WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → " Становлення школи ""Анналів"" (1929-1947 рр.)" - Курсова робота

" Становлення школи ""Анналів"" (1929-1947 рр.)" - Курсова робота

2 Бессмертный Ю. Л. Как писать историю: Французская историография в 1994-1997 гг. Методологические веяния. – М., 1998; Бессмертный Ю. Л. Как же писать историю. Методологические веяния во французской историографии 1994-1997 гг. // Новая и новейшая история. – 1998.- №4 – С. 29-42

1 Человек в кругу семьи: Очерки по истории частной жизни в Европе до начала нового времени / Под ред. Ю. Бессмертного. - М., 1996; Человек в мире чувств: Очерки по истории частной жизни в Европе и некоторых странах Азии до начала нового времени / Под ред. Ю. Л. Бессмертного. – М., 2000

2 Homo historicus. К 80-летию со дня рождения Ю. Л. Бессмертного: В 2 кн. – М., 2003

3 Репина Л. "Новая историческая наука" и социальная история.- М., 1998

1 Историческая наука в ХХ веке. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. И. П. Дементьева, А. И. Патрушева. – М., 2002

2 Могильницький Б. Г. История исторической мысли ХХ в. - Вып. 2. Становление "Новой исторической науки". – Томск, 2003

1 Таран Л. В. Французька історіографія. – К., 1991; Таран Л. В. Развитие французской, русской и украинской исторической мысли (70-е годы ХІХ - 40-е годы ХХ века) и изучение Французской революции конца ХVIII века.- К., 1993; Таран Л. В. Историческая мысль Франции и России. - К., 1994

2Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. - Львів, 2001

1 Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII ст.).- Львів, 2002

2 Толочко О. Образ держави і культ володаря в давній русі // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. - К., 1994. – Т.3; Александров О. В. Образ світу в літописній "повісті" 6523 р. // Український історичний журнал. - 2000. - №4

3 Присяжнюк Ю. Б. Ментальність українського селянства в умовах капіталістичної трансформації суспільства (друга половина XIX – початок ХХ ст.) // Український історичний журнал. – 1999. - №3

1 Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – XVII ст. - К., 2002

2 Зазуляк Ю. Українські легенди "Анналів" // Український гуманітарний огляд. – Випуск. 8. - К., 2002 - С. 88-90

1 Саме як революцію оцінює появу у 1929 р. журналу „Аннали" відомий історик Пітер Берк (Burk P. The French historical revolution. The Annales school. Stanford, 1990).

2 Серед праць, де еволюційний характер зародження школи „Анналів" постає найяскравіше, хотілося б відмітити статті представника сучасної анналівської традиції Жака Ревеля (Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5, №6) та працю українського історіографа, спеціаліста з французької історії Вадима Ададурова (Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001).

1 Журнал „Історичний огляд" залишався провідним та єдиним загально історичним журналом у Франції практично до кінця 20-х рр. ХХ ст.

2 Габріель Моно про принципи „Історичного огляду" // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 98-99

1 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 22-25; Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 249

1 Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 116

1 Оскільки рамки нашого дослідження не дозволяють зупинитися на позитивістському напрямку у французькій історіографії більш детальніше, то вважаємо за потрібне застережити від однобокого трактування значення цієї школи для історичної науки Франції. В діяльності представників "методичної" школи було багато позитивних рис, серед яких хотілося б звернути увагу саме на інституційне оформлення історичної науки як такої. В кінці ХІХ ст. у Франції діяло 71 кафедра історії (для порівняння на початку ХІХ ст. такої не було жодної). Реформи викладання історії у Паризькому університеті провадили Е. Лявісс, Г. Моно, Ш. Сеньобос тощо. В університетах розширилося вивчення стародавньої та середньовічної історії, історії державних установ та права, археології та спеціальних історичних дисциплін. Істориками-позитивістами засновуються професійні об'єднання: "Товариство дослідження епохи Рабле", журнал "Шістнадцяте століття", товариства і журнали "Історія французького протестантизму", "Вісімнадцяте століття", "Французька революція", "Політичні науки", "Історія французьких колоній", "Військова історія" тощо (Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 253, 383-385,).

2 Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 246; Жюль Мішлє Передмова до „Історії Франції" (1869) // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 102-105

3 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – С. 26

1 Особисто в нас така структуризація історичного часу Ф. Сіміана наводить на аналогії з подібним баченням історії Ф. Броделя з його часами довгої, середньої та короткої тривалості.

2 Французская историография межвоенного периода // Историческая наука в ХХ в. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. А. И. Патрушева. – М., 2002

3 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 27-28, 106-107

4 Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 381; Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5. – С. 88

1 Певні перегуки з нашою думкою знаходимо в І. Олабаррі, який стверджує про наявність теоретичної програми „Анналів" на етапі заснування, проте підкреслює її несистематизований та еклектичний характер, зумовлений прямими запозиченнями певних теоретичних постулатів від багатьох попередників (Олабарри И. "Новая" новая история: структура большой длительности // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. – Вып. 2. – Харьков, 2004. – С. 180-181).

1 Историки и история. – Т. 2. – М., 1998. – С. 794-795

2 www.cmb.rsuh.ru

3 Историки и история. – Т. 2. – М., 1998. – С. 755

1 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 29

1 Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5. – С. 86

1 Думки щодо пріоритетності прикладних досліджень у М. Блока та Л. Февра притримується і Ж. Ревель: „ Обоє вчених інстинктивно побоювалися всяких теоретичних конструкцій, потенційно обмежуючих думку. Більше того, їх підхід до історії був глобальним в принципі, але за своїм задумом практично емпіричним" (Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5. – С. 87).

1 Гуревич А. Я. О кризисе современной исторической науки // Вопросы истории. – 1991. - №2/3. – С. 33

2 Могильницкий Б. Междисциплинарный синтез: уроки школы "Анналов" // www.klio.tsu.ru

3 А. Гуревич розцінює праці М. Блока „Королі-чудотворці" та „Феодальне суспільство" і Л. Февра „Проблема безбожності у ХVІ ст.: релігія Рабле" як першу безпосередню практику історичної антропології – нового напрямку історичних досліджень. (Див.: Гуревич А. Я. К пониманию истории как науки о человеке // Историческая наука на рубеже веков / Отв. ред. А. А. Фурсенко. – М., 2001. – С. 166-174).

1 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 29

2 www.cmb.rsuh.ru

1 Загостреними патріотичними почуттями переповнена вся книга М. Блока „Апологія історії", а сама її назва свідчить, що автор вважав становище історичної науки у Франції таким, яке потребує захисту.

1 Див. історію створення VІ секції та її перетворення в Школу вищих досліджень соціальних наук на офіційному сайті цієї установи – www.ehess.fr

Loading...

 
 

Цікаве