WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Царювання та політика Павла І - Курсова робота

Царювання та політика Павла І - Курсова робота

Вона полягала в курсі тактики, заснованому в Зимовому палаці під керівництвом Аракчеева. Навіть фельдмаршали зобов'язані були слухати там уроки полковника Каннабиха, що був фехтмейстера, уродженця Саксен-Веймара. Можна собі представити, що це було за навчання з подібним учителем. У змісті військового утворення сам Павло нічого не розумів, крім дресирування солдатів. "Поверхневе поняття про прусской службу і пристрасть до дріб'язків", — говорив посол Фрідріха-Вільгельма Тауентцин. Каннабих знав не більше цього. Його лекції, що стали легендарними по висловлюваним їм безглуздостям, збуджували щиру веселість декількох поколінь. Що стосується досягнутих таким шляхом практичних результатів, те Павло мав випадок перевірити їх на власному досвіді за кілька місяців до своєї смерті. З тих пір як він залишив собі- Гатчинское військо, щороку восени він робив іспит, чи навчання, начебто великих маневрів дійсного часу. Він давав чи бій вів облогу. Імператором він дав більше простору цій грі, у якій Аракчеевы і Штейнверы скінчили тим, що придбали відому спритність. Але останній досвід скінчився погано. Каннабих зумів тільки, імовірно, збити їх з користі, і тому учні професора тактики поводилися так, що государ звернувся до них із пророчим зауваженням, луна якого повинно було пролунати від Аустерлица до Фридланда:

— Добродії, якщо ви будете так продовжувати, те будете завжди біти! [1,197]

Аракчеев провів однак шість тижнів у Ковно, щоб на місці видресирувати Таврический гренадерський полк, якому його полковник Якоби, звільнений за це у відставку, виявився нездатним удовбати принципи нового статуту. У дрібних тонкостях мистецтва, як вони його розуміли, майбутній військовий міністр і сам Павло, домоглися чудових проявів автоматичної точності; але такой-то генерал-майор не умів відрізнити ескадрону від роти; покликаний тимчасово виконувати при государі "дуже важливу", як йому пояснили, обов'язок "чергового бригади-майора", Тургенєв не міг зрозуміти, у чому вона складається і, складаючи свої записки п'ятдесят років спустя, він був усі так само погано обізнаний про цьому предметі.

Як продовжувач справи Петра Великого, Павло тільки довів свої здібності. Що стосується флот, що брав участь в інших компаніях, Павло й у них блищав не більше.

3.1 Турбота про німецькі колонії

Всі історики колоній згодні, що царювання Павла відрізнялося, винятково батьківським піклуванням про колоністів. Такою батьківською щирою ніжністю перейняті всі заходи нашого уряду цього часу. У царювання імператора Павла почався новий перелом у житті іноземних колоній Росії, що з погляду державної єдності складав значний крок, назад та закріпив на довгі роки відособлене їхнє існування, що створило з них державу в державі, і в той же час заложивший міцні основи їхнього економічного добробуту. На думку історика колоній Веліцина, Коротке царювання Павла І у відношенні колоній пройшло в найдокладнішому дослідженні місцевих умов колонії і засобів для поліпшення їхнього побуту. Насамперед 4 березня 1797 року керування колоніями було виділено в щось особливе і самостійне. Була створена особлива експедиція державного господарства Опікунства іноземних і сільського домоведення. Потім, 30 червня 1797 року була заснована в Саратові контора Опікунства іноземних для найближчого й успішнішого піклування і догляду над усіма колоніями іноземних у Саратовской. 26 липня 1800 року була заснована контора опікунства Новоросійських іноземних колоністів. Було запропоновано відносини і накази, що посилаються від контори колонії писати німецькою мовою для кращого розуміння іноземних селян. 17 вересня 1800 року була прийнята Інструкція внутрішнього розпорядку і керування в Саратовских колоніях. Цитата з неї: "Найголовніша посада всіх селян коритися закону своєї Церкви: для чого повинно, щоб кожний з них у неділю і святкові дні, призначені пастором приходив у храм, із усяким благоговінням молився, прилежно слухав слово Божие, і по удостоению прилучався Святих таємниць". На думку Веліцина, за Павла Першого уряд більше уваги і турботи приділяв колоністам, чим своєму підданому населенню. В іноземних колоніях було запропоновано закрити всі казенні питні заклади, тому що було замічено, що там, де вони існували, колоністи стають менш домовиті і двір їх гірше влаштований. Шинки ж було вирішено переносити в російські селища.

Розділ 4. Оцінка діяльності Павла І

Необхідно відзначити особливість діяльності Павла: за 100 років від початку царювання Петра 12 дворянських дворів одержали князівське і графське звання; Павло ж відрізняється й у цьому напрямку — за чотири роки правління він створив п'ять нових князівських прізвищ і 22 графські. [9,40]

У державній діяльності Павло допускав безглуздості, а іноді і перегини. Павло наказав майору К. Ф. Толю виготовити модель Санкт-Петербурга так, щоб не тільки усі вулиці, площі, але і фасади всіх будинків і навіть їхній вид знадвору були представлені з буквальною геометричною точністю. Він заборонив слова "клуб", "рада", "представники", "громадянин", "батьківщина". Видав указ, у якому визначалося, у скількох годин жителі міста повинні гасити світло у своїх будинках. Через обер-поліцмейстера Павло забороняв танцювати вальс, носити широкі і великі буклі, бакенбарди. Встановлював колір комірів, обшлагів, жіночих сюртуків і т.д. Павло, сам православний, бере під заступництво Мальтійський лицарський Орден, не замислившись, що об'єднання католиків підлегле Папі Римському. Відразу ж у Петербурзі з'явилися мальтійські кавалери, хрести й орден св. Іоанна Ієрусалимського.

Багато сучасників Павла I пишуть про його дуже справедливе відношення до простих солдатів. Нібито він любив солдатів і вони любили його. Нібито якби вдалося при перевороті 11 березня 1801 року імператору бігти, то він свій порятунок знайшов би саме в солдатському середовищі. Як же сполучити факти солдатських страждань, шагистику, екзекуції за Павла I з такою прихильністю і любов'ю до них? За царювання Павла I дійсно покращилося продовольче постачання солдатів, наказувалося щедро видавати м'ясо і горілку, постачання відпускалося точно в термін, заборонено було офіцерам обкрадати солдата і привласнювати те, що належало йому. За Катерини II в армії спостерігалися великі зловживання, безвідповідальність за долі солдатські. Багато рекрутів гинули від голоду по дорозі до місця служби, їхнє постачання привласнював собі супровідний офіцер. Павло вирішив покінчити з такими неподобствами, строго караючи офіцерів-грабіжників. Павло I почав ряд ефективних заходів до зрівняння покарань нижчих і вищих чинів армії. Рукоприкладство, перетин солдатів, що процвітали за Катерини II, зберігаються і за правління Павла I, але при цьому офіцерів стали карати набагато суворіше. За весь Павловський час Аудиторіат оформив 287 солдатські справи, а офіцерських — 495.

Відзначаючи "любов" Павла до солдатів, ні в якому разі не треба думати, що за правління цього імператора їм жилося легко.

Продовжувалися втечі з армії, третина справ, що розбираються, приходилася саме на них. За Павла солдатів катували, присуджували до страти, карали батогом, засилали на каторжні роботи. Одночасно були створені військово-сирітські будинки на 1000 хлопчиків і 250 дівчаток, розширена мережа солдатських шкіл. Було оголошено, що по закінченні терміну служби солдати стають однодворцями, одержуючи по 15 десятин у Саратовской губернії і по 100 карбованців на обзаведення (піднімальні). Офіцерське життя за царювання Павла І погіршилися, їх карали, ображали, навіть били при рядових; нижчі чини за правління Павла практично скаржилися на вищі. При цьому сам імператор у багатьох випадках виявляв крайність. Одного разу Павло, побачивши денщика, який ніс шубу і шпагу офіцера, розпорядився, щоб цього офіцера негайно перевели в рядові, а солдата — в офіцери. Гвардія, гноблені їм гвардійські офіцери не простили Павлу I віднятої в них волі: "За Катериниі ми думали тільки про те, щоб їздити в театри, суспільства, ходили у фраках, а тепер з ранку до вечора сидимо на полковому дворі й учать нас усіх, як рекрутів".

Економічну діяльність Павла не можна оцінити однозначно.

Безумовно, було зроблено багато корисних перетворень, що благотворно впливали на розвиток і зміцнення російської економіки. Сюди, насамперед, варто віднести вирішення селянського питання; заходи для розширення промисловості: створення нових заводів і фабрик, впровадження нових видів виробництва. Заслуговують на увагу й адміністративні заходи, спрямовані на централізацію керування основними галузями господарства країни.

З іншого боку, великим мінусом Павлівського правління є фінансова і торгова политики.

Після правління Павла в економічному світовому становищі Росії особливих змін не відбулося. Незважаючи на всі спроби уряду поправити жалюгідний стан економіки, країна як і раніше була економічно відсталою, а в деяких галузях намітилися навіть погіршення в порівнянні з попереднім правлінням. Вкрай необхідні були корінні зміни в економічній політиці. Павла не можна обвинуватити у відсутності прагнення до реформ. Однак, йому не діставало чітко виробленої мети того, що він хоче досягти. Петро знав, що він хотів зробити з країною. Але крім армійської реформи, в нього нічого конкретного не було. У такій ситуації він вирішив прийнятися відразу за всі галузі, тоді як досвід багатьох держав показує, що добробут досягається поступово.

Loading...

 
 

Цікаве