WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

тюркского населення колишнього Улуса Джучи (Золотої Орди). Навіть ті його жителі, які переселилися в Литву і Польщу, стали зрештою російськими підданими після відомих поділів Речі Посполітої. Майже всі ці народи називалися загальним словом "татари". Дане поняття в російській мові до початку XX ст. служило для позначення тих, хто говорив на тюркских мовах [8,c.173]. Тому татарами називали також і азербайджанців, і хакасов, і інші народи сходу і півдня Російської імперії. У XX в. этноним "татари" зберігся за тюрками Поволжья, Криму і Західного Сибіру.
Проте, слід зауважити, що ординське ярмо не було суцільною смугою негараздів та втрат для руського народу. Сприймаючи монголів як неминуче тимчасове лихо, населення руських князівст навчилося жити в уовах ярма.
Татаро-монгольське панування мало й деякі позитивні сторони. Зокрема населення Русі запозичило певні елементи ординського побуту, військової, еконоічної, політичної організації. Українське козацтво, яке виникло в ХV ст., перейняло у татар деякі бойові навички, тактичні прийоми, способи проведення бойових операцій. Елементи побуту й одягу вкорінилися в українське повсякденне життя: кафтан, черевик, ковпак - ці та інші предмети одягу, разом з їх назвами, були запозичені у східних сусідів. Наслідки ординського економічного панування відчутні і в наші дні: російське слово "таможня" (митниця) походить від назви ординського податку "тамга" (торгове мито), так як і саме слово "деньгі" (гроші). Крім того, ямська служба, яка була запровадженна Золотою Ордою, існувала в Росії до 60-их рр. ХІХ ст [26,c.383].
Взаємному проникненню культур сприяли і змішані шлюби. Нерідко представники руських князівських родів одружувалися з татарками. Однак, злиття народів при цьому не відбувалося. Беручи за дружин доньок татарських аристократів, князі переслідувади політичні інтереси. Крім того, породнитися з ординською знаттю, або навіть з самим ханом, вважалося надзвичайно престижним для князівських родів. Пізніше, після падіння Золотої Орди, татарські вельможі стали переселятися в Росію і поклали початок багатьом відомим фаміліям. Предки Годунових, Глинських, Тургеневих, Шереметевих, Шахматових, Урусових перейшли в православ'я, стали вважатися російськими аристократами, і вже в XVIII ст. ніхто не вважав їх нащадків татарських вельмож [8,c.105] Важливим завданням темників було фінансове забезпечення як армії, так і власних потреб. Це було найскладніше. Якщо податки з сільської місцевості - з виноградників, стягнення з комор, плата за тік, ясак з ариків, грошовий податок - калан та інші йшли безпосередньо наміснику (темнику), що володів тарханним ярликом, то над більш значними фінансовими джерелами був встановлений подвійний, а то й потрійний контроль. Так, податки з торгівельних міст частково йшли Великому хану, частково голові Улусу, і лише незначна їх частина залишалася темникам [22,c.262]. Цим частково можна пояснити жорстокість, якої зазнавали міста Криму під час захоплення їх військами Ногая у 1299 році та Едигея у 1399 р., адже знищення міст в першу чергу підривало фінансову могутність хана - Тохти та Тохтамиша, і при цьому мало відбивалося на прибутках самого темника [51,c.469]. Звичайно, могутні темники в подальшому намагалися захопити монополію на прибутки з міст й інколи їм це вдавалося, особливо Едигею і Угренчі, але традиція поділу зборів з міста не давала можливості закріпити за своїми нащадками здобуте джерело прибутку. Так само практика отримання ханом прибутків з усіх міст визначила особливості внутрішньої політики темників, зокрема, незацікавленість у зростанні міст, як опори ханів. Лише Мамай, що повністю контролював своїх ставлеників - Чингізидів, підтримував добросусідські стосунки з генуезькими містами, надавши їм контроль над деякими землями в Криму [51,c.471]. Але окрім економічної діяльності, темники все ж найбільшої уваги надавали боєздатності своїх підрозділів. В цьому і полягала основа їх сили і впливовості в Орді, можливість вирішувати всі інші, у тому числі і економічні, проблеми. І чи не найскладнішою в умовах постійних воєн, конфліктів та виступів підкорених народів була проблема мобільності та чисельності армії. Вирішення її залишалося виключно у відомстві темників, без залучення резервів з ханської ставки. Тому, так чи інакше, всі темники змушені були враховувати етнічні, політичні та культурні особливості своїх підлеглих - єдине, що могло забезпечити темнику стабільність і відданість армії. Ще Чингізхан почав поєднувати у новому військовому поділі родову приналежність своїх підлеглих, розуміючи її як первинний стримуючий чинник в суспільстві. Але це могло діяти лише на рівні сотень та тисяч. Для туменів, які складалися з десяти тисяч, цей чинник не міг мати такого значення навіть на ранньому етапі, адже тисячі належали до різних родів. Отже темник мав виступати ще й тим об'єднуючим началом, яке мало згуртувати всі тисячі в єдине ціле.Ситуація значно ускладнилася після утворення світової імперії та її розпаду на окремі улуси. Тепер армії формувалися, головним чином, з немонгольського населення, раніше підкореного і позбавленого власної аристократії. Значної сили став набирати козацький елемент, який свого часу був приведений до порядку Чингізханом, але з розширенням кордонів імперії, знайшов нові ареали поширення. Тож темники в такій ситуації мали створити єдине ціле з власне монгольських ветеранів, місцевого населення і нового козацького елементу, адже без внутрішньої єдності та відсутності конфліктів між різними субстратами про боєздатність армії нічого було і говорити. Очевидними були два шляхи вирішення проблеми: власний авторитет темників, як об'єднуючий фактор, чи силовий тиск на етнічні меншості з використанням внутрішньої опори - одного етносу на противагу іншим за підтримки хана. При цьому, другий шлях був можливий лише в разі відсутності навіть найменшої конфронтації центрам, що не могло влаштовувати тих темників, які намагалися проводити власну політику. Саме підхід до вирішення проблеми єдності власного улусу і став одним з головних чинників відділення темників-огланів від темників-нойонів з перетворенням останніх у виключно військову адміністрацОтже бачимо, що саме внутрішні зміни, яких зазнало монгольське суспільство після утворення імперії Чингізхана, її подальшого перетворення на світову державу і розпаду на окремі улуси, спричинили еволюцію інституту темників. Він, з часом, перетворився з виключно військової одиниці на політико-адміністративну, яка мала виконувати щодо армії і другорядні функції, передусімполітико-економічні. В цій .еволюції на перше місце поступово вийшла саме державницька діяльність темників, які, з однієї сторони, боролися за досягнення власних цілей, а з іншої - виступали як представники інтересів своїх войовничих підлеглих на державній арені. А це, разом з становленням феодальних відносин в Монгольській імперії, спровокувало ряд державотворчих заходів темників, які згодом започаткували виникнення нових етнічних утворень на терені Золотої Орди. Політичний устрій Золотої
Loading...

 
 

Цікаве