WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Цікаве із історії Японії - Реферат

Цікаве із історії Японії - Реферат

між Китаєм і Японією через розділ сфер впливу в Кореї привів до Японо-китайської війни 1894-1895 років. Японці перемогли й захопили Тайвань, але західні держави змусили їх повернути інші завойовані території Китаю. Це заставило японську армію й флот прискорити переозброєння. Новий конфлікт інтересів у Китаї й Манчжурії, цього разу з Росією, привів до Російсько-японської війни 1904-1905 років. Японія виграла й цю війну, збільшивши свою територію й отримавши міжнародну повагу. Пізніше Японія посилила свій вплив у Кореї й приєднала її в 1910 році. Ці військові успіхи привели до небувалого підйому націоналізму. В 1912 році імператор Мейдзі помер. Ера правління Генро завершилася.
Мілітаризм і Друга світова війна
Під час правління слабкого імператора Тайсе (1912 - 1926) політична влада поступово переходила від олігархів з Генро до парламенту й демократичних партій. У Першу світову війну Японія приєдналася до Антанти, але в боях з німецькими військами в Східній Азії зіграла досить незначну роль.
Після війни економічна ситуація в Японії погіршилася. Великий землетрус у Канто 1923 року й Всесвітня економічна криза 1929 року поставили країну на край прірви. Одним зі шляхів вирішення проблем Японії була територіальна експансія: після війни західні країни мали колонії по всьому миру.
В 1930- і роки військові встановили майже повний контроль над урядом, у той же час зберігаючи незалежність от нього. Їхні політичні вороги були вбиті, комунізм переслідувався. Ідеологічна обробка й цензура утворенні й засобах масової інформації були жорсткими. Пізніше офіцери армії й флоту зайняли багато важливих урядових кабінетів і навіть пост прем'єр-міністра.
Головною метою експансії Японії був Китай. Раніше японський уряд змушував Китай робити економічно й політично невигідні для нього кроки. До того ж, раніше багато японців емігрували в Китай, особливо в Манчжурію.
В 1931 році японська армія окупувала Манчжурію. На наступний рік маріонеткову державу Манчжоу-го було оголошено протекторатом Японії. У тому ж році японські ВВС почали бомбити Шанхай, нібито захищаючи японців, живлющих у Китаєві, від антияпонського руху. В 1933 році Японія вийшла з Ліги Націй, тому що її жорстко критикували за дії в Китаї.
У липні 1937 року почалася Друга японо-китайська війна. Невеликий інцидент переріс у повномасштабні військові дії, причому армія діяла не залежно від поміркованого уряду Японії.
Японські війська повністю окупували узбережжя Китаю й звірствували над місцевим населенням, особливо після взяття Нанкіна. Однак китайський уряд не здавався, і війна тривала до 1945 року.
Наступним кроком Японії було завоювання Південно-Східної Азії й встановлення "Великого пояса азіатського процвітання", а також звільнення Північно-Східної Азії від європейців. В 1940 році Японія окупувала французький Індокитай (В'єтнам) і приєднавшись до Осі (союз Німеччини й Італії). Ці дії прискорили розгорання конфлікту між Японією, США й Великобританією, що влаштували Японії нафтовий бойкот. Тому японський уряд вирішив захопити голландську Східну Індію (Індонезію) - регіон, багатий на нафту, ризикуючи розв'язати війну зі США й Великобританією.
У грудні 1941 року Японія напала на США в Перл-Харборі й за півроку розповсюдила свій контроль на величезну територію - до границь Індії на заході і Нової Гвінеї на півдні.
Поворотним пунктом Тихоокеанської війни стала битва біля атолу Мідей у червні 1942 року. Військові сили США Перехопили і розшифрували радіограми японської армії, а тому перемогти ворога, який поніс величезні втрати. Після цього бою союзники поступово відвоювали всі захоплені Японією території.
В 1944 році почалися потужні бомбардування Японії, і в розпачі японці почали використати проти союзників льотчиків-самогубців (камікадзе). Війна була закінчена на Окінаві в 1945 році.
27 липня 1945 року союзники запропонували Японії підписати Потсдамською декларацію в капітуляції, погрожуючи продовжити знищення країни. Але військові й не думали здаватися, навіть після того, як США скинули дві атомні бомби на Хіросіму й Нагасакі 6 й 9 серпня, і після оголошення Радянським Союзом війни Японії 8 серпня.
Проте 14 серпня тверезомислячий імператор Хірохіто прийняв рішення в беззастережній капітуляції.
Післявоєнний період
Після Другої світової війни Японія була повністю розорена. Всі великі міста (крім Кіото), промисловість, транспортна й інформаційна мережа були зруйновані. Окупація Японії силами союзників почалася в серпні 1945 року й закінчилася у квітні 1952 року. Операція переважно була розроблена й проведена силами армії США під командуванням генерала Мак-Артура.
Територія Японії післявійни нагадувала 1868 рік - без Курильських островів, окупованих Радянським Союзом, і островів Рюкю, включаючи острів Окінава, що перебували під контролем США. Залишки японської армії були знищені. В 1948 році був проведений Токійський процес - аналог Нюрнберзького. Понад 500 військових офіцерів здійснили самогубство відразу після капітуляції Японії, сотні інших були засуджені до смерті рішеннями міжнародного трибуналу. Однак імператор Хірохіто не був оголошений військовим злочинцем.
Метою Мак-Артура було створення стабільної демократії. Тому в 1947 році набула чинності нова Конституція. Імператор втрачав всю свою політичну й військову владу й ставав як би "символом" держави. Гарантувалися загальне виборче право й права людини. Мак-Артур децентралізував економіку, роздрібнивши фінансові групи й інші великі компанії, реформував систему освіти й поліцію. Земельна реформа знищила велике землеволодіння. Крім того, держава було повністю відділена від синтоїзму. Також Японії було заборонено починати війну й навіть мати свою армію.
Військове співробітництво Японії й союзників було вигідним обом сторонам. Потік критики почав наростати тільки після того, як США посилили дії по захисту своїх інтересів у холодній війні: переглянувши своє відношення до комунізму, вони розмістили додаткові військові бази на островах Японії й примушували Японію створити власні сили оборони країни з порушенням Конституції.
З іншого боку, багато консервативно мислячих японців підтримували ініціативу перегляду Конституції.
Окупація закінчилася із вступом у силу в 1952 році мирного договору. Незабаром правляча партія консерваторів під керівництвом прем'єр-міністра Йосіди провела через парламент закон про запобігання підривної діяльності проти держави. Десять тисяч чоловік, звинувачених у симпатії до комунізму, були зміщені із займаних ними постів в уряді, промисловості й пресі. В 1954 р. були створені Японські сили самооборони, і в тому ж році пройшов масштабний показовий військовий парад.
Після Корейської війни економіка Японії швидко відновлювалася. Обсяг експорту неухильно ріс. Дисбаланс, що виник у торговельних відносинах з іншими країнами, особливо зі США, став надалі приводом для численних конфліктів. Підйом економіки зміцнив позиції правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП) і підвищив рівень життя населення. Однак, за всі ці досягнення довелося заплатить забрудненням навколишнього середовища.
Відносини між Японією й Радянським Союзом нормалізувалися в 1956 році, між Японією й Китаєм - в 1972 році. У тому ж році острів Окінава був повернутий Японії (раніше він був окупований США). Паливна криза 1973 року боляче вдарила по економіці Японії, що залежить від зовнішніх поставок нафти. Японія відреагувала на це бурхливим розвитком ринку високих технологій. В 1980- х роках Японія продемонструвала чудеса економічного процвітання. Однак в 1990- початку х у Японії почалася економічна й політична криза, що триває донині. Втім, це не заважає Японії входить у Вісімку найрозвиненіших країн світу.
Loading...

 
 

Цікаве