WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст. - Курсова робота

Бібліотека, як об’єкт цензурної політики на Україні в 20 ст. - Курсова робота

В результаті проведеної чистки книжкові фонди масових бібліотек зменшилися з 37,5 млн. до 36,4 млн. Подільське губернське управління у справах друку звітувало про те, що у 1923 році, у Вінниці вилучено 3% анархістської, 8% есеро-меншовицької, 45% релігійної, 20% навчальної, 7% художньої, 6% дитячої літератури. Про інтенсивність проведеної роботи засвідчують цифри наведені у звіті по округах: Кам'янецький округ – 1089 книг; Гайсинський -3528; Тульчинський-1172; Могилівський-672; Проскурівський-319".14

Посиленню ідеологічної цензури бібліотечних фондів сприяла інструкція , видана у лютому 1924 року, у яку було включено список літератури , що підлягала забороні. Даний список було введено такі твори: І. С. Тургенєва „Отцы и дети", Л Толстого „Воскресение" та „Анна Каренина", „Бесы" та „Идиот" Ф. Достоєвського, „Обломов" И.А. Гончарова. З розділу природознавства вилучались науково-популярні книги В.В. Лункевича. Найбільш абсурдною була пропозиція щодо внесення у список літератури , в назві якої або у тексті згадувались слова „Бог" та „Божий". 15

Крім того, 1 липня 1924 року була розіслана, „Інструкція по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень", згідно якої губвідділи зобов'язувались складати списки вилученої літератури, і надсилати їх до ЦУД (Центральне управління у справах друку).Так, згідно даних списків по Чернігівській губернії за 1924 рік було вилучено 9000 книг.16 Доходило до того, що навіть вилучались твори Леніна, Чехова та Мольєра.17 Вилучення творів здійснювалось малоосвіченими чиновниками під наглядом цензорів.18 Цей факт підтверджує абсурдність поведінки представників радянської влади.

Бібліотечна цензура поступово посилювалась, чому значною мірою сприяла Інструкція НКО УСРР „Про порядок перегляду літератури на предмет її ідеологічного спрямування та вилучення шкідливої літератури з книгозбірень й читалень, книгарень та кіосків, ринку " від 21 грудня 1925 року.

Дану інструкцію було вперше обнародувано на І Всеукраїнському бібліотечному з'їзді в Харкові у 1926 році, з високої трибуни якого відкрито наголошувалося на використанні в процесі роботи списків забороненої літератури.19

Інструкція включала такі твори релігійні, що проводять релігійну пропаганду.20 Ворожість до релігійної літератури пояснювалась тим, що у радянські часи, для представників більшовицької влади автокефальна православна церква, яка виникла на Україні, була не тільки ідеологічним ворогом а і політичним; шовіністичні, що під'юджують націю на націю.21 Тобто книги, в яких прослідкувується крайній націоналізм, поширення національної ворожнечі. На нашу думку, такою літературою були книги українських авторів які вважались „найлютішими ворогами радянської влади" - націоналістами, тільки тому що в своїх творах вони розкривали самобутність українського народу, зворушували національну свідомість оспівували буття українського народу. Це, передусім, твори Л. Юркевича, Д. Яворницького, Л. Туган-Барановського, Т. Шевченка.22 Отже, вилучався самобутній пласт української літератури, що вийшли в період національного відродження 1917-1923-х р.р на Україні; антирадянські агітаційні брошури, кадетські, есерівські, меншовицькі, анархістські,23 тобто твори, які були видані партіями, що становили опозицію партії більшовиків; книги, що захищали окультизм, спіритизм, теологію, а також твори з хіромантії, магії, сонники та інші, як, наприклад оповідання про появу святих, та про існування світу духів; 24 популярна економічна література, яка за своїм змістом суперечить завданням соціалістичного будівництва СРСР, що видавалася до жовтневої революції, за часів Гетьманщини, Петлюрівщини та різних контрреволюційних урядів; документи антисемітського характеру.25

Як засвідчують статистичні дані, за 1925-1926 р.р. по всій Україні було перевірено 586 бібліотек, з них 265 шкільних, і вилучено 77291 „шкідливої літератури. У чорних списках опинилися книжки М. Грушевського, Л. Юркевича, Д. Яворницького, М. Туган-Барановсього, Д. Донцова, М. Могилянського, О. Шульгина, Т. Шевченка, В. Плеханова, Л. Толстого. 26

Таким чином, дана інструкція була спрямована на знищення видань, що були надруковані під часів громадянської війни в Україні, при Центральній Раді, гетьманщині, інших так званих "контрреволюційних урядах."

Отже радянська цензура, що реалізовувалась за допомогою цієї та інших інструкцій, ставили за мету вилучення з бібліотека української національної книги, що була розповсюджена за доби визвольних змагань українського народу. Замість даної літератури фонди бібліотек комплектувались творами класиків марсизму-ленінізму, політичними брошурами.

У 1929 році Головполітосвітою була видана наступна інструкція, згідно якої було наказано здійснити перегляд книжкового складу та провести чистку фондів. Налякані багаточисельними циркулярами та інструкціями, бібліотекарі стали вилучати підряд всі твори дореволюційних авторів, оскільки їм наказувалось, що в бібліотечних фондах достатньо мати тільки твори Пушкіна та Дем'яна Бєдного. В результаті проведеної чистки, фонди бібліотек зменшились тільки у середньому на 50%.27

Значне вилучення книжок з фондів бібліотек обумовили розширення, зростання так званих спецхранів – величезних масивів документів, заборонених для широкого читацького користування, шляхом вилучених із загального фонду та довідково-бібліографічного апарату бібліотек .28

В спецфондах містились значні масиви так званої „антирадянської" літератури, яку було заборонено для широкого читача. Документальний масив, що було зібрано в спецфондах у 20-х р.р., відзначається тематичною універсальністю, оскільки містить в собі літературу, яка відрізняється значним жанровим та видовим різноманіттям. Про це засвідчує авторський склад фонду, що представляють діячі різних напрямів: М. Грушевський, І. Огієнко, Х. Раковський, В. Ленін, Д. Донцов, В. Мещеряков, М. Загірня, Б.Загірня, Б. Грінченко, Т. Шевченко, І. Франко, В. Винниченко, Ш. Жид, М. Гоголь, С. Русова, Г. Зінов'єв, Д. Мамін-Сибіряк, М Драгоманов, В. Нестерводський, К. Каутський, К. Маркс, Г-Х. Андерсен, Декарт, Кант, Локк, Ніцше, Платон, Сенека, Г.Сковорода, В. Соловйов, Спенсер, Спіноза, Шопенгауер,; літературно-критичні твори Белінського, Герцена, Добролюбова, Писарєва. 29

Спецфонди обмежували доступ читачів до політичних, наукових, літературних творів, в яких розкривалась самобутність як українського народу, так і інших народів світу.

Слід зазначити, що читацькі формуляри спецфондів слугували орієнтиром для органів держбезпеки „при розробці" окремих „антирадянськи налаштованих спрямованих вчених". Представники органів слідкували за вибором ними книг певної тематики, або заборонених авторів. Отже, формуляри спецхранів слугували матеріалом для звинувачення в контрреволюційній діяльності вчених.

В 20-х рр. посилилась кадрова чистка. Так, Т.І.Ківшар зауважує , що з березня 1921 року Наркомосом було подано у комісію, до функцій якої входило здійснення „чистки особового складу радянських установ", список неблагонадійних для радянської влади осіб. Відомо, що серед інших представників, було прізвище відомого бібліотечного діяча Б.Боровича, завідувача відділом Харківської громадянської центральної бібліотеки, консультанта Наркомосу з бібліотечної справи, члена педагогічної ради і лектора школи для підготовки позашкільних представників Всеукрдержвидаву. 30 У 1929 році завідувача бібліотекою Старовєрова і його заступника Бертєньова, яких звинувачували у тому, що вони протягом 10 років з „винятковим нахабством", відкрито розгорнули контрреволюційну діяльність спрямовану на підрив роботу на всьому культурному фронті, оскільки з 65 тис. книжкового фонду більшість фонду виявилася ідеологічно невитриманою. У переліку пунктів звинувачення йшлося і про зловмисне приховування літератури, розвал роботи бібліотеки. І це мало трагічне завершення: працівники бібліотеки були засуджені на 8 і 6 років з повною конфіскацією майна й позбавленнях у правах.31

Loading...

 
 

Цікаве