WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат

Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі – хvi ст (дирломна) - Реферат


Дипломна робота з світової історії
Становлення та організація державних інституцій в московській державі в хііі - хvi ст.
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………3
Рорзділ 1. Державні інституції давньоруської держави………………………………………………………………..17
Розділ 2. Державні інституції Золотої Орди…………………………………………………………….……29
Розділ 3. Становлення державної системи управління Московського царства……………………………………………55
Висновки……………………………………………………………69
Список використаних джерел та літератури……………………72
Вступ
Вступ України у третє тисячоліття супроводжується рядом складних та неоднозначних процесів: подальшою демократизацією українського суспільства, поглибленням економічних та політичних реформ, інтеграцією у європейське співтовариство. Саме інтеграція у європейську спільноту визнається Україною як пріоритетний напрямок української зовнішньої політики. В цьому контексті особливої значущості набувають проблеми дослідження історії організації і становлення державних політичних інституцій країн Центральної та Східної Європи.
Актуальність роботи зумовлена тим фактом, що історичні та політичні реалії сьогодення представляють взаємини офіційного Києва та Москви як стратегічне взаємовигідне партнерство. Саме тому, об'єктивне та всебічне вивчення сфери політично-соціального взаємовпливу та проникненню культур, особливо що стосується історії становлення та розвитку державних інституцій України та Росії в різні історичні періоди. Наповнення реальним, конструктивним змістом площину взаємин у даному напрямку й зумовлює наукову й суспільно-політичну значущисть даної роботи.
Хронологічні межи дослідження охоплюють значний хронологічний пласт. Нижня межа дослідження - ХІІІ ст. - період феодальної роздробленності та політичного занепаду Київської Русі. Слід відмітити, що саме в середині ХІІІ ст. відбувається встановлення панування Золотої Орди. Верхня межа дослідження - ХVІ ст. - період становлення та остаточного оформлення самодержавства в Московській державі.
Предметом дослідження є історія становлення державних інституцій в московській державі в ХІІІ - ХVІ ст.
Об'єктом дослідження даної роботи є процес становлення та розвитку державних інституцій в Московській державі в ХІІІ - ХVІ ст. під впливом традицій соціально-політичного розвитку Русі та Золотої Орди.
Метою роботи є спроба створення комплексного наукового дослідження історії становлення та розвитку державно-політичних інституцій в Московській державі ХІІІ - ХVІ ст.
Завдання роботи полягають у:
- вивченні традиції розвитку державних і суспільно-політичних інституцій Київської Русі;
- дослідженні впливів Золотої Орди на процес формування державної ситсеми управління в Московській державі;
- висвітленні процесу становлення та розвитку державних інституцій Московського князівства та російського самодержавства.
Джерельна база та обширний історіографічний матеріал дозволяють здійснити всебічне, об'єктивне дослідження данної проблеми. Джерельну базу роботи склали стародавні літописи, грамоти, князівські листи і угоди та інші документи які є цінним джерелом для вивчення минулого. Одним з нацважливіших джерел з історії Київської Русі є "Повість минулих літ"[5]. Відомо, що цей твір було створено на початку ХІІ ст. За словами академіка Ліхачова, "до ХІV ст. руська історична думка не піднімалася на таку висоту вченості та літературного уміння". Більшість дослідників вважає, що автором цього твору був чернець Нестор. Будучи свідком багатьох подій того часу, Нестор створив фундаментальний історичний твір. Основна увага приділяється політичним, воєнним та династичним подіям. Вцілому для "Повісті минулих літ" є характерним монотеатизм - описи групуються навколо певного князя чи військових та політичних подій [5,c.218-244]. Літопис є цінним джерелом для вивчення історії становлення та розвитку державних інституцій Русі. Значну увагу Нестор-літописець приділяє питанням походження князівської влади, взаєминам князя і військової дружини тощо.
Важливим джерелом щодо вивчення процесу становлення органів влади на Русі є "Руська правда", яка вміщена у "Повісті минулих літ"[3,c.308-344]. "Руська правда" містить цінну інформацію, яка дозволяє дослідити соціальну структуру давньоруського суспільства. Вцілому статті "Руської правди" стосуються норм цивільного та кримінального законодавства. Особливий інтерес для нас становлять статті, що містять відомості про злочини проти князя - зокрема виступи проти князівської влади і зрада князя. Хоч норми "Руської правди" не передбачали смертної кари, проте за виступ проти князя чи його зраду застосовувався смертний вирок.
Важливим джерелом з історії феодальної роздробленності Русі є "Галицько-Волинський літопис"[2]. Автор цього твору невідомий. Але дослідники стверджують, що він був безпосередньо наближенним до князя Данила. Літопис охопив події від смерті князя Романа Мстиславовича до початку ХІV ст.
Для нас особливо цінними є відомості про внутрішньополітичну й зовнішньополітичну діяльність Романовичів та про їх прагнення протистояти боярському сепаратизму. Крім того літопис є цінним джерелом дипломатичної діяльності князя Данила та його нащадків. Так літопис повідомляє, що Данило вів постійне листування. Літопис навіть згадує княжого охоронця печатки, якою князь скріплював свої листи й угоди [2,c.34].
Значна увага автором літопису приділяється взаєминам князя Данила Романовича з Золотою Ордою. Літопис докладно розповідає про поїздку князя в Орду. Крім того літописець свідчить, що нащадки Данила, разом з татарами ходили походами на поляків і литовців. Інформація, що міститься у Галицько-Волинському літописі дозволяє дослідити процес розвитку та занепаду державних органів влади на Русі в період феодальної роздробленності та татаро-монгольського панування [2,c.271].
Важливі джерела щодо вивчення становлення та розвитку державних інституцій Московської держави містяться у видання "Переписка Ивана Грозного с Анреем Курбским"[4]. Даний збірник містить листи російського царя Івана ІV Грозного та колишнього царського радника Андрія Курбського. Слід зауважити, що А.Курбський, виступивши проти внутрішньої політики Івана Грозного, змушений емігрувати в Польщу. У 1573 р. А.Курбський направив царю політичний памфлет "Історія великого князя московського", в якому виступив проти зміцнення самодержавства, відстоював право великої аристократії на управління країною. Проте, російський цар Іван ІV обгрунтовуючи царське право на необмежену владу, заначав, влада царя має навіювати страх. Для обгрунтування своєї позиції, Іван Грозний наводить чисельні факти з вікової історії Русі: "Наши великі володарі, починаючи від Августа кесаря, який володів всією вселенною… и аж до Рюрика та від Рюрика до теперішнього володаря - всі самодержці , і ніхто не може ім указати чи достойних жалувати, чи винних карати" [4,c.278]. Таким чином, дані документи є не лише цінним джерелом щодо вивчення історії Московськоїдержави, вони відображають процес зародження і
Loading...

 
 

Цікаве