WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

1940 року на третій день після підписання перемир'я у Комп'єні, обговорювався варіант "ударна сила на Сході". 28 липня розглядались "нові задачі". 30 липня Кальдер записав у службовому щоденнику: "Основна увага - на Схід" .
Конкретний план нападу на Радянський Союз генеральний штаб фашистської Німеччини почав розробляти одразу після закінчення французької компанії. На засіданні найбільш високопоставлених політичних і воєнних керівників 29 липня 1940 року генерал-полковник Іодль, який займав посаду начальника штабу оперативного керівництва верховного головокомандування гітлерівських збройних сил, заявив, що Гітлер вирішив підготувати і розпочати війну проти СРСР не пізніше весни 1941 року. Підготування плану війни було доручено генералу Марксу, який до цього займав посаду начальника штабу 18-ої армії. На кінець серпня 1940 року був підготовлений незакінчений попередній варіант основної директиви плану війни, відомого під умовною назвою "План Барбаросса".
На засіданні в Бергхофе 31 липня було прийнято рішення з'ясувати, чи будуть союзниками у війні проти СРСР Фінляндія і Туреччина. Щоб втягнути ці держави у війну, намічалося віддати їм деякі території Радянського Союзу після успішного завершення компанії. Тут же були розглянуті міркування об урегулюванні угорсько-румунських відносин і гарантіях Румунії.
09 серпня 1940 року Іодль віддав повністю таємний наказ, який мав умовну назву "Ауфбау Ост", згідно якому повинні були проводитися різноманітні підготовчі заходи до війни з СРСР. Також в цьому наказі вказувалося на необхідність таємного використання територій, прилеглим до західних кордонів СРСР , з метою формування і бойової підготовки нових з'єднань, будівництво там казарм, полігонів, стратегічних автострад, залізничних доріг, ліній зв'язку тощо.
Одночасно з проведенням даних заходів восени 1940 року на основі попереднього варіанту, підготовлений в серпні, велась кінцева розробка плану війни фашистської Германії проти СРСР. Виконання цього завдання було покладено на заступника начальника генерального штабу сухопутних сил генерала Паулюса.
З метою практичної перевірки реальності "Плану Барбаросса" у кінці листопада і на початку грудня 1940 року в генеральному штабі сухопутних сил, в Цоссене, була проведена велика оперативна гра, яка складалась з трьох етапів. На основі результатів гри вищі військові керівники Німеччини впевнились в тому, що вихід німецьких військових сил на лінію Волга-Архангельськ повинен привести до повної поразки СРСР. 13 і 14 грудня 1940 року в генеральному штабі сухопутних сил відбулося засідання з начальниками штабів груп армій, на котрому обговорювались і вирішувались питання, які не знайшли вирішення в ході гри. На цьому засіданні гітлерівські стратеги промовили впевненість в тому, що війна з СРСР займе 3 - 4 місяці.
18 грудня 1940 року Гітлер підписав основну директиву "Плану Барбаросса" у вигляді директиви №21 верховного головнокомандування військових сил Німеччини. Потім ця директива доповнювалась різноманітними розробками і наказам по конкретним аспектам проведення підготовчих заходів, а також інструкціями і інформацією військових сил які мають здійснити поставлені задачі. "Я не повторю помилки Наполеона коли піду на Москву - заявив самовпевнений фюрер, - я виступлю достатньо рано, щоб дістатися її до зими".
На початку 1941 року був виданий секретний бюлетень німецького генерального штабу "Військові вили СРСР станом на 01 січня 1941 року" в якому давалась оцінка матеріальних і людських можливостей СРСР, а також бойових і моральних якостей радянської армії. У розвиток основної директиви 31 січня 1941 року була підписана директива головного командування сухопутних сил на стратегічну зосередженість і розгортання військових сил, в якій більш дрібно описувалося задачі які стоять перед військами, встановлювались чіткі розмежувальні лінії між групами армій і арміями, встановлювались основи взаємодії сухопутної армії з воєнно-морськими і воєнно-повітряними силами, а також основні моменти сумісних дій з союзниками. До даної директиви прилягало ще кілька додатків, у яких встановлювалось порядок перенесення військ, характер і послідовність проведення підготовчих заходів тощо. Через деякий час була видана спеціальна директива по дезінформації, в якій визначалися заходи по введенню супротивника у оману.
03 лютого 1941 року на нараді в Бєрхтєсгадені Гітлер у присутності Кейтеля і Іодля заслухав докладний доклад Браухіча і Гайдера про план війни проти СРСР. Фюрер схвалив доклад і запевнив генералів, що план буде успішно виконаний: "Коли почнеться здійснення "Плану Барбаросса" світ замре і затаїть подих".
У службовому щоденнику верховного головнокомандування німецько-фашистських Збройних Сил за 17 лютого 1941 року було записано умову Гітлера: "Після завершення східної компанії необхідно передбачити захоплення Афганістану і організацію наступу на Індію".
У основу "Плану Барбаросса" були покладені теорії тотальної й "блискавичної" війни. При створенні цього плану у повній мірі був врахований досвід компаній гітлерівських військових сил у Європі у 1939-1941 роках.
При плануванні війни проти СРСР німецько-фашистське командування мало широкі данні про СРСР і його військових силах, зібраних німецькою розвідкою.
Засновники "Плану Барбаросса" відштовхувалися від того, що держава СРСР і її тил слабкі, а Радянські Військові Сили слабкі і не зможуть вчинити серйозного протистояння. З цього вони прийшли до висновку, що німецько-фашистські війська миттєвим і міцним ударом зможуть розгромити основні сили СРСР і створити умови для подальшого руху у глиб країни.
"Звичайно метою операції є відмежуватися від азіатської Росії 4по загальній лінії Архангельськ - Волга. Таким чином, в разі необхідності остання промислова зона на Уралі яка залишалась у Росії може бути паралізованою за допомогою авіації".
В плані зазначалося, що у війні проти СРСР приймуть активну участь Румунія і Фінляндія. Фінляндія мала прикривати стратегічне розгортання північного угрупування німецьких військ, і відповідала за захоплення півострова Ханко. Завдання Румунії було підтримувати наступ південної групи армій, і в подальшому нести допоміжну службу у тилових районах.
У безпосередньому зв'язку з "Планом Барбаросса" знаходиться директива №24 о співпраці з Японією від 05 березня 1941 року. В директиві зазначалось, що метою співпраці, встановленого пактом трьох держав, повинно бути прагнення як можна скоріше змусити Японію почати бойові дії на дальньому сході. Японія мала захопити ресурси стратегічної сировини, в тому числі каучуку. Це потрібно було і як для задоволення потреб самої Японії в інтересах подальшого розгортання агресії, так і для постачання фашистської Німеччини. Хоча на той час Японії ще не пред'являлась вимога почати війну проти СРСР, але вона повинна була тримати значні сили уМаньчжурії, на кордоні СРСР.
Найближча і найважливіша стратегічна ціль "Плану Барбаросса" полягала в знищенні основних сил радянської армії, які знаходились, за припущенням гітлерівського генерального штабу, на західній прикордонній
Loading...

 
 

Цікаве