WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → "План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

"План Барбаросса" суть; етапи втілення; перебіг подій; причини краху - Курсова робота

війни, намагалися ліквідувати прорив противника на київському напрямі контрударами механізованих корпусів з півночі на південь.
9 липня 15-ий механізований корпус почав атаки з метою вибити противника з Бердичева. У результаті активних дій 10 липня радянських військ у районі Бердичева і східніше Новгород-Волинського 3-ій німецький моторизований корпус противника, підходивши головною танковою дивізією до Київського укріпленого району, вимушений був припинити свій наступ. Затримка противника дозволила на вечір 11 липня відвести війська 6-ої армії на лінію Бердичев, Хмельник, а 26-ій і 12-ій армій - на Летичевський укріплений район ( 35-40 км. південно-західніше Хмельник ).
Війська Південно-Західного фронту дралися вперто і стримували наступ противника, відходячи, як правило, тільки за наказом командуючого фронту.
Командування ворога признавало виключну мужність радянських військ. Генерал-полковник Кальдер записав у своєму щоденнику 24 червня 1941 року: " Слід відмітити впертість окремих руських об'єднань у битві. Мали місце випадки, коли гарнізони дотів підривали себе разом з дотами, не бажаючи здаватися у полон" .
У період з 22 червня по 11 липня 1941 року військам Південно-Західного фронту вдалося зірвати спроби противника з ходу заволодіти Києвом і переправами через Дніпро.
На радянсько-німецькому фронті в період з 22 червня по 9 липня 1941 року ми бачимо, що німецько-фашистські війська з самого початку війни мали виключно благотворні умови для ведення бойових дій. Ці умови були створені довготривалою підготовкою фашистської Німеччині у війні проти СРСР, з завчасним зосередженням і розгортанням її збройних сил.
У перший день війни ворог ввів у дію на фронті від Балтійського моря до Карпат 117 дивізій, розгорнутих у 1 ешелоні у радянських західних кордонів. ( Всього для нападу на СРСР німецько-фашистське командування виділило 190 дивізій, з них 153 німецьких. При цьому біля радянських кордонів від Баренцового до Чорного моря було зосереджено і розгорнуто 166 дивізій. Інші 24 дивізії знаходилися у резерві німецького головного командування суходільних військ і поступово висувалися до лінії фронту ). На 1 липня 1941 з початку наступу ворога з території Фінляндії, Угорщини і Румунії, у першому ешелоні на радянсько-німецькому фронті діяло вже 171 дивізія. ( в цій кількості враховано також 3 дивізії, прибувши додатково на фронт у кінці червня з Румунії, Словаччини і Угорщини, і 2 дивізії - із резерву німецького головного командування суходільних військ.
Зосередивши на напрямах головних ударів сильні угрупування, ядро якого складали моторизовані і бронетанкові війська, які підтримувалися великими силами авіації, противник досяг на цих напрямах рішучої переваги у силах і засобах. Перші міцні удари він наніс по військам, не приведеним у бойову готовність. Завдячуючи цьому ворог захопив ініціативу у свої руки, наніс серйозних втрат військам прикордонних військових округів, особливо у бойовій техніці, і у перші ж дні війни вторгся у глиб радянської території на всіх трьох стратегічних напрямах.
Війська прикордонних військових округів, потерпівши серйозної невдачі у перших битвах вимушені були відступати. На кінець 9 липня 1941 фронт боротьби перенісся від західних кордонів на 350-600 км. до північному-сходу. Він проходив по межі Пярну, Тарту, Псков, Дріссе, Вітебськ, до півдня по Дніпру до Річиці; далі лінія фронту йшла через Новоград-Волинський, Житомир, Бердичів, Старо-Константинів, Кам'янець-Подільський, Могильов-Подільський, Лєово, по рр. Прут і Дунай до Чорного моря.
Ворог захопив Латвію, Литву, Білорусію. Радянські війська залишили також значну частину УРСР і частину Молдови. Створилася загроза прориву німецько-фашистських військ на Ленінград, Смоленськ, Київ.
Створення у перші дні війни стратегічного фронту оборони за рахунок відступаючих військ і висунення військ резерву із глибини держави було спряжено з великими труднощами. Цей фронт був крайнє нестійкий. Ворог, наступальний порив котрого був ще високий, по старому володів ініціативою і продовжував наносити міцні удари на рішаючи напрями і тиснути радянські війська, створюючи погрозу нових глибоких проривів.
До основних причин, визначенні поразки військ прикордонних округів у початковий період війни, крім причин, який містився у незакінченості організаційних заходів Радянських Збройних Силах, і у незакінчені їх переозброєння, можна віднести наступні.
Противник склав перевершуючи по силі ударні угрупування на найважливіших напрямах. Перехід його у наступ опинився раптовим для військ прикордонних округів. Вони не могли відбити масованих ударів, так як не були розгорнуті у належних оперативно-тактичних побудуваннях.
До вирішальних причин слід віднести також запізнення з приведенням суходільних військ і авіації у бойову готовність і втрату управління ними з першого дня війни у першу чергу у Північно-Західному і Західному фронтах.
Втрата управління військами у фронтах і арміях являлася результатом виведення із строю вузлів і ліній зв'язку першими ж ударами авіації ворога.
Невдача Радянської Армії у перші тижні війни були також пов'язані з великими втратами літаків від ударів авіації противника. Тому бойові дії на фронті розгорталися в умовах повного господарювання противника у повітрі.
Слабим виявилося й артилерійське забезпечення військ. Артилерія відчувала недостаток у засобах тяги, а також у боєприпасах, підвезення котрих не було організовано. Швидкий розвиток подій не дало змоги розгорнути армійські і військові тили, в силу чого безперебійне постачання військ усім необхідним організувати не вдалося.
Ефективність оборонних боїв і битв, а також ударів наших військ знижувались тим, що висування з глибини військ вступали у бої по частинам. Противник при зіткненні з ними, як правило, кожний раз мавперевагу у силах і засобах.
Особливо негативно на організації і проведення контрударів механізованими корпусами сказалася відсутність у радянських військ достатнього бойового досвіду у веденні сучасної війни. Удари наносилися розрізнено, без тісної взаємодії з стріловими військами. Ефективність цих ударів знижувалась також із-за слабкої сколоченності підрозділів, частин і дивізій механізованих корпусів.
Крім того, механізовані корпуси, як і інші війська, вели бойові дії при слабкому авіаційному і зенітно-артилерійському прикритті і недостатній артилерійській підтримки. Причиною цього, як вказувалося вище, являлася перевага у повітрі авіації противника і не хватка активних засобів ПВО.
Не дивлячись на через мірно тяжку обстановку, у котрій радянським військам прийшлося вести озброєну боротьбу з сильним ворогом, події перших тижнів війни свідчать о масовому героїзмі, який проявили радянські солдати, офіцери, генерали захищавши свою Вітчизну.
Самі німці признавали, що вони щ ніде не зустрічали такого опору і не де до цього не несли таких великих втрат як у ці дні на радянсько0німецькому фронті.
5. ПРИЧИНИ ПОРАЗОК ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ВІЙНИ.
"1. Воєнно-політичне керівництво країни, очолюване Й. Сталіним, своєю
Loading...

 
 

Цікаве