WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → " Микола Денисюк – видавець українського літературно-мистецького журналу ""Овид""" - Курсова робота

" Микола Денисюк – видавець українського літературно-мистецького журналу ""Овид""" - Курсова робота

В Українському Видавництві в Кракові М. Денисюк працював до липня 1941 р. У 1941 – 1944 рр. він разом із Остапом Олесницьким керував українською книгарнею "Овид" у м. Львові. Через наближення до Львова воєнних дій, М. Денисюк виїхав у Австрію. Тут, у м. Інсбрук, 9 лютого 1945 року заснував українську книгарню "Роксоляна". У 1946 р. місцевий уряд Тироля дав дозвіл М. Денисюку на ведення видавничої справи. У той же час він був прийнятий до професійного Союзу австрійських видавців і книгарів з центром у Відні.

Існування української книгарні у Інсбруці привернуло увагу і місцевих жителів. Зокрема часопис "Тіролєр Таґесцайтунг" від 14 лютого 1946 р. містив статтю про книгарню "Роколяна". У статті відзначалася наявність у книгарні великої кількості книг українською мовою, серед яких твори світової класики, наукової, релігійної, белетристичної літератури та нових видань українських літераторів. До позитиву книгарні було віднесено відсутність пропагандистської літератури. На думку М. Денисюка ця обставина допомогла здобути численних прихильників в середовищі українців, що перебували у таборах для переміщених осіб на цій території. Про цей період своєї діяльності М. Денисюк згадував: "...опинився я зі своєю книгарнею "Роксоляна" у Інсбруці, столиці Тіролю...З закінченням воєнних дій перейшли через неї тисячі українців з різних областей України, а між новим біженцями з'явилися також українські письменники і журналісти. Перші з цих були М. Цуканова, М. Стахів, Ю. Тис, Р. Голіян, Є. і К. Яворівські, Р. Єндик, Й. Гірняк, Б. Галиняк, Б. Романенчук, Р. Ільницький, Ю. Дивнич, М. Левицький, В. Кубійович, З. Пеленський, після них І. Кедрин-Рудницький і М. Мох,...Л. Мосендз, Ю. Клен."

Під впливом масової еміграції з країн Європи, М. Денисюк теж переїжджає за океан – в Аргентину, де в Буанос-Айросі відкриває свою книгарню "Роксоляна" і видавництво під власним ім'ям "Видавництво Миколи Денисюка". З 1949 р. М. Денисюк почав видавництво журналу "Овид." Про непрості умови діяльності в Агентині М. Денисюк писав: "Умови для видавничої праці були важкі, праця була тверда, треба було змагатися за кожну точку...ця праця була для мене змістом життя і дала мені дуже багато морального вдоволення та згуртувала навколо видавництва поважне коло співробітників та – рівночасно в них – мені особистих приятелів."

Після семи з половиною років проживання і ведення активної видавничої діяльності в Аргентині, М. Денисюк вирішує покинути цю країну і переїхати до США. Серед численних передплатників журналу "Овид" було багато тих, які проживали у Сполучених Штатах. Таким чином, М. Денисюк мав на меті відновити свою видавничу діяльність на території цієї країни. Зупинитися він вирішив у м. Чикаго з огляду на його зручне географічне місце розташування.

Відкриття Видавництва М. Денисюка відбулося 2 листопада 1965 року. При посвяченні приміщення видавництва, М. Денисюк передав видавництво і журнал "Овид" під покров Зарваницької Божої Матері. На відкритті приміщення видавництва його власник виголосив промову, в якій проаналізував стан української видавничої справи, накреслив напрями своєї майбутньої діяльності. Незабаром М. Денисюк зумів об'єднати навколо свого видавництва місцевих українських літераторів та митців. 7 квітня 1957 р. за ініціативою М. Денисюка було організовано Українське Мистецьке Товариство, яке очолив Т. Лапичак.

Перший примірник "Овида" в США вийшов уже в січні 1957 р. "Овид" залишився місячником, літературно-мистецьким журналом з громадсько-політичною проблематикою. Видавництво з 1959 р. розпочало також видання українських книг. Першою книгою, що вийшла у видавництві Денисюка, була збірка нарисів Л. Храпливої "У темряві", потім були видані: роман З. Дончука "Прірва", повісті Г. Лагодинської "До сонця – до волі", збірку дитячих оповідань С. Парфанович "Вірний приятель" та інші. До століття з дня народження Т. Г. Шевченка видавництво Денисюка видало 14-томне видання творів Кобзаря.

Ю. Тис, відомий літератор, що часто друкував свої твори на сторінках "Овида" відзначав високі організаторські та комерційні здібності М. Денисюка. Письменник також зазначав, що специфіка роботи видавця сприяла залученню до співпраці з ним великої кількості українських літераторів. Ю. Тис зазначав: "За 25 років появи "Овиду" з'явилося на шпальтах журналу понад 300 праць-творів наших письменників, мистців, науковців і суспільних діячів. Для майбутнього історика нашої культури в діаспорі "Овид" стає тим самим одним із важливих показників нашої духовної динаміки, а тим самим і матеріалом для дослідів української культури на чужині."

Микола Денисюк помер 27 липня 1976 року в м. Чикаго у віці 60 років. Після похоронної панахиди його було поховано в м. Торонто у Канаді. Пізніше, з огляду на те, що М. Денисюк жив і працював у США, його дружина Л. О. Денисюк-Палій перепоховала тіло у м. Боунд-Брук штат Нью-Джерсі у США.

Діяльність Миколи Денисюка у галузі видавництва протягом тридцяти п'яти років це величезний внесок у розвиток української літератури та книгодрукування за кордоном.

Список використаних джерел та літератури

  1. Тарнавський О. Брат – братові: Книга про ЗУАДК. – Філадельфія, 1971. – 263 с.;

  2. Українська література на еміграції. – Ukrainian National Museum in Chicago. – Box 29 (6). – Folder 1.;

  3. Рідна традиція в новому світі // Свобода. – Джерсі-Сіті – Нью-Йорк. – 1951. – № 107. – 9 травня.;

  4. Правда і щирість // Овид. – Чикаго, 1963. – № 4 (127). – С. 24.;

  5. Спогади Любомири Ольги Денисюк Палій / Особистий архів автора. – С. 2.;

  6. Там само. – С. 4.;

  7. Денисюк М. 1939 – 1959 // Овид. – Чикаго, 1959. - № 1. – С.106.;

  8. Денисюк М. Від видавництва. Українці в Генеральній Губернії 1939 – 1941 / В. Кубійович. – Чикаго: вид. Миколи Денисюка, 1975. – С. 8.;

  9. Архів, рукописи творів та статей, кореспонденція М. Денисюка, примірники журналу "Овид". – IHRC. – Denysiuk. – Box 1 – 5.;

  10. Спогади Любомири Ольги Денисюк Палій / Особистий архів автора. – С. 9.;

  11. Денисюк М. Пам'яті Юрія Клена // Овид. – Буенос-Айрес. – 1949. – № 4. – С. 10 – 11.;

  12. Денисюк М. В дальшу мандрівку по чужині // Овид. – Буенос-Айрес. – 1955. – № 12. – С. 12.;

  13. Там само. – С. 7.;

  14. Спогади Любомири Ольги Денисюк Палій / Особистий архів автора. – С. 11.;

  15. Денисюк М. В дальшу мандрівку по чужині // Овид. – Буенос-Айрес. – 1955. – № 12. – С. 15.;

  16. Парфанович. С. Автор і видавець // Овид. – Чикаго, 1966. – № 3 (138). – С. 3-13.;

  17. Тис Ю. Двадцятип'ятиліття журналу "Овид" // Овид. – Чикаго. – 1975. – Ч. 1 (172). – С. 5 – 8.;

  18. Микола Денисюк // Овид. – Чикаго, 1975. – № 7 (196).- С. 1 – 4.

Loading...

 
 

Цікаве