WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Греко-перські війни. афінська демократія за Перікла - Реферат

Греко-перські війни. афінська демократія за Перікла - Реферат


Реферат з світової історії
на тему:
"Греко-перські війни. афінська демократія за Перікла"
ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ
МАРАФОНСЬКА БИТВА. На початку V ст. до н. е. багато грецьких островів і міст у Малій Азії були під владою персів. Коли греки підняли повстання, перси жорстоко придушили його. Після цього вони вирішили завоювати всю Грецію. Перський цар Дарій відправив у Грецію послів з вимогою надіслати йому "землі і води", тобто підкоритися. Частина полісів визнала владу Дарія. Але Афіни не підкорилися. А в Спарті перських послів навіть скинули в криницю зі словами: "Нехай посли самі візьмуть собі там землю і воду". Непокора Афін і Спарти розгнівила Дарія. Щоб сильніше розпалити свій гнів, він наказав слузі щодня перед обідом тричі повторювати йому слова: "Володарю! Пам'ятай про афінян!"
У 490 р. до н. е. військо персів перепливло на кораблях Егейське море і висадилось в Аттиці на Марафонській рівнині - за 42 км від Афін. Афіняни зібрали велике військо, і хоча у персів сили були набагато більші, греки захищали свободу своєї батьківщини і перемогли.
Один воїн побіг з доброю звісткою гірськими стежками до Афін. Не зупиняючись, він подолав усю відстань, вбіг у місто, вигукнув: "Радійте, афіняни, ми перемогли!" - і впав мертвий. Відтоді на Олімпійських іграх запровадили змагання з бігу на 42 км 195 м в пам'ять про цю подію і назвали його "марафонським бігом".
ВТОРГНЕННЯ КСЕРКСА ДО ГРЕЦІЇ. Минуло десять років, але перси не відмовилися від свого наміру завоювати Афінську державу і Спарту. Величезне перське військо разом із флотом рушило на Грецію знову. На чолі його стояв син Дарія - цар Ксеркс. Крім персів у цьому війську були воїни з раніше підкорених земель.
ПЕРЕПРАВА КСЕРКСА ЧЕРЕЗ ГЕЛЛЕСПОНТ. Цар Ксеркс наказав майстрам навести переправу через морську протоку Геллеспонт у Малій Азії (нині - протока Дарданелли), щоб армія могла перейти до Греції.
Коли мости були готові, зірвалася буря і зруйнувала їх. Багато воїнів потонуло. Цар Ксеркс дуже розгнівався. Щоб покарати неслухняне море, він наказав побити Геллеспонт батогами, а потім закувати його в кайдани. Кат триста разів ударив по хвилях батогом, а потім опустив у воду залізні кайдани. Після цього кораблі розташували один біля одного у вигляді моста, і по ньому перське військо переправилося до Греції.
БИТВА ПРИ ФЕРМОПІЛАХ. Багато грецьких полісів об'єдналося для боротьби з персами. Очолила їх Спарта.
Вороги уже завоювали Північну Грецію і наближалися до Середньої Греції. Спартанський цар Леонід зі своїми воїнами захищав Фермопільський прохід, яким тільки й можна було потрапити з Північної Греції в Середню. Він збудував упоперек проходу кам'яну стіну. Коли Ксеркс підступив до Фермопіл, він відправив до греків послів з вимогою скласти зброю. Цар Леонід відповів лаконічно, як і личило спартанцю: "Прийди і візьми" (зброю). Другий посланець Ксеркса хотів налякати греків військовою силою персів. Він сказав: "Наші стріли і списи закриють від вас сонце!" Леонід відповів: "Ну що ж, будемо битися в затінку!"
Кілька днів треки мужньо захищали прохід. Але знайшовся зрадник, який провів персів окружними стежками, і вони вдарили в спину спартанцям. Коли пар Леонід побачив, що вороги оточили їх з усіх боків, він наказав усім грекам відступити. Біля себе він залишив тільки триста спартанців, які билися до кінця. Всі вони полягли у нерівному бою, захищаючи батьків-щину, волю і незалежність. Це сталося у 480 р. до н. е.
Через багато років греки поховали їхні кістки в братській могилі, а зверху поставили пам'ятник у вигляді лева з таким написом:
Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель: Вірні законам своїм, тут ми кістьми полягли.
ПЕРСИ У СЕРЕДНІЙ ГРЕЦІЇ. Через Фермопільський прохід перси прорвалися у Середню Грецію. Вороги нищили все на своєму шляху. Вони рубали сади і виноградники, спалювали у полі хліб, руйнували храми, грабували та вбивали. Полонених греків перси продавали в рабство. Коли греки отримали звістку про поразку при Фермопілах, вони вивезли все населення Аттики - старих батьків, жінок та дітей - на кораблях через море на острів Саламін. З острова було видно, як горять Афіни, підпалені персами.
СТРАТЕГ ФЕМІСТОКЛ. Греки були готові до другого вторгнення персів. Перепочинок у десять років вони використали для зміцнення армії та будівництва укріплень. У цей час стратегом (головнокомандувачем) був обраний Фемістокл. Він звернувся до дельфійського оракула із запитанням, як краще захиститися від персів. Відповідь оракула була така:
Зевс-батько дарує Афіні стіни лише дерев'яні.
В них сам ти рятунок знайдеш, і дітей порятуєш своїх!
Фемістокл вирішив, що йдеться про кораблі, і почав будувати військовий флот. За кілька років було збудовано більше двохсот кораблів - трієр. Трієри плавали під вітрилами і на веслах, які були розташовані в три ряди (звідси походить назва "трієра"). Вони мали гострий ніс, обкутий міддю, щоб пробивати (таранити) ворожі кораблі. Екіпаж трієри складався зі ста вісімдесяти гребців і двадцяти п'яти воїнів.
САЛАМІНСЬКА БИТВА. Грецький флот стояв у морській протоці між Аттикою та островом Саламін. Сили були нерівні. У греків було 370 трієр, а у персів - 700 кораблів. Фемістокл пропонував дати бій у вузькій Саламінській протоці. В ній було багато підводного каміння та мілин. Грецькі моряки добре знали цю протоку, а перси - погано. Проте Фемістокла не послухали. Спартанці закликали афінян кинути все і тікати до них у Спарту. Вони пропонували забрати у Спарту і грецький флот.
Та Фемістокл не міг кинути напризволяще беззахисних дітей, жінок, старих. Хитрощами він змусив перського царя прийняти бій у незручній для того Саламінській протоці.
Великі і неповороткі перські кораблі розбивалися об підводне каміння, сідали на мілину. Грецькі трієри пробивали борти ворожих кораблів своїми гострими носами, ламали весла.
Так у вересні 480 р. до н. е. перси зазнали поразки і втратили майже весь свій флот.
АФІНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ СОЮЗ. Без флоту перси не могли підвозити харчі для армії і були змушені відступити. Але Ксеркс залишив у Греції частину свого війська. У наступному, 479 р. до н. е., біля міста Платеї греки завдали персам нищівної поразки і вигнали їх із Греції. Після цього війна з персами тривала ще 30 років, здебільшого на морі.
Для ведення війни грецькі поліси на чолі з Афінами уклали у 477 р.
Loading...

 
 

Цікаве