WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Трагедія 1941-го року (початок Великої вітчизняної війни) - Реферат

Трагедія 1941-го року (початок Великої вітчизняної війни) - Реферат

було знято з посади і під охороною направлено до одеського санаторію ГРУ, в якому "ліквідовували" тих розвідників, які чимось провинилися. Від неминучої смерті його врятував початок війни. Потім він командував розвідкою 6-ї армії Південно-Західного фронту, яка разом з 12-ю армією була оточена під Уманню в серпні 1941 року. Наслідок - полон в числі 103 тис. обеззброєних воїнів. Надалі - страшні будні таборів для військовополонених. В останній рік війни - організація повстання в одному з них уже на території Норвегії, де він опинився. З в'язнів було створено перший радянський батальйон, який, перетворившись у полк, а потім у дивізію, рушив навизволення інших таборів. Поступово разом з норвезькими силами Опору була визволена вся країна. За це - 10 років таборів від радянської влади. В 1954 році члени норвезької делегації, які перебували з візитом у Москві, поцікавилися його долею у Голови Ради Міністрів СРСР Г.Маленкова. В. Новобранця спеціальним літаком доставили в Москву, відновили в армії, присвоїли звання полковника і організували зустріч з норвезькими друзями. Його спогади не опубліковано і понині.Було відкинуто і інформацію українського художника і розвідника М.Глущенка (агентурне ім'я "Ярема").Ще в червні 1940 р. він повідомив про підготовку Німеччини до війни з СРСР. Радянська розвідка з штабу ВПС Німеччини 16 червня 1941 р. передавала керівництву держбезпеки, що всі приготування Німеччини закінчено, і війна може початися у будь-який час.Таким чином, радянському уряду було заздалегідь відомо про підготовку фашистів до війни. І аж ніяк ворог не міг напасти зненацька, принаймні для вищого керівництва країни. В.Косик притримувався думки, що "радянський солдат не мав великого бажання воювати і захищати режим терору, якого він боявся"12. Але подвиги радянських солдатів на протязі війни не дають підстави для такого судження, їх героїзм і самопожертвування визнавали навіть вороги. Так, начальник Генерального штабу сухопутних військ Німеччини Ф.Гальдер у своєму щоденнику в записі від 24 червня 1941 р. занотував: "Слід зазначити завзятість окремих руських з'єднань у бою. Мали місце випадки, коли гарнізони дотів підривали себе разом з дотами, не бажаючи здаватися в полон"13.Безперечно, скрутне становище на фронті на початку війни було спричинене не якимось одним фактором, а цілою низкою причин, головною серед яких були нічим не виправдані репресії проти командного складу Червоної Армії напередодні війни. На ослаблення командного складу Червоної Армії звернув увагу навіть Гітлер, перед нападом на СРСР заявивши на одній з військових нарад: "Червона Армія обезголовлена, 80% командних кадрів знищено. Вона послаблена, як ніколи. Це основний фактор мого рішення. Потрібно воювати, поки кадри не виросли знову"14. Гітлер почав війну саме тоді, коли Німеччина вважала себе достатньо підготовленою. І ні хвилиною пізніше.Крім того, що світ побачив агресивність СРСР, вочевидь усім став відомий дійсний рівень підготовки Червоної Армії до війни. (Про це свідчили сотні тисяч загиблих і поранених, обморожених у фінській кампанії.) Фіни, знаючи прагнення радянського командування все брати "в лоб" (ця тактика була основною і протягом всієї Великої Вітчизняної війни), своєчасно за допомогою Англії, Франції і Німеччини побудували в епіцентрі майбутнього театру воєнних дій надзвичайно міцні залізобетонні укріплення - "лінію Маннергейма". У своїх спогадах колишній кулеметник-фін, який воював на лінії Маннергейма під Хоттиненом, згадує: "... А потім ланцюгами пішла ваша піхота. Вона йшла так густо, що ми не встигали перезаряджати стрічки. Ствол розжарився до червоного - і всі кулі потрапляли в ціль. А ваші солдати продовжували по штабелях трупів повзти вперед. Потім знову піднімалися з гвинтівками. На повний зріст, з одними гвинтівками... Наш унтер сказав: "Ці росіяни на біса хоробрі хлопці, але у них там, наверху, хтось певно здурів..."16 Нічим не можна виправдати того, що напередодні війни були демонтовані укріплення, розміщені на лінії старого державного кордону. Правда, замість них стали споруджуватися нові. але закінчити їх будівництво до початку війни не встигли. Військові склади були присунуті близько до кордону, і ворог зміг швидко їх захопити, про що йшлося вище, хоча буквально перед самим початком війни було прийняте рішення про будівництво нових, але виконати його вже не було часу. Так, наприклад, рішення про будівництво складів боєприпасів для КОВО було, затверджене лише 21 червня 1941 року17. До того ж, Сталін та його оточення підірвали оборону радянських військ цілою низкою дій, незрозумілих навіть досі. Втручанням у керування військовими операціями Сталін завдав величезної шкоди радянським воїнам.Саме Сталін наказав на другий день війни направити на Україну у район Тернополя для допомоги командуючому Південно-Західним фронтом у керівництві військами начальника Генерального штабу Жукова. Маршала Шапошникова було послано на допомогу командуючому Західним фронтом у район Мінська, а першого заступника начальника Генерального штабу генерала Ватутіна - на Північно-Західний напрямок. Подібна практика призводила до дезорганізації керівництва військами. Величезної шкоди для Збройних Сил було завдано підозрілістю Сталіна щодо військових кадрів. На протязі лише чотирьох років, з 1937 по 1941 рр. в армії двічі скасовувалася єдиноначальність та вводився Інститут військових комісарів, що підривало дисципліну у військах і створювало невпевненість у власних діях військових командирів.Але Сталіну потрібно було знайти винуватих у поразках на фронті, а також у тому, що величезна кількість радянських воїнів потрапила до ворожого полону. Був розстріляний командуючий Західним фронтом Д.Г. Павлов та його найближче оточення за "ганебне званню командира боягузтво, бездіяльність влади, відсутність розпорядливості, здачу противнику зброї без бою і самовільне залишення позицій". А насправді Павлов, що отримав свою останню посаду внаслідок сталінських репресій, коли мало місце багато переміщень серед командного складу, як і багато інших командирів радянської армії, не мав достатніх знань і досвіду для керівництва фронтом. Мало того, на нього та інших воєначальників переклали вину Сталіна і його оточення за непідготовленість країни до війни. На її початок війська округу мали всього 300 тонн пального, оскільки не передбачалося, що округ стане вирішальним театром дій. До того ж, як згадує заступник Павлова генерал І.Болдін, Сталін через наркома оборони Тимошенка до вечора 22 червня 1941 р. забороняв військовим відкривати вогонь по німцях. Нарком особисто зателефонував Болдіну вранці 22 червня і сказав: "Товариш Болдін, врахуйте, ніяких дій проти німців без нашого відома не розпочинайте.

 
 

Цікаве

Загрузка...