WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

заповіту. Так, в землях, що належали Улусу Джучи, християни не піддавалися релігійному переслідуванню. Крім того, бажаючи залучити на свій бік духовенство завойованих країн, монгольські правителі створювали для священослужителів своєрідний пільговий режим. Православна і вірменська церква були звільнені від виплати "виходу", вони отримували спеціальні ярлики, які захищали церковне майно від зазіхань ординских чиновників. У столиці Золотої Орди Сараї відкривалися храми різних конфесій. У 1261 р. там виникла православна єпархія. Однак самі монголи в більшості своїй залишалися язичниками-шаманистами [22,c.263].
На початку XIV ст. ситуація в Золотій Орді дещо змінилася. Монгольськи аристократи вважали, що регулювати життя обширної держави за старими монгольськими традиціями вже неможливо. В умовах розвитку феодальних взаємин, ускладнюється система державного управління. Перед монгольськими правителями постає складне завдення щодо залучення до управління країною фахівців в галузі економіки та фінансів. Саме з цією метою були запрошені чиновники з Середньої Азії. До того ж торгівля Золотої Орди давно вже знаходилася в руках мусульманських комерсантів. Крім того інтенсивні політичні та економічні взаєини з Іраном та Єгиптом вимагали залучення знавців арабської і персидської мов [36,c.220].
В таких умовах стало очевидно, що загальна, єдина для всієї держави релігія допомогла б згуртувати підданих навколо хана-єдиновірця. У 1314 р. Узбек оголосив іслам офіційною релігією Золотої Орди і сам став мусульманином. Його знатні родичи, що спробували було чинити опір релігійним нововведенням хана були безжалісно винищені.
Період правління хана Узбека позначився розвитком міського будівництва. До середини XIV ст. в Золотій Орді існувало більш ста міст. Деякі з них були старими поселеннями, заснованими в до монгольські часи, які росташовувалися на важливих торгівельних шляхах. Ординский уряд був зацікавлений в постійному безперервноу русі караванів, завдяки яким відбувалося наповненні країни товарами, а скарбниці прибутками від торгового мита [22,c.263].
Інші міста були засновані самими монголами. Ці міста ставали фінансовии та адміністративними центраи держави. Як правило нові онгольські міста виникали на місцях зимових стійбищ ханів. Саме таким чином з'явилися обидві столиці Золотої Орди - Сарай ("сарай" з тюркської - палац), заснований ханом Бату, та Новий Сарай, який побудував хан Узбек. Деякі міста, що виникли в ординский період, досі існують в Росії: Тула, Тюмень, Азов, Астрахань і інш.
Саме в період правління ханів Узбека і Джанібека міста Золотої Орди переживали свій найвищий розквіт: палаци, мечеті, караван-сараї (заїжджі і торгові двори), багаті квартали знаті та купецтва, поселення ремісників перетворювали їх в осередки економічного і культурного життя. Сарай і Новий Сарай належали до числа найбільших міст світу [22,c.263].
Занепад Золотої Орди припадає на період правління нащадків хана Джанібека. Правителі різних уділів, ворогуючі угрупування різних земель Золотої Орди вступили в боротьбу за ханський престол. Онгольська держава вступає в період міжусобиць. Наприкінці XIV ст. відцентрові тенденції вдалося припинити енергійному хану Тохтамишу. Але саме з його правлінням пов'язані події, що виявилися фатальними для долі держави.
Проте, незважаючи на об'єднавчі заходи Тохтамиша, Золота Орда зазанала нищівного удару з боку військ Тамерлана. Майже все великі міста країни були зруйновані. Причиною конфлікту стали торгівельні шляхи, що проходили по території Золотої Орди. Внаслідок походу Тимура, важливі торгівельні комунікації змістилися південіше у його володіння. І хоча Орда зберігла незалежність, проте цей конфлікт остаточно її знесилив. Поразка Тохтамиша посилила процес політичного розвалу онгольської держави. В першій половині XV ст. Золота Орда розпалася на окремі незалежні ханства. Найбільшими з них були Кримське, Казанськоє, Сибірське, Узбецьке (Казахське) ханства і Ногайська Орда [51,c.586].
Отже, період ХІІІ - першої половини ХІV ст. став періодом найбільшого піднесення Золотої Орди. Проте, величезні територіальні володіння, наявність великої кількості претендентів на ханську владу, феодалізація суспільства та розвал родоплемінних взаємин сприяло відцентровим тенденціям в державі.
Русь була включена в державну систему Монгольської іперії в результаті нашестя хана Батия. Татаро-монгольська навала не була простим грабіжницьким набігом на зразок колишніх походів на Русь кочовиків - печенегів і половців. Монгольська знать прагнула не тільки поживитися за рахунок багатств Русі, але і підпорядкувати руські князівства, включити їх в імперію, керовану нащадками Чингізхана. Роздробленість руських земель зіграла фатальну роль, не дозволивши відбити навалу завойовників, що призвело до встановлення влади монголів. В історії Русі почалася довга епоха, яка характеризується поняттям "ярмо"[26,c.169].
Завойовані монголами руські землі були включені в державну систему Орди. Це означало, що правителем Русі був монгольській хан. Згідно з руськими тогочасними літописами, за ординським ханом закріпилася назва "цар" (раніше так титулували тільки візантійського імператора). Кожне князівство вважалося тепер, насамперед, "царевим улусом" (ханским володінням) й лише потім "княжою отчиною" (тобто спадковим володінням князя). Слід зауважити, що фактично, Русь не входила до складу Золотої Орди: руські землі перебували у васальній залежності. Крім того, управління князівствами здійснювали самі ж руські князі, які отримували спеціальний дозвіл - ярлик на княжіння з рук хана [51,c.510].
Щоб добитися від Русі своєчасної виплати данини, в імперії існувала вже відпрацьована система, яка діяла за монгольськими і частково за китайськими звичаями. Вся територія захопленої країни ділилася на військово-адмінстративні одиниці - тумени (або тьма), які мали виставляти в ополчення, на випадок війни, по 10 тис. воїнів. Народ в туменах розподіляли по тисячах, сотнях і десятках. Така організація практикувалася в кочовому степу вже тисячу років і ось тепер була введена монголами на Русі. У Північно-Східній Русі, де "найстарішим" вважався великий князь володимирський [47,c.241], завойовники утворили 15 туменів; в Південній Русі, яка знаходилася під формальним верховенством великого князя київського - 14 туменів. Важливе значення в управлінні підкоренними землями мав інститут темників - спочатку керівників 10 тис. воїнів ї значно більшої кількості простих кочовиків, а потім - напівнезалежних правителів областей у Золотій Орді, як вищої військово-адміністративної ланки в новій державі Чингізхана та його нащадків, почав формуватися ще у 1204 році - з часу офіційного створенняМонгольської імперії [22,c.263]. Важливе значення інституту темників для подальшого розвитку нових державницьких структур важко переоцінити, оскільки він був першою ланкою державного управління і його кадровому забезпеченню хан приділяв чи не найбільшу увагу. Так, Чингізхан у заповіті дітям, який поряд з іншими його
Loading...

 
 

Цікаве