WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історіографія ОУН - Курсова робота

Історіографія ОУН - Курсова робота

Подальша еволюція оцінок в українській учбовій літературі періоду 1933 – 1945 рр. прийняла вид боротьби за "виправдувальний вирок" ОУН-УПА і "звинувачувальний" - радянському режиму. Ці настрої відносилися не тільки до військового періоду, але і до всієї історії Радянської України. У офіційних українських підручниках другої половини 90-х рр. Росія все частіше стала виступати в ролі агресивного сусіда, що нав'язує свій лад і спосіб життя, а Україна придбавала образ колонії-жертви. Українська радянсько-партійна система була представлена як колоніальна адміністрація, що обслуговувала інтереси окупаційного режиму і московських верхів. Широке ходіння одержала теза, згідно якому розвиток України і українців відбувався не "завдяки", а "всупереч" російсько-радянському впливу. Україна перестала описуватися як радянська республіка і невід'ємна частина Радянського Союзу - її статус в зображенні авторів підручників змінився на колоніальну територію. 19

Основною метою радянсько-німецького пакту був розділ сфер впливу і розширення сталінської диктатури на нові території. Відповідно до пакту, СРСР фактично став союзником воюючої Німеччини. Радянсько-німецький військово-політичний альянс скріпляв сумісними бойовими діями проти беззахисної Польщі, яка в свою чергу проводила свою агресивну політику, щодо українців.

Приєднання західних українських земель до "Великої України" в рамках Радянського Союзу було зроблене в умовах протистояння двох тоталітарних систем за допомогою насильницьких методів.

У дискусію з приводу оцінки підсумків Другої світової війни і діяльності ОУН-УПА була залучена і влада. У 1997 р. за дорученням тодішнього президента Л.Кучми була створена урядова комісія по вивченню діяльності ОУН і УПА і виробленню офіційної позиції. Висновки комісії, обнародувані в 2000 році, стали повною індульгенцією ОУН-УПА на офіційному рівні. З ОУН зняли всяку юридичну і політичну відповідальність за „співпрацю" з фашизмом, а УПА "перевели" в розряд антифашистської сили, фактично воюючої на стороні антигітлерівської коаліції. Після цього рух ОУН-УПА перетворився на один з перебігу антигітлерівського руху Опору на Україні.

В свою чергу в південних і східних регіонах історіографічна наука підкреслює свій рух в рамках російського „антинаціоналістичного" напрямку розвитку історії.20

Немало років має ще минути, поки з історичного і політичного простору буде усунуте більшість протиріч, які зумовлюють невизначеність щодо проблем націоналістичного руху в Україні. З врахуванням реалій сьогодення можна стверджувати, що це був надзвичайний за своїм обсягом рух, взірець героїчного змагання народу за свою незалежність, в якому цей народ не мав жодної підтримки ззовні і, навпаки, зазнав неймовірного тиску з усіх боків. В умовах європейської геополітики ХХ століття український народ став заручником могутніх держав, у планах яких аж ніяк не було виникнення нового суб'єкту міжнародного права. Власно, саме це і зумовило решту протиріч національного, політичного і , перш за все, етичного плану, коли йдеться про історіографію цієї проблеми. І тут вже сама природа людства не дозволить науковцям тверезо і неупереджено оцінити це як явище, доки вони бодай трохи відчувають свій зв'язок із подіями півсторічної давнини.

Зрештою, зовсім неможливо встановити істину саме зараз, коли за умов загострення політичних протиріч відповідно загострюються оцінки найближчого історичного минулого, маючи на меті використання окремих фактів у ідейній боротьбі. Тому на сучасному етапі завдання історичної науки, її частини, що визначає новітню історію України, полягає у необхідності зробити документальну базу для майбутніх досліджень. Слід об'єднати зусилля для обробки історичних концепцій, їх співставлення та ретельного аналізу на підставі розроблених сучасних методики та методології. Разом зі створенням наукової бази, через продовження видання різних збірок, таким чином буде зроблено вагомий внесок у культуру країни, який стане надбанням всього народу.21

Продовжуючи останню тезу, слід відмітити, що не останнім у списку першочергових завдань історичної науки є співпраця з політичною владою за "своїм фахом" з метою створення державної концепції стосовно свого минулого, ставлення до націоналізму та єдності. Саме на таких прикладах, яку історія національно-визвольного руху ОУН, ми маємо побудувати систему виховання нових поколінь, від чого залежить майбутнє суспільства.

Нарешті, зупинимося на позитивному "моменті істини": сучасна історична наука в Україні, особливо її частина, що приділяє увагу новітньому періоду, політиці та розвитку суспільства, має блискучі перспективи розвитку. Коли не станеться так, що за наступні два-три роки надбання демократії буде згорнуто, а економіка буде розвиватися у тому ж напрямку – молоді обдаровані дослідники стануть основою розбудови держави, в якій національна свідомість встановлюватиме і цілі, і шляхи подальшого розвитку. Принаймні, будемо на це сподіватись. І як казав один з великих: „Немає історії – немає майбутнього".

1 Кричевський Р. ОУН в Україні: ОУН-З і Закордонні частини ОУН: причинок до історії українського національного руху .- Львів, 1991.- С.14.

2 Донцов Д. Націоналізм. — Лондон—Торонто, 1966. — С. 3

3 Полтава П. Хто такі бандерівці та за що вони борються. – Дрогобич, 1991 (реп. вид. 1950) .- С. 21

4 Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів Нью-Йорк , 1961 .- Т.1 .- С.15

5 Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів Нью-Йорк , 1961.- Том 1 .- С. 17

6 Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів Нью-Йорк , 1961.- Том 1. – С.20

7 . Шевченко А.К. Погружение в трясину: Украинско-российские отношения в зеркале опасного мифа// Материалы III-ей Международной научно-практической конференции "Диалог украинской и руской культур" – Available: - 1999.- С.13

8 Тези у 300-річчя возз'єднання України з Росією (1654-1954) схвалені ЦК КПРС. – Київ, 1954 .- С.27

9Прус Е. Антинародна діяльність українських і польських буржуазних націоналістів...// УІЖ. – 1972. - №8. – С.77-85.

10 Мельник Л.Г. Викриття сучасних націоналістичних фальсифікацій. // УІЖ. – 1987. - №1.- С.21

11Богун А. Между Гитлером и Сталиным СПб, 2004.- С.23

12 Зайцев Ю.Д. Дисиденти – опозиційний рух 60-80х рр. // Сторінки історії України ХХ століття. – К., 1992. – С.195-235.

13 Андрусяк Т. Політична та правова думка українського національно-визвольного руху 30-50х рр..- 1995.- №1-2.- С.72-77.

14 Мороко В., Мороко О. Вивчення діяльності ОУН-УПА на уроках історії України в 10 класі (з досвіду роботи). // Історія в Школі. – 1997. - №10-11. – С.25-27.

15 Червак Б. Український націоналізм: дослідження, інтерпретації, портрети .- Київ, 2001.- С. 15

16 Червак Б. Український націоналізм: дослідження, інтерпретації, портрети .- Київ, 2001.- С. 19

17 Розумний М. Справа честі: алгоритм національного самоопанування (політологічні ессе).- Київ, 1995.-

С. 39

18 Мороко В., Мороко О. Вивчення діяльності ОУН-УПА на уроках історії України в 10 класі (з досвіду роботи). // Історія в Школі. – 1997. - №10-11. – С.25-27.

19 Швидько Г. Деякі питання вивчення в школі міжнаціональних стосунків в Україні в ХХ ст. // Історія в школах України. – 1997. - №4.- С.15-18.

20 Швидько Г. Деякі питання вивчення в школі міжнаціональних стосунків в Україні в ХХ ст. // Історія в школах України. – 1997. - №4.- С.15-18.

21Швидько Г. Деякі питання вивчення в школі міжнаціональних стосунків в Україні в ХХ ст. // Історія в школах України. – 1997. - №4.- С.15-18.

Loading...

 
 

Цікаве