WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історія України до ХVI ст - Курсова робота

Історія України до ХVI ст - Курсова робота

Почалась диференціація слов'янського світу: Пд. слов'яни; Сх. слов'яни; Зх. слов'яни.

Відкрився шлях до походів тюркських народів в Європу.

  1. Античні міста – держави на території Пн. Причорномор'я

У 7 ст. до н.е. виникають перші грецькі міста – держави (існ. до 4 – 5 ст. н.е.). Першими з них стали – Ольвія ("Olvio" – гр. "щаслива"), Пантікапей, Херсонес. Усі вони були рабовласницькі. Демократичні – Ольвія та Херсонес; аристократичні – Пантікапей.

"Босфорське царство" – антична монархія. В сферу впливу якої були втягнуті усі сусідні народи. Зг. фактам в Босфорському царстві існ. знання про різні форми управління та політ. устрою. Заняття: ремесла (ювелірна справа та гончарство), землеробство, виноградарство та скотарство. Виготовляли предмети розкоші, побутовий та святковий посуд (розписаний меандром, 2 види розпису – чорно фігурний та червоно фігурний).

На розвиток Європи великий вплив вчинили античні міста – держави на терит. України.

Тема 3: Київська Русь

План:

  1. Утворення Русі.

  2. Періодизація.

  3. Галицько-Волинське князівство (Русь Галицько-Волинського періоду 2 пол. 12 ст. – 1 пол. 14 ст.).

  1. Утворення Русі.

Київська Русь: кін. 9 ст. – поч. 13 ст.

Існує багато т.з. про утворення Київської Русі:

  1. Норманська. Німецькі вчені у 18 ст. – Шльоцер, Міллер, Бауер. Вони звернулись до найдених письмових документів Нестора Літописця, згідно яких, К.Р. утворили нормандці (варяги – германці).

    1. Русь заснували нормандці;

    2. Слов'яни були нижчі рівні розвитку ніж нормандці, тому не могли заснувати державу (були другорядними).

  2. Слов'янська теорія. Анти-нормандська теорія полягала у тому, що Русь утворили слов'яни, які були набагато чисельнішими ніж германці, що прийшли у 9 ст. Процес державотворення Русі був розтягнутий у часі, тому створення держави К.Р. можна приписувати лише слов'янам (ця теорія була видвенута Ломоносовим3).

  3. Українська концепція була видвенута М. Грушевським (кн. 19 – поч. 20 ст.).

  4. Компромісна концепція. Русь виникла як багатоетнічний союз, з домінантною роллю слов'ян. Варяги зіграли роль каталізатора в державотворчих процесах4.

У створенні Русі відіграли учасники: Київська та Новгородська знать. Вони утворили політичний, торгівельний та військовий СОЮЗ – Русь.

Князі та правителі К.Р.:

  1. Олег;

  2. Ігор;

  3. Ольга;

  4. Святослав;

  5. Володимир Великий;

  6. Ярослав Мудрий;

  7. Володимир Мономах.

  1. Періодизація

Періоди:

  • 1 етап – кн. 9 – кн. 10 ст. (виникнення та розвиток Русі).

  • 2 етап – 10 ст. – 1 пол. 12 ст. (Володимир Великий, Ярослав Мудрий та Володимир Мономах – рід Візантійських імператорів).

  • 3 етап – 2 пол. 12 ст. – 1 пол. 13 ст. (період поступового розпаду К.Р.).

Особливості розвитку у першому періоді:

  1. Соціальні особливості. Населення К.Р. розділилось на 3 соціальні групи: вільні, напівзалежні та залежні. До вільного населення належали великий Князь Київський, світлі князі, бояри, дружинники, селяни – общинники (смерди). Напівзалежні – рядовичі та закупи. Залежні – холопи та челядь. Вільні люди домінували в соціальній структурі суспільства. Існувала ланка рабів, тому деякі вчені вважають, що К.Р. носила ознаки і рабовласницького суспільства (питання спільне).

  2. Економічний розвиток. Економіка К.Р. у 1 пер. була багатоскладною та носила патріархальні риси (на осн. селянської общини); рабовласницького ладу (раби, холопи та работоргівля); риси раннього капіталізму (розвиток товарних, грошових та ринкових відносин з великою кількістю промислових та торгових міст); вільне населення – скл. більшість; не існувало приватного права на землю, як на засіб виробництва (земля була общинна, територія правління князя).

  3. Особливості політичного устрою5. Влада носила імперський характер. Приєднувала племена силою. Мала мілітаристський характер, оск. вела постійні завойовницькі війни6.

  4. Особливості адміністративно – територіального устрою. К.Р. представляла собою конфедерацію племінних земель (на чолі з племінними державами)7. Київська Русь не була унітарною державою з жорсткою централізацією влади, але зберігала тенденції до унітарності до 2 пол. 12 ст.

  5. Духовне життя. У 1 пол. існ. Київської Русі був здійснений перехід від язичеського політеїзму, через язичеський монотеїзм, до християнського монотеїзму. У 988 р. вводиться християнство (Старообрядове Православ'я, потім Новообрядове П.).

Причини прийняття Християнства на Русі:

  1. тісні контакти Русі з православною Візантією;

  2. перехід до ранньої монархії;

  3. особисті причини Володимира Великого (Святого), що були пов'язані з одруженням на Візантійській принцесі.

Особливості введення Християнства:

  1. У Києві хрещення відбулося відносно мирно, бо з давніх часів кияни були знайомі з християнством (Аскольд був християнином). За часів Ігоря в Києві вже була перша християнська церков. Княгиня Ольга офіційно прийняла християнство8;

  2. В ін. містах християнство вводилось насильницьким шляхом;

  3. На окраїнах Русі християнство вводилось ще понад 100 років.

Негативна риса введення християнства:

  1. Внаслідок введення християнства був знищений багатовіковий пласт язичницької культури;

  2. У 1885 р. стався церковний розкол: католицька та православна церкви. Цей поділ став причиною розмежування країн Європи на релігійні Схід та Захід.

Третій етап розвитку – занепад та загибель К.Р. З 2 пол. 12 ст. К.Р. переживала процес феодальної роздробленості, що супроводжувався постійними міжусобними війнами удільних князів.

Причинами феодальної роздробленості були:

  1. Історичні:

    1. К.Р. була конгломератом удільних князів;

    2. К.Р. мала дуже велику територію, яку складно було утримувати;

    3. В К.Р. була дуже слабка влада князя.

  2. Економічні:

    1. розвиток виробничих сил став причиною збагачення удільних князів, що призвело до постійних міжусобиць та боротьби проти князя за владу;

    2. знищення торгівельних шляхів до Пд. – Зх. Русі, що призвело до падіння м. Києва як центру економічного життя Європи та перетворило землю в еквівалент багатства (що й стало причиною розвитку феодальної роздробленості).

Наслідки:

  1. економічна та військово-політична послабленість К.Р. призвела до того, що в 1237 по 1242 рік Київська Русь стала жертвою монгольської агресії. Монголо-татари встановили свій режим – "іго". Режим іго в Русі виявлявся в:

    1. наданні ярлика (прим. – "дозволу") на велике княжіння;

    2. припиненні міжусобних війн;

    3. постійні напади на руські землі;

    4. сплата данини монголо-татарам – "ясиру" (прим. – натурального та живого).

Тема 4: Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Утворення козацтва

План:

  1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

  2. Люблінська унія (1569 р.) Утворення Речі Посполитої, Брестська унія (1596 р.), Церковна унія та її наслідки.

  3. Утворення укр. козацтва.

  1. Причини, методи та наслідки експансії (польської та литовської) в українські землі з 1 пол. 14 ст.

Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок феодальної роздробленості і боротьби за владу.

Причини з боку Польщі

Причини з боку Литви

1

Повернути свої історичні землі від Руських князів.

Розвиток молодої Литовської держави за рахунок захоплень чужих територій.

2

Необхідність відродження економічної та політичної могутності Польщі за рахунок Г. – В. земель.

Процес формування феодальних відносин у Литві.

3

Зацікавленість польських магнатів в експансії з подальшим збагаченням.

Повернення захоплених історичних земель під владу Литви.

4

Зацікавленість у збагаченні дрібної та середньої шляхти у збагаченні.

Зацікавленість литовських князів у збагаченні за рахунок податків і посиленні своєї політичної могутності.

5

Зацікавленість купців у нових ринках збуту.

6

Зацікавленість католицьких священників та Папи у поширенні католицизму у Сх. Європу, що гарантувало великі прибутки церкві.

Методи польської та литовської експансії:

1

Насильницькі методи.

Ненасильницькі методи вторгнення.

2

Руйнували старі форми життя Г. – В. князівства (населення в цілому): інша форма організації суспільства – королівство, а за сутністю – аристократична республіка; релігія – католицизм; мова – польська; культура – польська.

Укр. сприймали литовських князів як своїх та сподівались, що вони зможуть навести порядок в Г. – В. князівстві.

3

Політика спольщення та покатоличення укр. народу, економічного пограбування, перетворення Г. – В. населення в кріпаків

Литовці були на нижчому рівні розвитку ніж укр.: вони були язичниками, не мали своєї грамоти, не мали зводу законів і тому вони перейняли культуру і традиції русичів (мову, фінансову та судову системи ("Руська Правда"), військову організацію – дружину, форму політ. устрою – князівство, релігію – православ'я). "Нового не вводимо і старого не руйнуємо" – литовці не руйнували старих форм життя русичів.

4

Наслідок:

Польська експансія не була швидкою за часом та обмеженою у території Г. – В. князівства: Галичина та Зх. Волинь.

Наслідок:

Швидкі темпи просування своєї експансії на велику територію. У 15 ст. територія Литви просувалась від Балтики до Чорного моря.

Наслідки експансії:

1

На території Галичини та Зх. Волині було встановлено тяжкий націоналістичний, релігійний та феодальний гніт.

Більшість земель Галицько – Волинського князівства були вкл. до складу Литовської держави (князівства).

2

Русичі були позбавлені політичної форми організації – власного державного життя – фактично це означало повну безправність (юридичну та політичну).

Литовська держава не руйнувала старий устрій Русі і не нав'язувала нічого свого, тому можна говорити про створення Литовсько – Руської держави за формою та Русько – Литовської держави за змістом.

3

Руська еліта – бояри та князі – зрадили інтереси народу та перейшли на службу польській короні, як наслідок руський народ залишився без політ. еліти.

Зберігала традиції державотворення Русі ще понад 100 років.

4

Завдяки вкл. руських земель до складу Литовського князівства – воно перетворилось у ВЕЛИКЕ князівство Литовське.

5

Висновок: Польська експансія поставила на питання денне саме існування слов'ян – русичів як окремої етнічної одиниці. Польська держава сприяла наростанню етнічних, національних, релігійних та соціальних протиріч між поляками та русинами.

Наслідками такої політики стали:

  1. селянські повстання;

  2. козацько – селянські повстання;

  3. національно – визвольна війна (НВВ), під проводом Богдана Хмельницького.

Висновок: З 1 пол. 14 ст. по 2 пол. 16 ст. Литовська держава стала великим гравцем на тлі Європи та грала велику роль у побудові міжнародних відносин на її території.

Загальний висновок

Литовська та Польська експансії в укр. землі породили протиріччя між Литвою та Польщею за Г. – В. князівство. Такі протиріччя неможливо було вирішити військовим шляхом; але подолали мирним – створили об'єднану державу – РІЧ ПОСПОЛИТУ. Ця експансія породила протиріччя між Московським царством та Польською державою. На Польські землі в Г. – В. князівстві також претендували і Османська імперія, і Кримське ханство. Т.ч. Литовська та Польська експансія породили багатовікову боротьбу за володіння укр. землями.

Loading...

 
 

Цікаве