 10 липня розпочала наступ на Смоленськ, їй протистояли головні сили Західного фронту (командувач С. Тимошенко), які не встигли органі-зувати тривку оборону і значно поступалися агресорові в силах і засобах; потужні танкові угруповання німців форсували Дніпро і 16 липня захопили Смоленськ. Але контрудари Червоної армії під Оршею, Вітебськом, Великими Луками і Смоленськом змусили нацистів уперше в перебігу другої світової війни перейти до оборони, групу армій "Центр" було зупинено на підходах до Москви. Під час Смоленської битви з'єднанням, що найбільше відзначилися, вперше в Червоній армії було присвоєно найменування гвардійських.
Спроба німців відразу захопити місто зазнала краху. Ворога було зупинено в середині липня 1941 р. Фінська армія з півночі вийшла на старий кордон між Фінляндією та СРСР і фактично припинила бойові дії. Наступ на Ленінград стримували радянські війська, які вели бої у Прибалтиці та захищали півострів Ганко. Лише наприкінці серпня - на початку вересня на-цисти відновили наступ на місто. 8 вересня ворог захопив Шліссельбург, блокувавши Ленінград із суходолу. Розпочалася блокада Ленінграда, яка тривала 900 днів. Протягом 611 днів місто постійно бомбардували та обстрілювали з важкої артилерії. У жовтні 1941 р. німці спромоглися захопити Тихвін, що значно ускладнило ситуацію навколо Ленінграда і в самому місті. У грудні 1941 р. радянські війська вибили ворога з Тихвіна, що забезпечило зв'язок між містом і країною через Ладозьке озеро. Цією "дорогою життя" з міста було евакуйовано і врятовано від голодної смерті 550 тис. осіб.
За перші п'ять місяців війни Німеччина та її союзники окупували Прибалтику, Білорусь, Молдову, майже всю Україну, в тому числі частину Донбасу і Криму, а також західні області Росії. Територія, захоплена воро-гом, становила понад 55 млн кв. км. До війни на ній проживало 74,5 млн душ. До кінця літа 1941 р. в німецький полон, за даними начальника генерального штабу вермахту Ф. Гальдера, потрапило близько 4 млн солдатів і офіцерів Червоної армії. Там опинилися цілі з'єднання. Навіть штаб Південно-Західного фронту був знищений ворогом.
Головною причиною тих величезних втрат, яких зазнав Радянський Союз у перший рік війни, були грубі помилки й прорахунки політичного та військового командування, особливо Й. Сталіна.
Однак, незважаючи на тимчасові поразки СРСР, гітлерівський задум "блискавичної війни" провалився.
Прикордонні бої, оборона Києва, Одеси, Севастополя, битви за Ленінград, Смоленськ зірвали плани, розроблені німецькими генералами. На жодному з трьох головних стратегічних напрямків гітлерівська армада не зуміла досягти поставлених цілей.
2. Московська та Сталінградська битви -
як одні з вирішальних у протистоянні Німеччини та СРСР
Наступ ворожих військ на Москву розпочався ЗО вересня 1941 р. Так почалась операція "Тайфун". Танковими ударами ворог прорвав оборону радянських військ і підійшов до Вязьми, захопив м. Орел і оточив радянські частини в районі Вязьми. 5 жовтня Державний комітет оборони ухвалив рі-шення про захист Москви. 19 жовтня у Москві було запроваджено стан облоги. Командувачем оборони Москви було призначено Г. Жукова.
15 листопада 1941 р. розпочався новий наступ німців на Москву. Після кровопролитних боїв вони наблизилися на відстань 25-30 км до міста. Німецькі офіцери, дивлячись у біноклі, бачили Кремль і готували парадну форму до параду на Красній площі. Одначе 5-6 грудня 1941 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено Калінін, Калугу,
Клин. 8 грудня Гітлер видав директиву про перехід до оборони. 13 грудня московське радіо повідомило про поразку ворога. Контрнаступ радянських військ тривав до квітня 1942 р. Загалом німецькі частини було відкинуто на 100-250 км від Москви; повністю визволено Московську, Тульську області, частково - Калінінську, Смоленську, Орловську, Курську.
Перемога Червоної армії під Москвою мала велике стратегічне значення.
Після поразок радянських військ навесні 1942 р. противник повністю перехопив стратегічну ініціативу і розпочав великомасштабний наступ на півдні. 23 серпня німецькі війська, прорвавши радянську оборону, вийшли до р. Волги. З 12 вересня бої точилися вже у самому Сталінграді. Оборону міста здійснювали частини 62-ї (командувач генерал В.Чуйков), 64-ї (командувач генерал М. Шумилов) армій. Оборонний період у перебігу Сталінградської битви тривав до 18 листопада 1942 р. Ворог так і не спромігся взяти місто. І головна причина цього - героїзм і патріотизм радянських воїнів. Коли точилися бої за місто, генштаб розпочав готування наступальної операції під Сталінградом. Операція "Уран" складалася з двох основних етапів: на першому передбачалося прорвати оборону противника, створити міцне зовнішнє кільце оточення; на другому - знищити оточеного противника, якщо він не прийме ультиматуму про здачу. Для здійснення операції залучалися сили трьох фронтів: Південно-Західного (генерал М. Ватутін), Донського (генерал К. Рокоссовський), Сталінградського (генерал А. Єременко). Наступальна операція радянських військ під Сталінградом тривала з 19 листопада 1942 р. по 2 лютого 1943 р. Війська Червоної армії, з'єднавшись у районі с. Совєтського, оточили 330-тисячне угруповання ворога на чолі з генерал-фельдмаршалом фон Паулюсом. Оточеним було висунуто ультиматум про здачу, якого вони відхилили. Спроба німецького командування організувати деблокацію оточених військ групою армій "Дон" під командуванням Манштейна виявилася безуспішною. 10 січня 1943 p. було розпочато операцію зі знищення оточеного угруповання ворога. Оточені частини було розколото на північну й південну групи і до 2 лютого повністю ліквідовано. Генерал-фельдмаршал Паулюс потрапив у полон із частиною свого штабу. Велика битва на Волзі завершилася перемогою радянських військ, улавах яких громили ворога представники всіх національностей СРСР. Ворог у цій битві втратив 1,5 млн вояків. У Німеччині було оголошено триденний траур. Наступ під Сталінградом переріс у загальний стратегічний наступ радянських військ, який-тривав до кінця березня 1943 р.
Противника було відкинуто на 600-700 км, і він змушений був перевести на радянсько-німецький фронт частини із заходу. Хоча в напруженій боротьбі радянським військам довелося знову залишити Харків і Бєлгород, повернути втрачену стратегічну ініціативу німцям уже не судилося.
Отож, Сталінградська битва 17 липня 1942 р. - 2 лютого 1943 р. започаткувала докорінний
Loading...

 
 

Цікаве