WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

боярська дума, функціонували московські прикази. [18,c.289].
Основну масу опричників склали дрібні та середні дворяни. Однак, до опричнини увійшли деякі представники боярства. Управління опричниною здійснювалося за принципом царської двірцевої установи. Поступово, в опричнині сформувалися сили, які були здатні зміцнити царську владу. Разом з тим, фактичний поділ держави на дві частини мав свої негативні явища, які вплинули на економічний розвиток Росії [9.c.391].
Опричнина виконувала функції політичної поліції, яка жорстоко придушувала виступи удільних князів та бояр. Система політичного терору сформувалася в оричнині набагато швидше ніж інші елементи. Так були страчені бояри А.Горбатий-Шуйський, князь П.Горенський. Каральні заходи Івана Грозного вивкликали протест серед служилого дворянства на чолі з князем В.Пронським. В 1566 служиле дворянство звернулося до царя з проханням припинити насильство і терор. Проте у відповідь послідували нові страти.
Царська опричнина зростала як дворянська гвардія ХVІ ст., вона прийняла активну участь у формуванні та організації стрілецького війська [9,c.372]. Міське дворяннське кінне ополченя замінило собою "князівсько-дворянські двори" феодальної знаті. Опричнина стає, свого роду, "государєвим двором". Фактично з 1565 по 1572 рр. вона регламентує всі види політичної діяльності Московського царства [40,c.199].
На початку 70-их рр. ХVІ ст. зовнішньополітичне становище Російського царства значно ускладнилося. Після укладення польсько-литовської унії Московській державі тепер протистояла об'єднана Річ Посполита. Посилилася загроза турецько-крисмської агресії. В травні 1571 р. скориставшись зрадою деяких рядових опричників, кримський хан Давлет-Гірей розгромив загін опричників і підійшов до Москви. Спаливши околиці, кримський хан змушений був відступити. Проте вже в 1572 р. кримські татари знуву здійснили спробу заволодіти Московю, проте вонибули розбиті на річці Лопасні в 50 км. від столиці [40,c.185].
З огляду на ускладнення зовнішньополітичної ситуації, уряд Івана Грозного здійснив реорганізацію опричнини. В 1572 р. опричнина була реорганізована в "государєв двор". Офіційна назва "опричнина" скасовувалася. Незважаючи на формальне її скасуванн, фактично система та методи зберігалися. Після того, як опричнина була переіменована в "государев двор" вона набула ознак і форм двірцевого відомства. Фактично, в історіографії цей період називають другим періодом опричнини. В цей період на чолі земщини цар поставив відданого йому татарського аристократа Симеона Бекбулатовича, який отримав титул "великого князя всея Русі". Проте реальна влада знахоилася в руках самого Івана Грозного, який, в цей час, іменував себе "князь московський". Другий період опричнини супроводжувався подальшою боротьбою царя проти боярсько-аристократичних кланів. В цей період були страчені такі відомі боярияк князь Тьомкін-Ростовський, Н.Одоєвський та інші. В цей час здійснюється певний переросподіл земель земщини з метою подальшої ліквідації удільно-вотчиного володіння. З цією метою, царський уряд повертав вотчинникам їх розорені володіння, які були конфісковані в роки опричнини. Отримуючи спустошені землі вотчиники опинялися під пильним наглядом опричників [34,c.257].
В цей час здійснюється зміцнення централізованого апарату влади, що позначилося на зростанні податкового, економічного та політичного тиску з боку держави. Проте, опричнина спрямована проти влади удільних князів та боярської аристократії не зуміла підірвати їх політичні та економічні позиції остаточно. Однак заходи Івана ІV Грозного сприяли зміцненню його одноосібної влади [9,c.382].
Утвореня централізовної Московської держави створило можливості для розвитку інфраструктури управління країною. Починаючи з ХІV cт. в державі відбувається ряд змін соціально-економічного і політичного характеру, спрямованних на зміцнення самодеожавства. Уніфікація системи управління, запровадження нових методів, поява російського дворянства сприяла утвердженню монархічного правління в Московському царстві.
Висновки
Процес становленя й розвитку державних інституцій Північно-Східної Русі був складним та багатофазовим. Значний вплив мали фактори як внутрішіньогт, так і зовнішнього характеру. Шодо внутрішніхх чинників, то тут, слід відмітити наступні: розвиток продуктивних сил та пожвавлення економічного життя, зростання міст - центрів ремесла та торгівлі. Говорячи про фактори зовнішнього характеру, слід наголосити на тому, що починаючи з ХІІІ ст. Московське князівство вступає в тривалий період боротьби за об'єднання земель Північно-Східної Русі. Немалозначущим аспектом зовнішньої політики Москви цього періоду є взаємини із Золотою Ордою. Вдала й продумана політика московських правителів сприяла тому, що ярлик на княжіння на тривалий час закріпляється за ними. Важливо, що в період правління Івана Калити, збір і сплата данини зосереджується в руках великого князя. Це сприяло нагромадженню значних матеріальних ресурсів, які були використані в боротбі за централізацію країни.
Однак, слід зазаначити, що еволюція органів державного управління в Московському князівстві відбувалася під значним впливом традицій Київської Русі та Золотої Орди. Важливі органи системи управління Київської Русі прейшли в систему державного управління Московською державою. Так інституція князя, боярської думи, намісництва - все це, та багато іншого з успіхом використовувалося в Москві. Крім того, деякі форми земельного володіння, наприклад вотчинно-удільне, яке бере свої початки в часи існування і розквіту Київської Русі, існувало в Московському князівстві до середини ХV ст. Проте, незважаючи на те, що ряд інституцій Києва були запозичені Москвою, тут в землях Пінічо-Східної Русі, вони отримали певні суттеві відозмінення. Так, наприклад боярська дума з ХV ст. перетворюється на постійний дорадчий орган державного управління при московському князеві. Ряд суттєвих змін відбувається в соціальній структурі суспільства - боярство, як верства суспілства становиться замкнутим станом, на відміну від боярства Київської Русі. Взагалі соціальна система Москви набуває ознак замкнутості, тоді як в Київській Русі ця система була досить гнучкою та демократичною, що дозволяло вільно пересуватися по соціальній драбині суспільства.
Немаловажним є вплив золотоординського панування на формування та становленя державних інституційПівнічно-Східної Русі. Особливо татаро-монгольський вплив позначився в галузі організації поштово-кур'єрської служби та систмі організації сплати та збору податків. Вцілому вплив татаро-монгольського ярма на політичну історію Московського князівства був визначальним. Саме за монгольсьскою традицією в московській державі встановлюється самодержавна влада східно-деспотичного характеру.
Остаточного оформлення державно-політичні та соціальні інституції Московської держави набувають зі встановленням одноосібної влади великого князя московського в умовах централізованної держави в другій половині ХV ст. Створення
Loading...

 
 

Цікаве