WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Культ особи Мао Цзедуна - Реферат

Культ особи Мао Цзедуна - Реферат

в цілому більш 727 тис. чоловік, з яких понад34 тис. були "доведені до смерті". По офіційне китайське даної, число потерпілих у ході "культурної революції" склало близько 100 млн. чоловік..
Щоб зломити опір супротивників "культурної революції", була розгорнута кампанія по "захопленню влади". У січні 1967 р. цзаофани Шанхая захопили партійну й адміністративну владу в місті. Слідом за цим хвиля "захоплення влади" у "убраних владою і йдуть по капіталістичному шляху" прокотилася по всьому Китаєві. У Пекіні в середині січня 19б7 р. влада була захоплена в 300 відомствах і установах. Парткомам і органам влади пред'являлися обвинувачення в тім, що вони протягом 17 років з підстави КНР прагнули "реставрувати капіталізм". "Захоплення влади" здійснювався за допомогою армії, що придушувала опір і здійснював контроль над комунікаціями, в'язницями, складами, збереженням і розсиланням секретних документів, банками, центральними архівами. Для підтримки "бунтарів" були виділені спеціальні частини, тому що й в армії мало місце невдоволення бешкетуваннями хунвейбинів і цзаофаній. Швидко здійснити план "захоплення влади" не удалося. Страйку робітників ширилися, повсюдно відбувалися кровопролитні зіткнення з цзаофаня-ми, а також сутички між різними організаціями хунвейбинів і цзаофаній. Як пишуть китайські історики: "Китай перетворився в державу, де панував хаос і правил терор. Партійні й урядові органи на всіх рівнях були паралізовані. Керівні кадри й обладавшие знання і досвідом інтелігенти піддавалися гонінням". Із січня 19б7 р. почалося створення нових антиконституційних органів місцевої влади - "ревкомів". Спочатку перевага в них одержали лідери хунвейбинов і цзаофаней, що викликало невдоволення партійних працівників і військових. У центрі і на місцях загострилася політична боротьба, у ряді районів відбувалися зіткнення між військовими частинами й організаціями хунвейбинов і цзаофаней. Наприкінці літа 1971 р. країна фактично була узята під військовий контроль. Состоявшийся в жовтні 1968 р. пленум ЦК КПК, на якому було присутнє біля третини складу ЦК, тому що інші були до цього часу репресовані, санкціонував всі акції "культурної революції", "назавжди" виключив з партії Лю Шаоци, зняв його з усіх посад, схвалив проект нового статуту КПК. Почалася посилена підготовка до скликання IX з'їзду КПК.
У 1972 р. Мао здивував світ, ставши на шлях установлення дипломатичних і економічних відносин зі Сполученими Штатами, прийнявши в 1972 р. у Пекіні президента Ніксона.
Незважаючи на досягнутий на Х з'їзді компроміс між різними силами в КПК, обстановка в країні продовжувала залишатися нестабільної. На початку 1974 р. Мао схвалив план нової загальнонаціональної політико-ідеологічної кампанії "критики Лин Бяо і Конфуція". Початок їй поклали виступу в печатці, спрямовані на розвінчання конфуціанства і вихваляння легізму - давньокитайського ідейного плину, що панував при імператорі Цинь Шихуане - главі першої загальнокитайської деспотії (3 в. до н.е.). Специфічною рисою кампанії, як і деяких попередніх, з'явилося звертання до історичним аналогіям, до аргументів з області історії китайської політичної думки з метою рішення актуальних ідеологічних і політичних проблем.
У січні 1975 р. після 10-літньої перерви Мао допустив скликання парламенту. Була прийнята нова конституція КНР. Конституція являла собою результат компромісу: з одного боку, у неї були включені установки 1966-1969 р. (у тому числі і заклики готуватися до війни), з іншого боку - вона закріплювала право членів комун на присадибні ділянки, визнавала виробничу бригаду (а не комуну) основною госпрозрахунковою одиницею, передбачала необхідність поступового підвищення матеріального і культурного рівня життя народу, оплати по праці.
Незабаром після прийняття нової конституції висуванці - "культурної революції" почали нову спробу усталити свої позиції. З цією метою з ініціативи Мао на рубежі 1974-197 5 р. була розгорнута кампанія під гаслом боротьби "за вивчення теорії диктатури пролетаріату". Важливою задачею цієї кампанії була боротьба проти тих представників керівництва КПК, що відстоювали необхідність підвищення уваги до розвитку економіки, застосуванню більш раціональних методів керування народним господарством.
У ході нової політичної кампанії розподіл по праці, право на присадибні ділянки, товарно-грошові відносини з'являлися "буржуазним правом", яких необхідно "обмежувати", тобто вводити зрівнялівку. Під прикриттям нової кампанії на багатьох промислових підприємствах і в комунах ущемлялися економічні інтереси робітників. У ряді випадків скасовувалися міри матеріального заохочення, практикувалася робота в понаднормові годинник, ліквідувалися присадибні ділянки. Усе це викликало масове невдоволення народу, страйки і хвилювання.
Після важкої хвороби в січні 1976 р. умер прем'єр Держради КНР Чжоу Еньлай. У квітні того ж року під час церемонії, присвяченої його пам'яті, відбулися масові виступи на головній площі Пекіна - Тяньаньмень. Це був сильний удар по престижі Мао Цзедуна. Учасники виступів засудили діяльність його дружини Цзян Цинь і інших членів Групи по справах культурної революції і зажадали їхнього відсторонення.
Ці події викликали нову хвилю репресій. Ден Сяопін був знятий із усіх посад, прем'єром Держради КНР став міністр суспільної безпеки Хуа Го-фен. У Китаї розгорнулася нова політична кампанія "боротьби з правоухильною пошестю перегляду правильних висновків культурної революції", вістря якого було спрямовано проти Ден Сяопіна і його прихильників. Почався новий тур боротьби з "обличчями, убраними владою і йдуть по капіталістичному шляху".
Хвиля терору обірвалася 9 вересня 1976 р. Мао Цзедун умер. Його передбачувані спадкоємці негайно піддалися репресіям. Цзянь Цин і її найближчі соратники, прозвані "бандою чотирьох", були арештовані. Ретельно обраного Мао спадкоємця на посаду голови, Чжао Гофена, вигнали з внутрішнього партійного кола, як тільки уряд виявився під контролем помірних.
"Культурна революція" являла собою поміту суміш протиріч. Як і в русі "Ста квітів", її основними принципами були критика, сумнів у чесності людей, що знаходилися при владі і доктрина "права на протест". І все-таки, безсумнівно, її метою було створення і закріплення масового "культу особистості" - вірності ідеям і особисто Мао Цзедунові, всюдисущий образ якого красувався у всіх громадських місцях і приватних будинках. "Маленьку червону книжечку" - збори висловлень голови Мао ("Цитатник") - можна було бачити в руках буквально кожного чоловіка, кожної жінки і кожної дитини в Китаї. Тим часом, не пройшло і декількох років після смерті Мао, як Китайська комуністична партія, відплачуючи належне Мао як зачинателю революції, засудила "культурну революцію" за крайності, у тому числі і за поклоніння особистості Мао.
Використана література:
1. Всесвітня історія. Підручник. - К., 1999.
2. Історія тиранів. - М., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве