WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Перемога народів Індії у боротьбі за незалежність - Реферат

Перемога народів Індії у боротьбі за незалежність - Реферат

влади.
Діяльність нового уряду розпочалася на загальному тлі етнічних, релігійно-общинних та кастових конфліктів. У 1980-1981 pp. відбувалися зіткнення на релігійному ґрунті між мусульманами та індусами у північно-східному штаті Джамму і Кашмір. Деякі організації штату висунули гасло самовизначення кашмірців. Криваві сутички відбувалися і на протилежному кінці Індії - у північно-західному штаті Ассам, де місцеве населення виступило проти розселення на їх землях бенгальських біженців. У 80-х роках частими були мусульмансько-індуїстські конфлікти у штатах Уттар-Прадеш, Біхар. У штаті Західна Бенгалія посилився рух за об'єднання з Бангладеш.
Напруження виникло і на півдні Індії, де проживають майже 50 млн. тамілів. Крім того, 3 млн. тамілів мешкають у сусідній Шрі-Ланці. З 1983 р. там точиться збройна боротьба з більшістю населення країни - сингалами - за створення держави тамілів. Національна організація "Тигри визволення Таміл І лама" спочатку повела боротьбу в Шрі-Ланці, а згодом поширила свою діяльність і на індійський штат Тамілнад.
Гостра ситуація склалася у Пенджабі. Сикхські екстремісти вдалися до найжорстокішого терору, жертвами якого стали головним чином мирні жителі, які гинули від терористичних актів (вибухи авіалайнерів, диверсії на залізниці, автомобільному транспорті). Уряд І. Ганді намагався врегулювати сикхську проблему переговорами з партією "Акалі дал" щодо розширення автономії штату. Однак екстремісти відкидали можливість переговорів.
Навесні 1984 р. сикхські терористи захопили Золотий храм в Амріт-сарі. За віруванням сикхів, у храм, крім прихильників їхньої релігії, ніхто не має права входити. Тому наказ І. Ганді провести військову операцію з метою очищення Золотого храму від терористів став відправним пунктом подальшого трагічного розвитку подій.
31 жовтня 1984 р. особисті охоронці, сикхи за віруванням, кількома автоматичними чергами вбили І. Ганді біля її резиденції. Постріли в Делі призвели до кривавих сутичок між індуїстами і сикхами.
На національній хвилі співчуття та симпатії до трагічно загиблого лідера її партія на загальних виборах у грудні 1984 р. одержала рекордну кількість депутатських мандатів - 401. Прем'єр-міністром став син Індіри - Раджів Ганді. У програмі уряду передбачалось підвищення життєвого рівня населення, ліквідація безробіття й неписьменності, зменшення майнової нерівності.
За час правління уряду Р. Ганді (1984-1989) Індія досягла значних успіхів у розвитку господарства. Сучасна Індія - це індустріальне-аграрна країна, яка запускає у космос власні супутники, має атомні електростанції, електронну, автомобільну та інші високотехнологічні галузі промисловості.
Разом з тим промисловий розвиток породив складні екологічні проб-леми. Увесь світ вразила трагедія, що сталася у грудні 1984 p. y м, Бхопалі (штат Мадх'я-Прадеш). Через порушення технологічного процесу на хімічному заводі однієї американської компанії стався викид в атмосферу отруйних речовин. Наслідки катастрофи були жахливими - 2,5 тис. мешканців міста загинули від задухи, понад 50 тис. стали інвалідами.
Індія - авторитетна держава на міжнародній арені. Уряд Р. Ганді рішуче виступив за збереження єдності Шрі-Ланки. Влітку 1987 р. за наказом прем'єр-міністра Індії і за погодженням з президентом Шрі-Ланки на острів було перекинуто індійські війська, які взяли участь у роз'єднанні тамільських та сингальських військових угруповань. Однак спокою індійські війська на острів не принесли. Чимало проблем виникло у самій Індії: фактично марно загинули сотні індійських військовослужбовців; розміщення тамільських біженців подалі від півдня, у східному штаті Орісса, наразилося на вороже ставлення місцевого населення. Дії індійської армії проти "Тигрів визволення Таміл Ілама" викликали широкий протест тамільців у Індії.
У листопаді 1989 р. відбулися чергові парламентські вибори, які принесли несподівані результати. Жодній партії не вдалося набрати достатньої кількості мандатів для формування однопартійного уряду. Партія ІНК (І) відмовилася від спроби створити коаліцію і перейшла в опозицію.
21 травня 1991 р. індійський народ зазнав тяжкої втрати: від рук тамільських терористів загинув Р. Ганді. На виборах, які відбулися того ж року, повернувся до влади ІНК (І). Прем'єр-міністром став Нарасімха Рао. До 1991 p. індійська економіка була замкнутою системою з пануванням жорсткого адміністративного регулювання, всесиллям бюрократії, практично закритою для іноземних інвесторів. Уряд Н. Рао різко знизив податкові тягарі, відкривши, таким чином, Індію для зовнішньої торгівлі та іноземного капіталу, з метою прискорення інтеграції країни у світове господарство. Однак авторитет партії без її традиційних лідерів - членів родини Неру - послабився. Водночас посилився вплив регіональних політичних сил в окремих штатах, що загрожувало розпадом єдиної Індії.
Знову на політичному житті Індії позначилися індусо-мусульманські зіткнення. Конфлікт навколо мечеті у місті Айдох'я (штат Уттар-Прадеш), зруйнованої у грудні 1992 р. індуїстськими фанатиками, набув міжнародного розголосу. 53 держави - члени Організації "Ісламська конференція" - засудили цей акт вандалізму і масові погроми мусуль-манських кварталів.
Уряд Н. Рао провів арешти активістів індуїстської організації "Бхаратія джаната парті", силою армійських підрозділів розігнав мітинги їхніх прихильників. Опозиція кваліфікувала ці дії як антидемократичні й антиконституційні. Вона розпочала масову кампанію за відставку уряду конгресистів, достроковий розпуск парламенту й проведення позачергових виборів. У травні 1996 р. парламентські виборипринесли перемогу "Бхаратія джаната парті". Протягом 18 місяців існував коаліційний уряд, в якому були представлені усі політичні спектри країни. Наприкінці 1997 р. вимоги центристського ІНК усунути з коаліції регіональну партію з штату Тамілнад, через підозру в її зв'язках з тамільськими терористами, призвели до чергової урядової кризи. Президент Індії Кочеріл Раман Нараянан розпустив парламент і призначив дострокові вибори на лютий 1998 р.
Крах комуністичної системи певною мірою позначився на між-народному становищі Індії. В оточенні недружніх країн - Китаю та Пакистану - індійці могли покладатися на підтримку Москви. Тепер зовнішньополітична орієнтація Індії скерована на тісний союз із західними державами. Підтвердженням цього може бути зовнішньоекономічна сфера. СРСР до свого розпаду посідав провідні позиції на ринку Індії. Новоутворені держави - республіки колишнього Союзу - поступилися своїми місцями іншим країнам. Навіть конкурс пропозицій щодо контракту на реконструкцію Бхілайського металургійного комбінату виграли не росіяни, а японці.
Протягом тривалого часу українські підприємства традиційно спів-робітничали з індійськими компаніями: на багатьох індійських заводах та фабриках упроваджені і працюють українські технології, машини та обладнання. І сьогодні взаємовигідна торгівля між Україною та Індією є важливим чинником зміцнення співробітництва між обома країнами, що перебувають на перехідному етапі економічного розвитку.
Індія має гарні перспективи у майбутньому. За оцінками спеціалістів, темпи її економічного зростання перевищать 10 % на рік, що буде одним з кращих показників у світі. Серед соціально-економічних, національних та релігійних проблем актуальною для Індії є й демографічна. Населення Індії щороку зростає на 14 млн. чол. Програма регулювання темпів приросту населення, яку намагалися здійснювати уряди ІНК (І), провалилася. За прогнозами вчених, на початку XXI ст. чисельність населення Індії досягне 1 млрд. чол., а згодом за цим показником країна посяде перше місце у світі.
Loading...

 
 

Цікаве