WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Людина середньовіччя: компаративний аналіз за працями А.Я. Гуревича і Ле Гоффа - Курсова робота

Людина середньовіччя: компаративний аналіз за працями А.Я. Гуревича і Ле Гоффа - Курсова робота

Церква у Середньовіччі намагалась поширити свою владу на всі сфери життя. Разом із внутрішньою експансією християнства відбувалась і зовнішня, яка стимулювала рух населення по всьому світі. Ще однією особливістю релігійного життя була гнучкість догм, правил і поглядів що змінювались протягом часу в залежності від умов.

Втім духовна церковна влада не була тотальною. У ранньому Середньовіччі велику роль у житті відігравали залишки язичницьких вірувань, що переросли у звичаї, забобони, пізніше мрії церкви про гармонійне суспільство наражалися на жорстоку реальність протиріч і боротьби класів. Особливо це проявилось із зростанням ролі міст. Але все ж церква могла дозволити собі підняти населення на захист християнства. Людина – природна істота і їй властиво боротись за виживання тому у Середні віки, особливо у період голоду, а це було часте явище, церква, даючи людям надію, мала досить сильну владу над ними.

Ставлення до праці в середні віки було різним. Панівний клас, природно, був далекий від виробничої діяльності і, оскільки вона цілком покладалася на плечі непривілейованих, нижчих верств населення, дивився на неї зневажливо. З точки зору дворянства, благородними заняттями вважалися війна, лицарські подвиги і забави. Неробство, добування ж матеріальних благ, брудні та важкі турботи про хліб насущний були справою грубої черні.

Праця мала не тільки економічний зміст – вона могла бути джерелом морального задоволення. Майстер, що виготовляє ремісничий шедевр, стверджуючи своє право на членство в цеху, разом з тим стверджував і свою особисту гідність, суспільне становище, приналежність до корпорації. Саме в якості члена групи він міг визначитися у ролі правового індивіда: і потати як людська особистість.

Так у середньовіччі переосмислювалось значення праці в житті. З прокляття, що тяжіє над родом людським, праця перетворювала на покликання. Усвідомлення гідності трудової діяльності було складовою частиною загального процесу зростання людського самосвідомості. Однак це підвищення громадської оцінки праці до кінця середніх віків залишалося все ж таки не більш як тенденцією. Отримати повну реабілітацію у феодальних умовах праця не могла.

Соціальна структура феодального суспільства в Західній Європі характеризувалася двома взаємно суперечливими, але функціонально між собою пов'язаними принципами організації: відносинами панування і підпорядкування та відносинами корпоративними. І господарі, й підлеглі, залежали від них, люди, входили в корпоративні групи, які захищали їхні права та гарантували збереження ними певного суспільного та юридичного статусу. Заперечуючи вільний розвиток людської особистості, корпорація одночасно створювала умови для її існування в певних рамках, в тих межах, які не суперечили інтересам і цілям колективу.

Середньовічне право відобразило цю подвійність: відкидаючи нововведення як негожі і навіть злочинні, воно захищало статус людини, яким вона користувалася як член соціальної групи. Корпорація була школою виховання почуття власної гідності об'єднуваних нею індивідів. Спираючись на підтримку своїх побратимів по групі і відчуваючи себе рівною їм, людина навчалася поважати саму себе і собі подібних. Не лише страх і шанування перед вище стоячими, а товариське почуття і взаємна повага емоційно пов'язували людей в групи.

Загалом світогляд людини Середньовіччя був породжений християнською, релігією що лягла на грунт язичницьких вірувань. Людина повністю залежала від навколишнього середовища, відчуваючи єдність із ним. І все ж, вона була людиною з усіма її недоліками та бажаннями, які намагалась реалізувати по мірі можливостей і у відповідності до тогочасних уявлень.

Список використаних джерел та літератури

Публікації джерел:

  1. Гуревич А. Я. "Exempla" — литературный жанр и стиль мышления // Монтаж: Литература, искусство, театр, кино. М., 1988. – С. 196-125.

  2. Гуревич А. Я. Английское крестьянство в X — начале XI в. // Там же. 1957. Вып. 9. – С. 69-131.

  3. Гуревич А. Я. Большая семья в Северо-Западной Норвегии в раннее средневековье // Средние века. М, 1956. Вып. 8. – С. 50-96..

  4. Гуревич А. Я. Вопросы культуры в изучении исторической поэтики // Историческая поэтика. М., 1986. – С. 229-246.

  5. Гуревич А. Я. Время как проблема истории культуры // Вопр. Философии. – 1969. – № 3. – С. 74-97.

  6. Гуревич А. Я. Из истории имущественного расслоения общинников в процессе феодального развития Англии // Средние века. М, 1955. Вып. 7. – С. 27-47.

  7. Гуревич А. Я. Из истории народной культуры и ереси: "Лжепророки" и церковь // Средние века. М., 1975. Вып. 38. – С. 36– 55.

  8. Гуревич А. Я. Индивид и общество в варварских государствах // Проблемы истории докапиталистических обществ. М., 1968. – С. 246-267.

  9. Гуревич А. Я. История и сага. О произвидении Снори Стурлусона "Хеймскрингла" – М., 1972. – 198 с.

  10. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. – М., 1984. – 350 с.

  11. Гуревич А. Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. М., 1989. – 366 с.

  12. Гуревич А. Я. Мировая культура и современность // Иностр. лит. – 1976. – № 1. – С. 56-73.

  13. Гуревич А. Я . Многозначная повседневность средневекового человека // Там само. – С. 64-88.

  14. Гуревич А. Я. Норвежские бонды в XI–XII вв. // Средние века. М., 1963. Вып. 24. – С. 64– 87.

  15. Гуревич А. Я. О соотношении народной и ученой традиции в средневековой культуре // Французский ежегодник, 1984. – М., 1985. – С. 178-213.

  16. Гуревич А. Я. Основные этапы социально-экономической истории норвежского крестьянства в XIII–XVII вв. // Средние века. М., 1959. Вып. 16.– С. 56-82.

  17. Гуревич А. Я. Повседневная жизнь в средние века // Искусство кино. 1990. № 6. – С. 12– 25.

  18. Гуревич А. Я. Популярное богословие и народная религиозность средних веков // Из истории культуры средних веков и Возрождения. М., 1976. – С. 65-91.

  19. Гуревич А. Я. Послесловие к книге Блок М. Короли-чудотворцы: Очерк представлений о сверхъестественном характере королевской власти, распространенных преимущественно во Франции и в Англии. – М.: Школа "Языки русской культуры", 1998. – С. 667-678.

  20. Гуревич А. Я. Походы викингов. – М., 1966. – 183 с.

  21. Гуревич А. Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1981. – 350.

  22. Гуревич А. Я. Пространственно-временной "континуум" "Песни о Нибелунгах" // Традиция в истории культуры. М., 1978. – С. 112-127.

  23. Гуревич А. Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. – М., 1970. – 224 с.

  24. Гуревич А. Я. Роль королевских пожалований в процессе феодального подчинения английского крестьянства // Средние века. М., 1953. Вып. 4 – С. 49-73.

  25. Гуревич А. Я. Свободное крестьянство и феодальное государство в Норвегии в X–XII вв. // Средние века. М., 1960. Вып. 19. – С. 45-79.

  26. Гуревич А. Я. Семья, секс, женщина, ребенок в проповеди ХШ в.: (Франция и Германия) // Историческая демография докапиталистических обществ Западной Европы. М., 1988. – С. 156-183.

  27. Гуревич А. Я. Смерть как проблема исторической антропологии (предисловие). // Филипп Арьес. Человек перед лицом смерти. М., 1992. – С. 5-32.

  28. Гуревич А. Я. "Социология" и "антропология" в проповеди Бертольда Регенсбургского // Литература и искусство в системе культуры. М., 1988. – С – 112-136.

  29. Гуревич А. Я. Средневековая литература и ее современное восприятие //Из истории культуры средних веков и Возрождения. М., 1976. – С – 276-314.

  30. Гуревич А. Я. Средневековый мир: Культура безмолвствующего большинства. М., 1990. – 395 с.

  31. Гуревич А.Я. Избранные труды В 2 т. Т. 1 Древние германцы. Викинги – М., 1999.– 518 с.

  32. Гуревич А. Я. "Что есть время?" // Вопр. лит. – 1968. – № 11 – С. 151-174.

  33. Ле Гофф Ж. Другое средневековье. Время, труд и культура Запада. – Екатеринбург, 2000. – 328 с.

  34. Ле Гофф Ж. Интеллектуалы в Средние века . – СПб., 2003. – 160 с.

  35. Ле Гофф Ж. Людовик ІХ Святой. – М., 2001. – 800 с.

  36. Ле Гофф Ж. Рождение чистилища – Екатеринбург: – М., 2009. – 544 с.

  37. Ле Гофф Ж. С небес на землю(Перемены в системе ценностных ориентаций на христианском Западе XII-XIII вв.) // Одиссей. Человек в истории. – М., 1991. – С. 25-44.

  38. Ле Гофф Ж. Середньовічна уява. – Львів, 2007. – 350 с.

  39. Ле Гофф Ж. Трюон Н. История тела в средние века. – М. 2008. – 183 с.

  40. Ле ГоффЖ. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992. – 376с.

Loading...

 
 

Цікаве