WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

фронтів.
Завершення війни на території СРСР пов'язане також з операціями радянських військ у Заполяр'ї, внаслідок яких від ворога було звільнено порти на Баренцовому морі та Мурманську область, а також північно-східні райони Норвегії.
У січні-лютому 1944 р. під Корсунь-Шевченківським війська1-го Українського фронту під командуванням М. Ватутіна і 2-го Українського фронту на чолі з І. Конєвим оточили і знищили фашистське угруповання чисельністю понад 50 тис. чол. Крім того, в Україні було проведено Рівненсько-Луцьку, Нікопольсько-криворізьку, Проскурівсько-Чернівецьку, Умансько-Ботошанську, Одеську, Кримську та Львівсько-Сандомирську операції. Під час останньої в боях під Бродами було розгромлено вісім німецьких дивізій, в тому числі створену з українських добровольців дивізію "Галичина". Завершено визволення України було здійснено під час проведення Яссько-Кишинівської та Карпато-Ужгородської операцій. Останній населений пункт УРСР в її довоєнних межах - село Лавочне Дрогобицької області - німці залишили 8 жовтня 1944 р., а Закарпаття було повністю очищене від окупантів 28 жовтня 1944 р.
1. ВИСНОВКИ:
1. Битва за визволення України, що тривала 680 діб і складалася з ряду великих операцій, в яких брало участь до половини живої сили й бойової техніки всіх діючих радянських Збройних сил, стала важливим етапом на шляху до перемоги над Німеччиною та її союзниками.
2. Велика концентрація сил з обох сторін була характерною для всіх стратегічних і фронтових операцій, що відбувалися на території України.
3. У битві за Україну брали участь кращі німецькі військові сили, що свідчило про важливість цього напрямку воєнних дій. На кінець 1943 р. на території України воювало 41% всіх піхотних і 72% танкових сил німців, задіяних на радянсько-німецькому фронті, в тому числі елітні з'єднання бронетанкових сил - "Велика Німеччина", "Адольф Гітлер", "Вікінг", "Мертва голова", "Райх" та ін.
У жовтні 1944 р. Україна була звільнена від фашистських окупантів. Розпочалось визволення країн Центральної і Південно-Східної Європи. Перемоги радянських військ в Україні дали можливість союзникам перейти в наступ у Західній Європі.
У 1944 р. відкрилася нова сторінка в боротьбі національних сил, зорієнтованих на здобуття незалежності України. Коли радянські війська наблизилися до головних баз УПА, на розгром повстанців були кинуті з'єднання НКВС і прикордонних військ. Це була жорстока й кровопролитна боротьба. З боку УПА в ній брало участь близько 100 тис чоловік, яких підтримувало численне оунівське підпілля.
УПА користувалася в Західній Україні підтримкою населення. Зламати цю силу можна було лише з допомогою масових репресій. Сталінський режим без вагань пішов на це. Сотні тисяч жителів західноукраїнських областей були заарештовані, вислані до Сибіру.
У 1943-1945 рр. розпочато відбудову народного господарства України. Аж до перемоги 9 травня 1945 р. економіка України була повністю підпорядкована фронту. Відбудовані підприємства, залізниці, колгоспи працювали на забезпечення всім необхідним Радянської армії для успішного завершення війни.
У час, коли тоталітарний сталінський режим зміцнював свій контроль над Україною, регулярні сили Радянської армії вели кровопролитні наступальні бої за її кордонами, в країнах Центральної і Південно-Східної Європи. На цьому етапі кожний четвертий-п'ятий солдат був жителем України. Своїм ратним подвигом у складі багатонаціональних радянських з'єднань вони наближали спільну перемогу над нацистською Німеччиною.
XII. ВНЕСОК ПРАЦІВНИКІВ ТИЛУ УКРАЇНИ В ПЕРЕМОГУ НАД ВОРОГОМ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
Врятуванню та відновленню воєнно-економічного потенціалу сприяла своєчасна, загалом успішно проведена (головним чином з Лівобережної України) евакуація найціннішого устаткування 550 найбільших підприємств машинобудівної, металургійної, легкої та інших галузей промисловості, майна радгоспів, МТС, колгоспів, науково-дослідних установ, у т. ч. Академії наук, 70 вузів, понад 40 театрів, а також 3,5 млн. робітників, рільників, механізаторів, службовців та їхніх сімей. Те, що не можна було вивезти, підлягало знищенню. Однак чимало матеріальних цінностей й об'єктів стратегічного характеру потрапило до рук ворога.
Спочатку наслідки евакуації здавалися жахливими: рівень виробництва у провідних галузях промисловості набагато знизився. Фронт якийсь час майже не отримував танків, літаків. Але поступово становище змінювалося на краще. Два фактори сприяли цьому. По-перше, це економічно грамотні рішення щодо розміщення евакуйованих продуктивних сил і спеціалістів. І, по-друге, безпрецедентні, навіть порівняно з роками "соціалістичного будівництва", трудові зусилля. Всупереч усім негараздам економіку врятували самі трудівники.
Працювати доводилося без вихідних, відпусток, по 12-14 годин на добу. Виконуючи ударні фронтові завдання, робітники інколи тижнями не виходили з цехів, тут же спали, їли.
Але і за цих тяжких умов трудящі України засвідчували свою самовідданість і трудовий героїзм. Звичайним було перевиконання норм виробітку. Так, криворізькі гірники О. Семиволос, І. Завертайло, С. Єременко, якіпрацювали на Байкальських рудниках на Уралі, інколи виробляли понад 10 норм за зміну.
У надлюдському напруженні працювало сільське населення, переважно жінки і діти. Тракторів, механізмів чи бодай коней було обмаль. На польових роботах широко використовували корів, а нерідко самі жінки та підлітки впрягались замість худоби. Майже все вирощене забирала держава. Такою дорогою ціною армія і місто забезпечувалися сільськогосподарською продукцією. За роки війни від українських колгоспів і радгоспів держава одержала 16,5млн. т зерна, 400тис. т м'яса, майже 250тис. т молока.
Більшість евакуйованих підприємств почала давати продукцію вже навесні 1942 р. А в середині того ж року воєнна перебудова народного господарства завершилася. На сході країни небувалими темпами була створена, по суті, заново першокласна і високоефективна воєнна економіка. Протягом усієї війни Німеччина виробляла сталі, електроенергії та вугілля в 1,5-2,5 рази більше, ніж СРСР. Але на кожні 100 німецьких танків випускалося 170 радянських. З воріт танкових заводів Уралу щомісяця виходило 2 тис. бойових машин (лише ХТЗ за роки війни дав фронту 35 тис. бойових машин).
Свій вагомий внесок у досягнення перемоги зробили українські вчені. Діяльність науково-дослідних установ України в евакуації була спрямована перш за все на надання науково-методичної і практичної допомоги оборонній промисловості, сільському господарству, госпіталям та лікувальним установам тощо.
Так, колектив Інституту електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, успішно застосував свої довоєнні розробки для налагодження автоматичного дугового зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом. Група українських учених на чолі з академіком М. Доброхотовим розробила нові методи виплавки броньованих сталей. Колектив Фізико-технічного інституту АН України розробив висококалорійний терміт для мін і снарядів, більш досконалі конструкції торпед, створив радіолокатор та автоматичні
Loading...

 
 

Цікаве