WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

антинародною внутрішньою та авантюрною зовнішньою політикою поставило СРСР на межу катастрофи.
2. Кращі військові кадри було репресовано. Протягом 1937-1938 рр. було знищено близько 40 тис. командирів і політпрацівників, із них 1800 генералів. На 1941 р. лише в суходільних військах не вистачало за штатом 66,5 тис. командирів усіх рівнів, а в авіаційних підрозділах - третини.
3. Молоді командири не мали необхідних знань і досвіду ведення війни. До початку війни лише 7% командирів Збройних сил СРСР мали вищу військову освіту, а 37% не пройшли повного курсу навчання навіть у середніх військових навчальних закладах. Із 225 командирів полків жоден не мав вищої спеціальної освіти.
4. У військах панувала система жорсткої централізації управління і суворого підпорядкування, що сковувало ініціативу командирів, породжувало схильність до шаблонів, застарілих схем.
5. Час, виграний укладанням пакту з Німеччиною про ненапад у 1939 р., не був ефективно використаний для посилення боєздатності Червоної армії, зміцнення воєнної економіки.
6. Радянська військова техніка та озброєння поступалися німецьким. Переозброєння відбувалося вкрай повільно. З великим запізненням почали формуватися механізовані корпуси.
7. Більше половини запасів зброї, боєприпасів, техніки, пального було складовано поблизу кордонів, а тому захоплено або знищено противником у перші дні війни.
8. Було здійснено демонтаж інженерних оборонних споруд на старому радянсько-польському кордоні, але не збудовано нових.
9. Й. Сталін не вірив фактам, які свідчили про готування Німеччини до вторгнення. Під приводом небезпеки спровокувати війну він заборонив привести прикордонні округи у стан бойової готовності.
10. Використання Німеччиною промислових, сировинних, продовольчих і фінансових ресурсів підкорених країн.
11. Неправильне твердження, що радянські війська вестимуть воєнні дії "на ворожій території" та "малою кров'ю".
12. Переваги першого удару.
13. Розпорошеність сил Червоної армії на кордонах проти Німеччини, Туреччини та Японії. 40 дивізій СРСР був змушений тримати на східному кордоні, де стояла мільйонна Квантунська армія Японії.
14. Міжнародна ізоляція СРСР. Відсутність надійних союзників.
15. Було допущено прорахунки у визначенні напрямку головного удару Німеччини. Головним уважався Південно-Західний, тоді як німці зосередили головні сили на Західному" .
6. ВИСНОВКИ:
1. Перший період радянсько-німецької війни закінчився поразкою радянських військ в Україні та її окупацією.
2. У стратегічних і фронтових оборонних операціях першого періоду війни, які були проведені на території України і Криму, Червона армія втратила понад 2 млн вояків.
3. Попри величезні втрати, фашистський план "блискавичної війни" було зірвано, радянське командування отримало час для зосередження резервів і розроблення планів контрнаступу.
4. Тринадцять місяців замість запланованих кількох тижнів витратив вермахт для загарбання України.
5. Втрата України істотно послабила економічний потенціал Радянського Союзу, адже перед війною УРСР давала 50,5 % загальносоюзного видобутку вугілля, 67,7% - чавуну, 53,7% - сталі, 67,6% - залізної руди, 25,7% - електроенергії, 75% - цукру, 20% - товарного хліба, 20% - м'яса та ін.
За такої ситуації воєнні операції, проведені на території України як військами агресорів, так і Червоною армією, що чинили опір, мали кровопролитний характер.
VIII. ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ ВІЙСЬКАМИ ФАШИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ ТА ЇЇ СОЮЗНИКІВ.
Смоленська битва. У липні-вересні 1941 р. на радянсько-німецькому фронті розгорнулися бої величезного масштабу. На західному напрямі німецька група армій "Центр" 10 липня розпочала наступ на Смоленськ, їй протистояли головні сили Західного фронту (командувач С. Тимошенко), які не встигли організувати тривку оборону і значно поступалися агресорові в силах і засобах; потужні танкові угруповання німців форсували Дніпро і 16 липня захопили Смоленськ. Але контрудари Червоної армії під Оршею, Вітебськом, Великими Луками і Смоленськом змусили нацистів уперше в перебігу другої світової війни перейти до оборони, групу армій "Центр" було зупинено на підходах до Москви. Під час Смоленської битви з'єднанням, що найбільше відзначилися, вперше в Червоній армії було присвоєно найменування гвардійських.
На початку липня фронт біля Житомира і Новограда-Волинського тимчасово стабілізувався, але через прорахунки радянського командування Південно-Західний фронт потрапив в оточення. Проти нього наступали 40 німецьких дивізій групи армій "Південь".
Оборона Києва. 7 липня розпочалася героїчна оборона столиці України Києва, що тривала 72 дні.
Захищали місто частини Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Незважаючи на героїчний опір захисників, німецькі війська захопили Київ. 10 вересня танкові з'єднання Гудеріана вже були в Чернігові. 15 вересня німецькі танкові частини з'єдналися в районі Лохвиці на Полтавщині. За запізнілим наказом Ставки радянські війська намагалися вийти з оточення. Під час бойових дій загинув М. Кирпонос із частиною свого штабу, інші потрапили в полон. Єдиним способом врятувати радянські війська від оточення було залишити Київ. Але Сталін категорично заборонив це. Це дало змогу німецьким військам у середині вересня завершити оточення київського угруповання радянських військ. Лише 17 вересня було дано наказ Ставки залишити Київ, але було вже пізно - вороже кільце замкнулося. 19 вересня гітлерівці зайняли Київ. Під Києвом було втрачено чотири радянські армії. У полон потрапило 665 тис. радянських солдатів та офіцерів, багато загинуло.
5 серпня 1941 р. 300-тисячне німецько-румунське угрупованнярозпочало наступ на Одесу. Після героїчної оборони 16 жовтня 1941 р. захисники залишили місто.
Евакуйовані частини було перекинуто у Севастополь, який знаходився у ворожому оточенні.
Вересень - жовтень 1941 р. - Донбаська оборонна операція радянських військ, яка закінчилася їх відступом і захопленням ворогом м. Харкова, південно-західної частини Донбасу та його виходом до Ростова-на-Дону. 25 жовтня 1941 р. - німецькі війська захопили м. Харків.
Оборона Севастополя. У другій половині жовтня 1941 р. гітлерівці прорвалися до Криму, але їхня спроба відразу оволодіти Севастополем успіху не мала. Оборона Севастополя тривала 250 днів - із ЗО жовтня 1941 р. по 1 липня 1942 р., скувавши значні сили противника. Обороною Севастополя командував генерал І. Петров. 16 листопада 1941 р. - під тиском противника війська 51-ї армії змушені були залишити Крим та евакуюватися на Таманський півострів. Не окупованим залишився лише невеликий клаптик кримської землі з Севастополем.
12 травня 1942 р. - контрнаступ радянських військ у районі Харкова, який закінчився поразкою. Противник оточив три радянські армії, в полон потрапили 240 тис. червоноармійців. Німці знищили або захопили понад 2 тис. гармат і майже 1400 танків.
За 5 місяців війни ворогу вдалось просунутись на 900-1200 км углиб України. Не окупованими залишались лише території на сході України.
Несприятливо
Loading...

 
 

Цікаве