WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Італійські війни XV–XVI ст. - Курсова робота

Італійські війни XV–XVI ст. - Курсова робота

Французькі війська, підтримані венеціанськими, розбили біля Мариньяно (13–14 вересня 1515 р.) швейцарських найманців Міланського герцога. Франція знову затвердилася в Мілані й Павії, а Венеція – у Бергамо й Бреше. У листопаді 1516 р. французький король підписав мир (який отримав назву вічного миру) зі швейцарськими кантонами. За Нуайонським миром (серпень 1516 р.), підписаному французьким і іспанським королями, були визнані права Франції на Мілан, Іспанії – на Неаполь.

3. Нова "фаза" Італійських воєн за правління Карла V

Після обрання в 1519 р. іспанського короля Карла I імператором "Священної Римської імперії" (Карл V) відкрилася нова фаза Італійських воєн.

Імперія Карла V, включивши більшу частину Європи, оточила Францію кільцем, загрожуючи її територіальної цілісності. Єдиним проломом, що перервав комунікації між північним і південним володіннями Карла V, були території в Північній Італії, які перебували під владою Франції. У цих умовах володіння Міланом ставало для Франції надзвичайно важливим, а Карлу V для об'єднання своїх володінь треба було вигнати французів з Північної Італії. В 1521 р. Карл V уклав таємний договір з папою Левом Х про відновлення в Мілані династії Сфорца. У тому ж році в Італії знову розгорнулися воєнні дії. Французьке військо, у яке входили й швейцарські найманці, потерпіло велику поразку від імперських військ у квітні 1522 р. поблизу Бикокке.

24 лютого 1525 р. французька армія була розгромлена біля Павії. Французький король потрапив у полон і був перевезений у Мадрид. За Мадридським договором 1526 р. Франциск I уступав Карлу V Міланське герцогство й герцогство Бургундію, але, повернувшись у Францію (заручниками залишилися його сини), він відрікся від договору.

Для вигнання імперських військ у травні 1526 р. за підтримкою Англії була оформлена Коньякська ліга, у яку ввійшли Франція, папа Климент VII, Венеція, Флоренція, герцог Мілана. Дії військ ліги відрізнялися крайньою нерішучістю. В 1527 р. імперська армія (одним з командуючих якої був зрадивший Франції коннетабль Ш. Бурбон), грабуючи й спустошуючи все на своєму шляху, рушила через Мілан до Риму, у травні захопила його, піддавши страшному розгрому; папа римський потрапив у полон. Франція намагалася продовжувати війну. Влітку 1527 р. французькі війська взяли Мілан, Павію; в 1528 р. завоювали значну частину Неаполітанського королівства. Однак закріпити успіхи Франції не вдалося.

Папа римський пішов на сепаратні переговори з імператором, відмовившись на його користь від міст П'яченци, Парми, Модени й зобов'язавшись сплатити викуп; між ними був підписаний у червні 1529 р. Барселонський договір. Франція, покинута італійськими союзниками, уклала з імперією мир у Камбрі (серпень 1529 р.); Франція зберігала Бургундію, але віддавала Фландрію й Артуа, відмовлялася від домагань на Італію; Франциск I повинен був оженитися на сестрі Карла V, а імператор за викуп повертав йому синів. Неаполітанське королівство оголошувалося іспанським володінням, інші італійські держави попадали в залежність (у тій або іншій формі) від імператора.

У лютому 1530 р. у Болоньї Карл V урочисто вінчався італійською й імператорською коронами.

4. Боротьба народних мас проти чужоземних загарбників

У роки, коли Італія була ареною боротьби між іноземними загарбниками, у країні одержали дуже широке поширення опозиційні й революційні виступи народних мас проти ненависного їм тиранічного режиму й проти хижих феодалів Іспанії й Франції й банд найманців, які вторглися в Італію і довершували своїми систематичними грабежами руйнування країни. У русі брали участь і ті збережені елементи буржуазії, які були відтиснуті від влади й втрачали в обстановці прогресуючого економічного занепаду можливості займатися промисловою й торговельною діяльністю.

Серед народних мас Північної й Центральної Італії були широко поширені єретичні (вальденство, анабаптизм) і реформаційні вчення, ідеї яких ставали гаслами опозиційних рухів і повстань. Опозиційно настроєна частина заможних городян намагалася, використовуючи невдоволення народних мас, відновити республіканські установи й старі комунальні свободи.

В 1506 р. спалахнуло народне повстання проти іноземних загарбників у Генуї, Французи і їхні представники, що підтримували, міський патриціат були вигнані з Генуї. З метою концентрації всієї влади в одних руках в обстановці напруженої боротьби повсталі обрали в 1507 р. дожем фарбаря шовку Паоло да Нові. На допомогу генуезцям прийшли селяни. Людовик XII сам очолив похід проти Генуї. Місто було обложено французькою армією й флотом, а також військами вигнаних представників знаті. Після нерівної боротьби 28 квітня 1507 р. Генуя здалася. Влада французів у Генуї була відновлена, на місто накладена контрибуція.

В 1512 р. проти французів піднялися Брешиа й Бергамо. Повстання були подавлені з винятковою жорстокістю. В 1516 р. народні маси Палермо виступили зі зброєю в руках проти іспанського віце-короля й зруйнували палаци знаті, а в 1517 р. спалахнуло із ще більшою силою повстання, яке охопило значну частину Сицилії. Прибулі з Неаполя війська розправилися з повсталими.

Звістка про розгарбування Риму в 1527 р. послужила поштовхом до нового повстання, яке спалахнуло 16 травня у Флоренції, спрямованому проти Медичі, які були оголошені зрадниками, і проти чужоземних завойовників. Республіка була відновлена. У місті кипіла запекла боротьба між різними соціальним угрупованнями, які прагнули захопити владу у свої руки. Боротьба закінчилася перемогою радикально настроєних дрібних ремісників і торговців, до них примкнули низи міського населення й спочатку частина буржуазії. На початку 1529 р гонфалоньєром республіки був вибраний Франческо Кардуччі. Повсталі відмовилися вступати в будь-які переговори з папою Климентом VII (Джулиано Медичі), який прагнув відновити тиранію. Климент VII сам направив проти Флоренції тільки іспано-імперські війська, які щойно розграбували Рим, приєднавши до них свій власний загін. Проти 40 тис. іспанських і папських солдатів peспубліка могла виставити всього лише 13 тис. професійних воїнів. Оборону Флоренції очолили прихильники республіканського ладу, непримиренні вороги тиранії Медичі й папства – Франческо Кардуччі й Франческо Ферруччі. На Ферруччі, що завдяки своїй мужності й видатному військовому таланту придбав величезний вплив на флорентійців, був покладений обов'язок боротися з ворогом поза стінами обложеного міста, звільняти захоплену ворогом флорентійську територію й постачати Флоренцію продовольством.

Одинадцять місяців тривала облога Флоренції. Плебейські маси, ремісники, селяни, які прийшли сюди з околишніх сіл, героїчно обороняли місто. У цій обороні брав участь і геніальний скульптор Микельанджело, який завідував будівництвом фортифікаційних споруджень. Уряд дістав кошти на утримання військ, продавши конфісковане ним майно зрадників і папську тіару, що перебувала у Флоренції; у багатіїв і духівництва були зроблені примусові позики.

Буржуазія, налякана радикальною політикою уряду, почала відходити від руху. У серпні 1530 р. Ферруччі був убитий, а його загін розгромлений імперськими військами. 12 серпня, незважаючи на героїзм народних мас, що захищали місто, виснажена голодом Флоренція впала. У ній остаточно затвердилися за допомогою Іспанії Медичі, які поширили своє панування майже на всю Тоскану і одержали титул герцогів.

В 1532 р. у стародавньому центрі шовкової промисловості – Лукке вибухнуло велике повстання плебейських мас міста – так зване повстання страччоні (straccioni-мотальники шовку). У цей період у Лукке у зв'язку з різким скороченням виробництва шовку значно погіршилося положення ткачів, і вони почали боротьбу зі скупниками шовкових тканин. Конфлікт швидко переріс у збройний виступ народних мас, які на якийсь час фактично опанували містом. Коли минув період розгубленості патриціату, його представники зібрали військо й 9–10 квітня 1532 р. здобули перемогу над народним ополченням, яке організовували повсталі. Пішли жорстокі репресії, багато учасників повстання були страчені. При владі в республіці міцно затвердився патриціат.

Loading...

 
 

Цікаве