WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

смузі, шляхом сміливих операцій з глибоким просуванням вперед танкових дивізій. При цьому вказувалося на необхідність запобігти відходу боєздатних радянських військ в глиб країни. Вважалось, що таким чином буде знищено дві третіх всіх радянських військ, а інші війська залишаться скованими біля кордону Фінляндії, Туреччини та на дальньому сході. Засновники плану вважали, що після розгрому радянських військ в прикордонній смузі німці зустрінуть не більше 50 радянських дивізій, неспроможних організувати достатнього опору.
Основними стратегічними об'єктами, які мали найважливіше політичне і економічне значення, вважалися Ленінград, Донецький басейн, Москва і центральні промислові райони. Особливу роль при цьому відводилось Москві, захоплення якої згідно плану визначав остаточний успіх як в політичному, так і в економічному відношенні.
При цьому припускалось, якщо не вдасться досягти швидкого розгрому радянських військ на центральному спрямуванні, то в цьому випадку наступ на Москву і Донецький басейн повинно бути розгорнуте лише після знищення ворога у Прибалтиці і оволодіння Ленінградом і Кронштадтом, а також після знищення радянських військ на Україні й виходу на рубіж річки Дніпра.
У відповідності з цим планувалось здійснити наступ трьох ударних угрупувань на трьох стратегічних напрямах. Перше угрупування, зосереджене у східній Прусії, повинне було нанести удар в загальному напрямі на Псков, Ленінград. Друге угрупування повинно було нанести удар східніше Варшави на Мінськ, Смоленськ. Задача третього угрупування, зосередженої в районі Люблін, стосувалась у нанесенні удару на Житомир, Київ. Також планувалось нанести допоміжні удари з території Фінляндії на Ленінград і Мурманськ і з території Румунії - на Могильов - Подільський, Жмеринку і впродовж узбережжя Чорного моря.
Такий загальний зміст плану війни фашистської Німеччини проти СРСР. Цей план є втіленням теорії і практики воєнного мистецтва фашистської Німеччини, які були накоплені за роки підготування до війни, а також в ході майже дворічної війни в Європі.
На рівні з плануванням війни проти СРСР гітлерівське командування приділяло велику увагу підготуванню і проведенню заходів щодо організації пропаганди, введенню диверсійних заходів і визначенню поведінки особистого складу збройних сил на захопленій території.
При розробці інструкцій і наказів і при проведенні підготовчих заходів в цій області гітлерівці виходили з тієї установки, що війна проти СРСР - незвичайна, а непримирима війна двох протилежних ідеологій. Звідси робився висновок, що при проведенні такої війни німецькі збройні сили і німецький народ повинні відмовитися від гуманних почуттів і людських спонукань; цим їм надавалося право знищувати радянських людей без всіляких обмежень. Згідно директиви верховного головнокомандування німецьких збройних сил, виданій 13 березня 1941 року, виконавча влада в районі бойових дій могла передаватися командуючим групами армій і арміями, що на дійсності значило санкціонування свавілля командирів усіх ступнів.
В тій же інструкції говорилось: "в районах операцій на рейхсфюрера СС від імені фюрера накладаються особливі задачі для підготовки організації політичної адміністрації. Ці задачі випливають з необхідності проведення боротьби між двома протилежними політичними системами. У межі цих задач рейхсфюрер СС буде діяти незалежно і під свою власну відповідальність" . як відомо, есесівці повністю використовували данні їм права, роблячи небачений терор, грабежі, ґвалтування і масові вбивства військовополонених і мирного населення.
У ряді інших інструкцій верховного головнокомандування німецьких збройних сил приписувалось безжалісно розправлятися зі всіма, хто спробує вчинити опір німецьким військам, знищувати всі підозрілі елементи, не доводячи справ до передачі їх суду, а у випадках яких-небудь нападів на німців застосовувати "масові насильницькі заходи". При цьому німецькі солдати, офіцери і чиновники звільнялися від усілякої відповідальності за здійснені ними злочини по відношенню до мирного населення Радянського Союзу.
В цілях розпалу й підтримки звіриних, людино-ненависних інстинктів у особистому складі збройних сил були створені багато численні спеціальні "роти пропаганди". Ці роту повинні були, використовуючи звичайні для гітлерівців методи брудного наклепу, брехні і провокацій, здійснювати на театрі бойових дій відповідну агітаційну роботу серед своїх військ і військ противника.
Подібні ж функції були покладені на спеціально створену для цих цілей організацію німецької розвідки і контррозвідки. В тому числі, агентура цієї організації повинна була прагнути розпалити національну ворожу між народами СРСР, створити антирадянське націоналістичні групи з метою підриву і ослаблення тилу радянської армії. У кінці 1940 року для здійснення диверсійних актів на фронті був створений полк спеціального призначення - "Бранденбург". Цей полк комплектувався із німців, які дуже добре знали російську мову. Всупереч міжнародним правилам ведення війни, командування полку використовувало для дії диверсійних груп обмундирування і озброєння радянських військ.
Потрібно сказати, що складання "Плану Барбаросса" і підготовчі заходи, які проводились згідно з поставленими задачами, здійснювались в найглибшій таємниці. Були використані всі види дезінформації і маскування для того, щоб створити враження о зосередженні головних зусиль фашистської Германії на ведення війни проти Англії і на підготуванні вторгнення на Британські острови. Розгортання і зосередження військ біля кордонів Радянського Союзу подали неначе б то з метою відвертання уваги від запланованого вторгнення до Британії. Цей відволікаючий маневр гітлерівське командування видавало за "видатніший у історії війн".
Характерно, що гітлерівські правлячі кола були повністю впевнені в успішному і швидкому здійснені "Плану Барбаросса". Ще до початку війни проти СРСР на засіданні керівників німецьких збройних сил 04 червня 1941 року обговорювались плани розгортання подальших агресивних дій після переможного закінчення війни проти СРСР.
11 червня Гітлер підписав директиву №32 - "Підготування до періоду після здійснення операції "Барбаросса". В цій директиві йшла мова, що після розгрому Радянських Збройних Сил весь європейський континент буде під господарюванням Німеччини і Італії. Вважалось, що для того щоб окупувати територію СРСР, достатньо 60 дивізій і одного повітряного флоту. Подальший наступ в умовах використання захоплених ресурсів СРСР повинно було розвиватися проти британських володінь в районі Середземного моря і Азії: із Лівії через Єгипет, з Болгарії через Туреччину і при благополучних умовах із Закавказзя через Іран. Припускалося також захопити Гібралтар, здійснити блокаду Англії, апри благополучних умовах здійснити висадку військ на Британські острови для досягнення повної перемоги над британською імперією.
Таким чином, німецько-фашистське командування не тільки склало план ведення війни проти СРСР, але й, будучи повністю впевненим у швидкісному переможному закінченні цієї компанії, намітило перспективи
Loading...

 
 

Цікаве