WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України - Курсова робота

Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України - Курсова робота

Поряд з традиційними мисливством і рибальством існували скотарство та землеробство. Лісостеп південного заходу та півдня України був місцем найдавнішого приручення та розведення великої рогатої худоби і коней, а кози і вівці потрапили сюди з Передньої Азії, мабуть, вже прирученими.

Вважають, що орне землеробство зародилось теж у передньоазійському регіоні в VII-VI тис. до н.е., звідти проникло в Південну та Центральну Європу, а на початку V тис. до н.е. з'явилося на теренах України. Цим же шляхом поширюються і найдавніші культи та вірування землеробів, деякі основні форми посуду та його орнаментація, а пізніше і металургія.

Проте не слід відкидати і можливості паралельного самостійного виникнення землеробства в Україні. Землю готували під засів за допомогою загострених палиць і мотик, сіяли просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес. Збіжжя жали крем'яними серпами, а зерно розтирали на муку на кам'яних зернотерках. І хоч первісні стада і поля були ще невеликі, людина вже була в змозі створювати запаси харчів, щоб не залежати від наслідків полювання, могла вести більш розмірений і сталий спосіб життя.

Перехід від привласнюючих до відтворюючих видів господарювання – землеробства та скотарства – становить сенс палеоекономічних змін, які отримали назву аграрної або неолітичної революції. Швидкість переходу до нових форм господарювання залежала від близькості культурних центрів, інтенсивності міграційних процесів, особливостей ґрунтів, природних ресурсів в цілому. Наприклад, віддалені від центрів неолітизації райони Полісся з бідними піщаними ґрунтами певний час залишалися на попередніх позиціях привласнюючого господарства. Тут ще довго домінували мисливство, рибальство, збиральництво. Господарські новації хоч ставали їм відомі і були спроби заняття рільництвом, не могли розвинутися до кінця енеоліту.

Родючі ж лесові ґрунти Волинської височини стали ареною заселення мігруючих з південного заходу носіїв дунайської культури (інша назва – культура лінійно-стрічкової кераміки), які були першими класичними землеробами та скотарями на теренах України.

На півночі і північному сході України в неолітичну добу жили мисливсько-рибальські племена, на південному заході землеробсько-скотарські. Це були два світи, що різнилися між собою походженням, побутом, звичаями та віруваннями. Культура північно-східних пізньо-кроманйонських племен була набагато примітивнішою порівняно з культурою племен Наддністрянщини, Закарпаття та Надбужжя.

Населення землеробсько-скотарської зони належало до середземноморського антропологічного типу й було генетично пов'язане із культурами Балкано-Дунайського регіону. В Україні виявлено понад 500 неолітичних пам'яток, а вчені виділили більше 10 неолітичних культур.

Найраніші з них знаходились на Закарпатті в басейні Тиси та у Наддністрянщині і Надбужжі. У людей неолітичної доби ускладнюється світогляд, з'являються нові культи та вірування, пов'язані з виникненням землеробства. Зокрема, існував дуже цікавий культ черепів (очевидно, пов'язаний із культом предків), що простежується на великих родових могильниках у дніпровському Надпоріжжі та Надазов'ї. В одному з таких могильників Микільському знайдено золоту підвіску найдавнішу в Україні прикрасу з благородного металу. Унікальною пам'яткою давньої культури є Кам'яна Могила пагорб з кам'яних брил у степу поблизу міста Мелітополя. В печерах, що були, очевидно, святилищем одного або декількох навколишніх племен, виявлено численні зображення тварин биків, коней, оленів, різьблених і мальованих на камені.

Отже, за часів неоліту, наа землях майбутньої України основним заняттям поступово стає землеробство та скотарство. Про хліборобство, крім залишків зерен пшениці, ячменю, проса на кераміці (розкопки під Києвом, на Волині, між Бугом та Дністром), свідчать і специфічні знаряддя праці зернотерки, серпи, мотики тощо, в середині V – IV тис. до н.е.

Якщо землеробством в більшості займалися жінки, то скотарство виникло із мисливства й було справою чоловіків. До четвертого тисячоліття до н.е. на Україні були приручені всі великі господарські тварини бик, свиня, коза, вівця, кінь.

Списоквикористаноїлітератури

  1. Археологія Української РСР. — Т.1. — Первісна археологія. - К.: Наукова думка, 1971;

  2. Горбаненко С.А. До історії тваринництва у слов'ян Лівобережжя Дніпра останньої чтверті І тис. н.е. // Археологія.— 2003.— № 2.— С. 113—122;

  3. Горбаненко С.А. До питання про тваринництво у носіїв пеньківської культури на території Дніпровського Лівобережжя // Середньовічні старожитності Південної Русі—України. Друга міжнародна студентська наукова археологічна конференція. / Тези доповідей.— Чернігів, 2003.— С. 14—16;

  4. Горбаненко С.А. Зернотерки волинцевсько-роменського періоду// Археологія. — 2002.— № 3.— С. 120—126;

  5. Горбаненко С.А. З приводу використання різних типів знарядь для обробітку ґрунту // Проблемы истории и археологии Украины. Тезисы докладов.— Харьков, 2004.— С. 80—81;

  6. Горбаненко С.А. Палеоетноботанічні дослідження керамічних матеріалів з пам'яток Дніпровського Лівобережжя другої половини І тис. н.е. // Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр.— 2003.— С. 86—87;

  7. Горбаненко С.А. Сільське господарство слов'ян другої половини І тис. н.е. (за матеріалами Лівобережжя Дніпра) // Археологія давніх слов'ян. Дослідження і матеріали.— К., 2004.— С. 301—314;

  8. Давня історія України. — Т. І. — Первісне суспільство. - К.: Наукова думка, 1997;

  9. Даниленко В.Н. Энеолит Украины. – Киев, 1974;

  10. Даниленко В. М., Шмаглій М. М. Про один поворотний момент в історії енеолітичного населення Південної Європи //Археологія. — 1972. — N 6. — С. 3-20;

  11. Енциклопедія трипільської цивілізації.— К., Укрполіграфмедіа, 2004. - Т.1.- С.116-149;

  12. Колода В.В., Горбаненко С.А. Про землеробство жителів городища Водяне // Археологія.— 2004.— № 3.— С. 68—77;

  13. Краснов Ю.А. Древние и средневековые пахотные орудия Восточной Европы. — М., 1987. — С. 156;

  14. Кушнір В.Г. Господарство і побут населення Південно-Західної України в епоху розпаду первісного суспільства. — Одеса, 1999;

  15. Кушнір В.Г. Использование археологических материалов при изучении первобытного скотоводства степной зоны // Проблемы первобытной археологии. — Херсон, 1990;

  16. Кушнір В.Г. Пути развития скотоводства в Северном Причерноморье // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья. V в. до н.э. - V тыс.н.э. — К., 1991;

  17. Кушнір В.Г. Формирование хозяйства скотоводов - кочевников в Днестро - Дунайских степях // Проблемы истории и археологии Нижнего Поднестровья. — Белгород - Днестровский, 1990;

  18. Кушнір В.Г. Хозяйственная специфика и ритмы культурогенеза // Ритмы культурогенеза. — Одесса, 1992;

  19. Лагодовська О.Ф., Шапошникова О.Г., Макаревич М.І. Михайлівське поселення. — Київ: Наукова думка, 1962. — 246 с.;

  20. Охріменко Г.В. Волинська неолітична культура. – Луцьк, 2001;

  21. Охріменко Г.В. Господарство носіїв волинської неолітичної культури // Велика Волинь: минуле і сучасне. – Рівне, 1991;

  22. Охріменко Г.В. Культура лінійно-стрічкової кераміки на Волині. – Луцьк, 2001;

  23. Охріменко Г.В., Пашкевич Г.О. Матеріали до вивчення неоліту Волині. – К., 1990;

  24. Охріменко Г.В. Пясецький В. К. Дослідження пам'яток культури лінійно-стрічкової кераміки на Волині //Археологія. – 1990. – Вип. 4;

  25. Пашкевич Г.О. Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006;

  26. Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Відбитки зернівок культурних рослин на кераміці Опішнянського городища // Археологічний літопис Лівобережної України. — Полтава, 2002.— № 2.— 2003.— № 1.— С. 161—163;

  27. Сухобоков О.В., Горбаненко С.А. Комплекс землеробських знарядь з городища Битиця-1//Археологічний літопис Лівобережної України.— Полтава, 2001.— № 2.— С. 36—41;

  28. Телегін Д.Я., Вінокур І.С. Археологія України. — К.: Вища школа, 1992;

  29. Шрадер О. Индоевропейцы.— К., Едиториал УРСС, 2003. — 216 с.

3

Loading...

 
 

Цікаве