WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → " Четверте покоління школи ""Анналів""" - Курсова робота

" Четверте покоління школи ""Анналів""" - Курсова робота

Загалом, міжінституційне та міжнародне співробітництво, що його практикує Школа, відображаючи загальні світові тенденції наукової глобалізації, має на меті сприяння перш за все науково-дослідній діяльності, яка є пріоритетною функцією Школи вищих досліджень соціальних наук.

Важливою складовою діяльності Школи виступає навчання. Працівники цього закладу займаються викладанням основних методів дослідження та його результатів у соціальних науках. Формою викладу навчальної програми є семінари чи курси, які ведуть певні викладачі, в їх основі лежать їх власні наукові вподобання чи напрямки дослідницької діяльності, а також результати роботи груп, якими вони можуть керувати. Семінари доповнюються читанням окремих лекцій, зокрема й запрошеними викладачами.

Перед характеристикою освітньої діяльності Школи вважаємо за потрібне окреслити основні етапи вищої освіти Франції в цілому. Університети, до рівня яких прирівняна й Школа, навчаються за трьома циклами. Перший передбачає два роки вивчення загальних основ і базових дисциплін обраного профілю й завершується отриманням проміжного диплому про загально університетську освіту (DEAG). Другий цикл триває 2 чи 3 роки й сам поділяється на дві частини, перша з яких надає лісанс (licence), а друга – метріз (maitrise). Навчання на другому циклі поглиблене й спеціалізоване. Дипломи мають академічний та професійний компоненти. Третій цикл у першому варіанті за рік вузькофахового навчання надає диплом з вищої спеціалізованої освіти (DESS), у другому – за 1-2 роки ширшого навчання готує до наукової роботи, присуджує диплом поглибленого навчання (DEA) і видає перепустку на докторські студії та захист дисертації. Після захисту здобувач отримує кваліфікацію „доктора" (doctoral) наук. Після цього, певний час попрацювавши, можна отримати габілітацію („наділення правом") для керівництва науковими дослідженнями (HDR)1.

Така ж система навчання існує відповідно й у Школі. Студенти в межах EHESS можуть здобути ступінь магістра за наступними історичними спеціальностями: в Парижі – етнологія і соціальна антропологія, історія; Південна і Східна Азія: регіони, тексти і соціальні науки; історія науки технологій і суспільства; в Ліоні – історія і порівняльна археологія середньовічних мусульманських і християнських суспільств; в Марселі – порівняльні дослідження в антропології, історії і соціології; в Тулузі – соціальна та історична антропологія, доісторичні мистецтва та культура.

Навчання на докторських студіях триває 4 роки. У перший рік здобувач отримує проміжний диплом DEA, закінчивши навчання – диплом доктора EHESS (docteur de l'cole des hautes tudes en sciences sociales).

Підготовка докторів у Школі має три складові: цикл полідисциплінарного навчання (начитування здобувачу лекцій та проведення семінарів); власне докторські студії (cole doctorale) та підготовка докторів спільними повноваженнями (formations doctorales cohabilites). Докторські студії, які проходять лише в рамках Школи, передбачають навчання за 9 спеціальностями, серед них: соціальна антропологія та етнологія; історія цивілізації. Ще 7 спеціальностей готуються за участі інших закладів, наприклад, спеціальність соціальна та історична антропологія Європи.

Керуючись положеннями закону про вищу освіту від 25 січня 1984 р. та змінами до нього від 23 листопада 1988 р., Школа має право надавати габілітацію для керівництва науковими дослідженнями. Основними критеріями для присудження габілітації виступають розробка певного оригінального напряму в науковій сфері та самостійність стратегії наукового дослідження.

Для стимулювання підвищення якості досліджень Школа щороку проводить конкурс на кращу дипломну роботу та докторську дисертацію (призовий фонд для кожної становить 1000 євро).

Особливе місце в системі освіти Школи посідає т. з. підготовка за потребою, що дозволяє задовольняти специфічні кадрові запити підприємств чи відомств, з якими у цьому напрямі співпрацює Школа. Серед тем таких підготовок виділяють комунікацію; релігію та суспільство; насильницькі дії; погляди на Росію; Китай; Європу регіонів; підходи до Індії; Бразилію тощо.

Школа вищих досліджень у соціальних науках активно впроваджує в себе елементи болонської системи, зокрема визнає дипломи та кредити ECTS, а також бере участь у програмі ЄС ERASMUS (European community action scheme for the mobility of university students) – схема дій європейського співтовариства, що сприяє мобільності студентів університетів (як така частина програми SOCRATES, що стосується вищої школи).

В рамках програми ERASMUS, а також у співробітництві з університетами Евори (Португалія), Лінкопінга (Швеція), Барселони (Іспанія) та викладачів з Лондона, Праги, Варшави тощо Школа проводить дворічне навчання в магістратурі за спеціальністю „динаміки здоров`я та добробуту". Головний акцент робиться на міждисциплінарності дослідження громадського здоров'я з погляду політології, історії, соціології, антропології, філософії, демографії, епідеміології та економіки. Для студентів є обов'язковими два інтенсивні тижні та один повний семестр навчання в одному з університетів, що не є базовим.

Таким чином, студенти Школи вищих досліджень соціальних наук мають всі можливості для навчання на високому рівні та отримання освіти європейського зразка, проте й вимоги до них ставляться відповідні.

Викладання в Школі здійснюють високопрофесійні вчені, зокрема 39 антропологів, 5 археологів, 133 історики. Всі аудиторні заняття поділяються на декілька груп: 1) семінари, пропоновані Школою; 2) додаткові лекції, що їх читають співробітники інших закладів; 3) семінари, організовані дослідницькими центрами EHESS; 4) семінари та інші заняття, спеціально організовані для магістрів чи докторантів, чи слухачів курсів полідисциплінарної підготовки.

Заняття в Школі присвячені найрізноманітнішій тематиці, починаючи з історії окремих країн, народів чи регіонів і закінчуючи новітніми історіографічними проблемами. До першого напряму, наприклад, відносяться „Історія цивілізацій Африки" (історія Чорної Африки від ХІХ ст. до наших днів; Африка в ХХ ст.; історія та пам'ять Східної та Центральної Африки; історія та порівняльна антропологія Африканського рогу); „Історія і американські цивілізації" (економіка і суспільство Латинської Америки ХVІ-ХІХ ст.; історія Бразилії ХІХ-ХХ ст.; історія міських суспільств Латинської Америки ХVІ-ХІХ ст.); „Історія і цивілізації Азії" (історія Китаю; Центральна Азія після монголів; історія колоніальної Кореї, Японії); „Історія і цивілізації Європи" (історія модерної Франції; демографічна історія; Європейська експансія і формування знань ХVІ-ХХ ст.) тощо. У викладацькій практиці – семінарські заняття, присвячені найновішим історіографічним напрямкам сучасності: співвіднесення та характеристика міського та сільського простору, поняття міста як соціокультурного феномену в цілому, територіальні уявлення (Марі-Вік Озуф-Маріньє і Крістіан Топалов); культуральна історія (Жак Ревель і Роже Шартьє); інтелектуальна історія модерної Європи (Жан-П'єр Кавайє - Jean-Pierre Cavaill, Діна Рібар - Dinah Ribard); політична історія крізь призму уявлень, управління, політичних режимів та теоретичних моделей (Марк Олівер Баруш - Marc Olivier Baruch, Вінсен Дюклер - Vincent Duclert, Крістоф Прошассон).

Окрім періодичних видань, що виходять зусиллями членів певного центру, EHESS має свій видавничий відділ, активно друкує праці відомих вчених, у т. ч. в галузі історії. Засновуються навіть цілі серії публікацій, як-от: „Вищі дослідження", „Дослідження історії та соціокультурних наук", „Цивілізації та суспільства", „Зошити людини", „Контексти", „Історія і уявлення про неї" тощо. Серед найновіших праць, які готуються до друку або були видані за 2005 р. виділимо наступні: К. Херліхі „Здоров'я і хвороба. Аналіз соціальних уявлень" (перше видання 1969 р.); Р. Шартьє „Записувати і стирати. Писемна культура і література (ХІ-ХVІІІ ст.)"; „Закони, суд, кутюми: Америка і Європа латинські (ХVІ-ХІХ ст.)" за редакцією Ж. К. Гаравагліа і Ж.-Ф. Шоба; С. Ван Дамм „Храм мудрості. Знання, писемність і міська соціабельність (Ліон ХVІ-ХVІІІ ст.)"; М. Н. Боржетті „Творчість Ернеста Лабруса. Генеза моделі економічної історії"; Ф. Артог „Очевидність історії. Як бачать історики"; „Антропологія і психоаналіз: перехресні погляди"; М. де Серто „Інше місце. Історія релігійна і містична"; Дж. Карері „Жести кохання та війни. Звільнений Єрусалим, образи і дії (ХVІ-ХVІІІ ст.)"; К. Майер-Жауан „Паломництво з Єгипту. Історія набожності коптів і мусульман (ХV-ХХ ст.)"; „Говорити і жити. Соціальний порядок у Франції при старому режимі" за редакцією Ф. Козандеі.

Хотілося б звернути увагу на те, що частина співробітників EHESS беруть активну участь у виданні одного з найвідоміших історичних журналів світу – „Аннали. Історія, соціальні науки" (таку назву він отримав з 1994 р.). Нині очолює редакцію Жак Полоні-Сімар (J. Poloni-Simard), секретар – Даніель Александр-Бідон (D. Alexandre-Bidon). Серед членів редколегії – Андре Бург`єр (A. Burguire), Марк Ферро (M. Ferro), Жан-Ів Греньє (J.-I. Grenier), Жак Ле Гофф (J. Le Goff), Емануель Ле Руа Ладюрі (E. Le Roy Ladurie), Жак Ревель (J. Revel), Люсет Валензі (L. Valensi) та ін.

Loading...

 
 

Цікаве