WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст. - Курсова робота

Пережитки язичництва в культурі Київської Русі Х-ХІІІ ст. - Курсова робота

Методичний додаток

Урок з історії України для 7 класу

Тема: Культурний розвиток Київської Русі

Мета: сформувати та закрiпити знання учнiв про господарську i культурну дiяльнiсть жителiв давньоруського Києва перiоду правлiння Ярослава Мудрого; розвивати вмiння уявляти подiї, якi вивчаються, здатнiсть втілюватися в iсторичний образ; формувати iсторичнi смаки, повагу до культурних надбань минулого; заохочувати до пошукової дiяльностi в рiзних її формах.

Тип уроку: урок повiдомлення нових знань.

Вид уроку: урок-подорож з елементами рольової гри.

Обладнання: карти, схеми, таблицi, картини iз зображенням давньокиївських iсторико-архiтектурних пам'яток.

Пiдготовча робота

За 2—З тижнi до уроку:

а) мiж учнями розподiляються ролi;

б) визначається мета, i пiдбираються завдання для кожної окремої ролi;

в) розробляються карти, схеми, вибираються картини, iлюстрацiї вiдповiдно до теми уроку;

г) готується "екскурсовод" (вчитель або старший учень).

Хід уроку

І. Пiдготовчий етап

1. Актуалiзацiя опорних знань учнiв

Учитель. Сьогоднi ми з вами спробуємо вирушити в незвичайну туристичну подорож — у минуле. Це буде мандрiвка вулицями одного з давньоруських мiст. Щоб одержати право здiйснити таку мандрiвку, вам необхiдно здогадатися, куди саме ми вирушаємо.

(Учитель зачитує лiтописнi уривки.)

"Бачите гори оцi? На цих горах возсiяє благодать Божа, буде город великий, i воздвигне Бог багато церков". "Це буде мати городам Руським".

Бесiда

  • Кому належать цi слова?

  • Про яке мiсто йдеться?

  • Коли i ким воно було засноване?

  • З якого писемного джерела ми дiзнаємося про цi подiї?

2. Повiдомлення теми та мети уроку

Учитель. Отже, ми помандруємо до столицi України – Києва. Яким це мiсто було тисячу рокiв тому? Як жили його мешканцi? Чим уславилося воно за часiв правлiння Ярослава Мудрого? Що залишили нам нашi пращури у спадщину? Щоб отримати вiдповiдi на цi запитання, ми вирушаємо в подорож.

II. Виклад основного матерiалу

1. Розташування, планування та забудова мiста

Робота з картою

Учитель. Давнiй Київ був розташований на мальовничих схилах берега Днiпра, нижче гирла Десни. У тi часи вiн займав лише четверть старого мiста. Навколо нього, особливо з півночi, розкинулися великi лiси, багатi на звiрину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, у зонi лiсостепу, лiси чергувалися з широкими просторами родючої землi, де було добре вирощувати хлiб. У мiсцi, де виник Київ, могутній Днiпро збирає води, якi зi сходу несе йому Десна, а iз заходу – Прип'ять. Отож Київ, немов ключ, замикав воднi шляхи на пiвнiч, пiвдень, захiд i схiд. Таке вийняткове мiсце не могло не стати великим центром навколишнiх земель.

Високi київськi кручi, порiзанi рiчками Либiдь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укрiпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінцi V ст. з'явилось славетне місто.

А в 988 р. здiйснилось вiкопомне хрещення киян у водах Дніпра i Почайни. З цього часу бере початок нове життя на Русi, що характеризувалося існуванням двох релігій одночасно та освятило Київ великою силою свого духу і величi.

Особливої опiки Київ зазнав за часiв правлiння Ярослава Мудрого. Князь зробив мiсто "суперником Константинополя i преславною окрасою схiдної церкви". Зайдемо в міськi ворота переконаємося в цьому.

Робота iз планом та схемами забудови древнього Києва

Екскурсовод. Як бачите, мiсто дiлилося на кiлька частин. Однiєю з них є Старий Город (мiсто Володимира) на Старокиївськiй горi, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часiв Ярослава, на мiсцi, де вiдбувся останнiй бiй з печенігами, виник Новий, або Великий Город (мiсто Ярослава). Внизу розташований Подiл, де мешкають ремiсники i торговцi. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищенiй Горi або у Великому Городi.

Укрiплене наше мiсто трьома захисними валами. Перший споруджений ще в прадавнi часи, другий — в кiнцi Х ст., третiй — за часiв Ярослава Мудрого — нашого князя. Ця споруда складається з великих "клiток" розмiром З х З м, зроблених з дерев'яних колод i засипаних глиною. Основою валу є 6 таких клiток, тобто вiн має 18м ширини i понад 7м висоти. Із зонiшнього боку валу викопаний глибокий рiв, заповнений водою. На хребтi валу споруджено острiг — огорожу з частоколу, побудовано дерев'яні, а подекуди навiть кам'янi стiни. В'їхати до мiста можна через 4 брами: Лядську, Жидiвську, Угорську та Золоту. Загалом все мiсто займає 400 гектарiв. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбiльших мiст Європи. Детальніше про нього розповiсть наш архiтектор.

Архiтектор. Київ є дуже мальовничим. Адже нiхто не має права зводити споруди, як заманеться. Iснує спеціальний збiрник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусiдам.

Переважна більшiсть будiвель є дерев'яними. Найкраще збудованi будинки заможних верств населення – "хороми". Князiвськi i боярськi палати мають два i бiльше поверхи. Цi будiвлi ще називають тереми. Бiднота мешкає в невеликих будиночках площею близько 20м. Їх роблять з глини чи дерева та обмазують. Двопохилий дах накривають соломою, деревом, черепицею, або свинцем. Підлога глиняна, подекуди – дерев'яна. З дерева також споруджені перші церкви нашого міста. Тепер ми все більше будуємо кам'яних споруд, щоб вони зберігались протягом століть для наших нащадків.

2. Архітектурні пам'ятки древнього Києва. Оздоблюване мистецтво.

Екскурсовод. Навіть з введенням християнства храмобудівництво широко використовує язичницькі символічні елементи, як в оздобленні церков і соборів, так і у внутрішньому дизайні алтарів, арок, у напрестольних сенях; у конструкціях будівель. Досить популярними є ящури як вимір підземного світу води, ящури-коні, собако-птиці – прототип Семаргла, потрійне сонце – тривимірна позиція ранку, дня та вечору, співаючі півні – символіка перемоги та вовки, які кусають один одного, – як єдиноборство.

Давайте зійдемо на Старокиївську гору та поглянемо на першу кам'яну споруду Києва – Десятинну церкву.

Бесіда

  • На честь якої події збудовано Десятинну церкву?

  • Хто її заклав?

  • Чому вона отримала таку назву?

  • Як ще називали цю церкву?

Робота з ілюстраціями

Архітектор. Це хрестово купольний храм. Стіни зведені з каменю й цегли – плінфи. Внутрішній простір перекритий склепіннями у формі хреста, над яким підноситься 25 бань. В оздобленні церкви використано багато мармуру, тому ми називаємо її мармуровою.

Екскурсовод. Подивіться, будь ласка: вона дійсно задаровує своєю красою та величністю! Ця церква збудована Володимиром Великим за візантійським зразком. Але тепер у нашому місті є багато будівель, що мають наші, національні ознаки. Однією з таких є знаменитий Софіївський собор, до якого ми зараз підійдемо і послухаємо розповіді будівельників, художників та служителів собору.

Бесіда.

  • Пригадайте, на честь якої події Ярослав Мудрий заклав Софію Київську.

  • Коли відбулася ця подія?

  • Чому храм отримав таке ім'я?

Робота з ілюстраціями

Екскурсовод. Князь Ярослав 1037 року заклав Софіївський собор – найбільшу споруду нашого міста. Це є головний храм Київської Русі –"митрополія руська", де проводить богослужіння митрополит. Софія Київська має ступінчату пірамідальність, що продовжує традицію давньослов'янського дерев'яного зодчества з його стовповидними зрубами, клітями та золотоверхими верхівками – що у своїй мальовничій декоративності є видозміненим аналогом язичницьких ідолів.

Будівельник. Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії, як і головні майстри, а от підмайстри що допомагали у зведенні храмів були деревороби, що колись зводили дерев'яних ідолів. Церква мала бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи – нефи. Ми також споруджуємо за цими правилами, але маємо і власний досвід, адже в Києві вже давно будуємо кам'яні палаци. Отже, Софіївський собор не схожий на жодний храм у світі.

1-й художник. Зайдіть до собору, і ви одразуж побачите Божу Матір Оранту, яка в молитві здіймає руки до гори. Я зобразив її на ясному золотому тлі. Її вбрання – золоте і блакитне. Ці кольори – символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою – кольоровими шматочками спеціального скла – смальти. Смальту роблять наші київські умільці. У мозаїках Софії смальта має 168 відтінків і прикрашає 640м площі.

Loading...

 
 

Цікаве