WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → " Четверте покоління школи ""Анналів""" - Курсова робота

" Четверте покоління школи ""Анналів""" - Курсова робота

Визгин В. П. Постструктуралистская методология истории: достижения и пределы // Одиссей. Человек в истории. Ремесло историка на исходе века. – М., 1996. – С. 39-59

Гергилов Р. Е. Норберт Элиас и французская школа "Анналов" // Клио. – 2004. - № 1. – С. 19-21

Гобозов И. А. Критический анализ современной французской буржуазной философии истории: Автореферат дис... докт. филос. наук. – М., 1980

Гобозов И. А. Современная французская философия истории. – М., 1978

Гуревич А. Я. "Территория историка" // Одиссей. Человек в истории. Ремесло историка на исходе века. – М., 1996

Дубин Б. Мишель де Серто, летописец вычеркнутого // www.ruthenia.ru

Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001

Жук С. І. Західна історіографія та епістемологічні проблеми історичної науки // Український історичний журнал. – 1994. - №1. – С. 45-53

Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999

Исламов Т. М. Европейские историки об европейской истории // Новая и новейшая история. – 2003. - № 5. – С. 3-22

Историки и история: Жизнь, судьба, творчество: В 2 томах. – Т. 2. - М., 1998

Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990

Кром М. М. Историческая антропология. – СПб., 2004

Купченко В. О попытках "завершить" Французскую революцию // Новый мир. – 1999. - №4

Могильницкий Б. Г. Тенденции развития современной буржуазной исторической мысли // Вопросы истории. – 1987. - № 2. – С. 60-77

Нові перспективи історіописання / За ред. П. Берка. – К., 2004

Присяжнюк Ю. П. Вплив ментальності українського селянства на рівень його освіченості у другій половині ХІХ ст. // Історія України. – 2000. – січень (№ 3)

Репина Л. П. Выделение сферы частной жизни как историографическая и методологическая проблема // Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала нового времени. / Под ред. Ю. Бессмертного. – М., 1996. – С. 20-34

Репина Л. П. Вызов постмодернизма и перспективы новой культурной и интеллектуальной истории // Одиссей. Человек в истории. Ремесло историка на исходе века. – М., 1996

Репина Л. "Второе рождение" и новый образ интеллектуальной истории // Историческая наука на рубеже веков / Отв. ред. А. А. Фурсенко. – М., 2001. – С. 175-192

Репина Л. П. Историческая память и современная историография // Новая и новейшая история. – 2004. - №5. – С. 39-51

Репина Л. П. История женщин сегодня. Историографические заметки // Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала нового времени. / Под ред. Ю. Бессмертного. – М., 1996. – С. 35-73

Семенов Ю. И. Философия истории: Общая теория, основные проблемы, идеи и концепции от древности до наших дней. – М., 2003

Сергейчик Е. Философия истории. – Харьков, 2002

Собуцький М. Ще один вимір знакового простору // Український гуманітарний огляд. – Вип.. 8. – К., 2002. – С. 75-86

Согрин В. В. История исторической мысли ХХ в. // Новая и новейшая история. – 2004. - № 5. – С. 153-159

Стельмах С. У пошуках утраченої правди: теоретичні дискусії в сучасній українській історіографії // Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка: Серія. Історія. – 2002. – Вип. 63-64. – С. 12-14

Сухоруков В. Д. География и екология в ХХІ в. // География и экономика в ХХІ в. – 2004. - № 1. – С. 9-16

Сучасна українська історіографія: проблеми методології та термінології: Матеріали Всеукраїнського науково-методологічного семінару (Київ, 17 червня 2004 р.). – К., 2005

Таран Л. В. Школа „Анналів": погляд з кінця ХХ ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – Чис. 3. – К., 1999

Тельвак В. Історіософія та методологія історії. – Ч. 1. Історіософія. – Дрогобич, 1999

Уваров П. История, историки и историческая память во Франции // www.strana-oz.ru

Шевардин В. Н. А. Шнап, П. Видаль-Наке "Дневник студенческой коммуны" // Вопросы истории. – 1989. - № 7. – С. 162-163

Эмар М. Один Бродель или несколько // Историческая наука на рубеже веков / Отв. ред. А. А. Фурсенко. – М., 2001. – С. 193-208

1Олабарри И. "Новая" новая история: структура большой длительности // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. – Вып. 2. – Харьков, 2004. – С.189

2Репина Л. "Второе рождение" и новый образ интеллектуальной истории // Историческая наука на рубеже веков / Отв. ред. А. А. Фурсенко. - М., 2001-С.176

3 Заярнюк А. Про те, як соціальна історія ставала культурною // Україна модерна. – Число 9. – К.-Львів, 2005. – С.254. В цьому сенсі цікавими видаються роздуми відомого польського історика Яна Поморського. Історію він інтерпретує власне як процес комунікації нашого пізнання світу. Виділяючи в науковому пізнання дві методологічні традиції – сцієнтичну та постмодерністську, які абсолютизують відповідно об'єктивізм чи історичний релятивізм. Він говорить про виокремлення третього напрямку – культурологічного. "Культурологи намагаються реконструювати світогляди, котрі стоять за пізнанням історії, зрозуміти суспільну поведінку людей, які щодня творять історію, вдаючись до "граматики культури" - суспільних правил культурних інтерпретацій, властивих даному суспільству. (Поморський Я. Між наукою і мистецтвом: історія на зламі тисячоліть // Україна модерна. – Чис. 9. - К.-Львів, 2005. - С. 36-38).

1 Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник / За ред. В. Кременя. – Тернопіль, 2004. – С. 71-72

1 За французькою історіографічною традицією період „модерної історії" охоплює 1500-1789 рр., лише інколи розширюється до 1815 р., хронологічні межі „сучасної історії" ХІХ ст. – 1939-45 рр. Наступним періодом займаються історики міжнародних відносин, хоч зараз з'являється особлива спеціалізація: „історія теперішнього часу".

1 Вибрані публікації Ж. Беора: Економічна історія сіл. // Спец. номер журналу „Історики та географи". – 2002. - № 378.- С. 189-202; Земельний ринок в переддень Революції. - Париж, 1984; Нерухомість і Революція. Ринок каміння і міські зміни 1770-1810. – Париж, 1994; Ціна, виробництво, сільськогосподарська продуктивність. // Історія і вимірювання. – 1996. - №3/4 (номер за ред. Ж. Беора); Людина і земля (Франція – Великобританія ХVІІ-ХVІІІ ст.): Вибрані статті. – Париж, 1998; Умови життя і міський простір // Історія і вимірювання. – 1999. - №3/4 (номер за ред. Ж. Беора); Аграрна історія Франції ХVІІІ ст. – Париж, 2000.

1 Вибрані публікації Р. Шартьє: Шартьє Р., Жулія Д., Компер М. Виховання у Франції від ХVІ до ХVІІІ ст. – Париж, 1976; Нова історія / За ред. Р. Шартьє, Ж. Ле Гоффа, Ж. Ревеля. – Париж, 1978; Історія французького виховання / За ред. Р. Шартьє, Х.-Ж. Мартина: В 4 т. – Париж, 1982-86; Інтелектуальна історія чи історія соціокультурна? Французькі напрямки // Сучасна європейська інтелектуальна історія. Переоцінки і нові перспективи / За ред. Д. Ла Капра і С. Л. Каплана. – Нью-Йорк, 1982. – С. 13-46; Читацькі практики / За ред. Р. Шартьє. – Марсель, 1985; Історія приватного життя / За ред. Ф. Ариєса, Ж. Дюбі. – Т. 3 Від Ренесанса до Просвітництва / Редактор Р. Шартьє. – Париж, 1986; Читачі і читачки Франції Старого режиму. – Париж, 1987; Звичаї друку ХV-ХІХ ст. / За ред. Р. Шартьє. – Париж, 1987; Культурна історія. Між уявленнями та практикою. – Кембридж, Ітака, 1988; Культурні начала Французької революції. – Париж, 1990; Листування. Звичаї листів у ХІХ ст. / За ред. Р. Шартьє. – Париж, 1991; Початки книги. Читачі, автори, бібліотекарі в Європі між ХІV і ХVІІІ ст. – Прованс, 1992; Історія читання. Підсумок досліджень / За ред. Р. Шартьє. – Париж, 1995; Писемна культура і суспільство. Порядок книги (ХІV-ХVІІІ ст.). – Париж, 1996; Від борту до скелястого берега. Історія між впевненістю і хвилюванням. – Париж, 1998; Читачі і читання в епоху електронної текстуальності // Текст. Текст в часи Інтернету / За ред. Г. Оріггі і Н. Аріка. – Париж, 2003. – С. 17-50; Чи існує нова культурна історія? // Зошити Центру історичних досліджень. – 2003. - №31. Погляди на культурну історію. – С. 13-24.

2 Заярнюк А. Про те, як соціальна історія ставала культурною // Україна модерна. – Число 9. – К.-Львів, 2005. – С.255

1 Зацікавлення до культурної історії у Франції виявляє не лише Р. Шартьє, хоч, звичайно, його рефлексії найбільш знані поза межами Франції. У 1997р. вийшов своєрідний маніфест цілого ряду істориків на захист культурної історії, що містив теоретичні міркування навколо цього нового напрямку - "За культурну історію" - „Pour une histoire culturelle" (Париж, 1997). Авторами праці були К. Поміан („Історія культурна. Історія семіофор"), А. Прос („Соціальне і культурне"), Ж.-П. Ріу () ,Ж.-Ф. Сірінеллі (), М. Со() тощо. У 1997-98 рр. за редакцією Жана Франсуа Сірінеллі та Жана Поля Ріу вийшла 4-томна книга „Культурна історія Франції". Автори праці в цілому погоджуються з визначенням предметного поля культурної історії як феноменів передачі культурних норм і цінностей, вірувань та ідей, необхідних для сприйняття реальності. Ж. Ф. Сірінеллі особливо перспективним вважає симбіоз політичної та культурної історії, результатом чого має стати „культурна історія політичного". Це буде не лише історія великих людей, подій, ідеологій, але й механізмів вираження, передачі і сприйняття політичних ідей, їх побутування на інфраполітичному рівні.

Loading...

 
 

Цікаве