WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історія цивілізації Майя - Курсова робота

Історія цивілізації Майя - Курсова робота

Наукова новизна полягає в узагальненні існуючих теорій та концепції про походження, еволюцію та занепад майської цивілізації та адаптації цих узагальнень для практичного використання на уроках історії у загальноосвітній школі.

Структура робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел та літератури і додатків.

1. Місце розташування

Близько 10 000 років тому, коли закінчився останній льодовиковий період, люди з півночі рушили освоювати південні землі, відомі тепер під назвою Латинська Америка. Вони розселилися на території, що склала потім область майя, з горами й долинами, густими лісами й безводними рівнинами. До область майя входять сучасні Гватемала, Беліз, південна Мексика, Гондурас, Сальвадор. Протягом наступних 6 000 років місцеве населення перейшло від напівкочового існування мисливців-збирачів до більш осілого землеробського способу життя. Вони навчилися вирощувати кукурудзу й боби, за допомогою різноманітних кам'яних пристосувань подрібнювали зерно й готували їжу. Поступово виникали селища. Приблизно в 1 000 р. до н. е. почалося масштабне будівництво поселень сільського типу, що стало початком так званого "докласичного періоду", з якого веде відлік існування цивілізації майя12.

Відповідно до переказів, майя прийшли на територію теперішньої Мексики з Гондурасу й Гватемали. Швидкий та масштабний ріст їхніх міст наштовхує на однозначний висновок: до свого приходу сюди майя вже мали єдину й давню культуру. Нова територія майя мала форму трикутника, його кути утворювали міста Вашактун, Паленке, Копан. Інші центри, що виникли пізніше, перебували на сторонах трикутника й усередині нього. Тоді виявилася ще одна специфічна риса майя – розширення земель ішло від периферії до центру, а не навпаки, як усюди.

Міста-держави народу майя (самі великі й відомі з них – Тікаль. Копан, Чіч΄єн-Іца, Ушмаль) були осередками влади й культури. Вони мали свою схему забудови. Ядро (ритуальна, храмова зона) розташовувалося на пагорбі. Довкола нього перебували палаци жерців і знаті (амельхенів). Зазвичай це були монументальні палаци з каменю й поступово переходили в одно- та п'ятиповерхові споруди, які були розташовані на терасах і

платформах, фасадом орієнтовані на схід. Вони мали свої вівтарі, лазні, були обставлені простими, але зручними меблями (ліжками із пруття, дерев'яними й кам'яними ослонами, столами й ширмами).

У цей час (2007 р. до н. е.) територія, на якій відбувався розвиток цивілізації майя, входила до складу держав: Мексики (штати Ч΄япас, Кампече, Юкатан, Кінтана-Роо), Гватемали, Белізу, Сальвадору, Гондурасу (західна частина). Знайдено близько 1 000 городищ культури майя (на початок 80-х років XX ст., але не всі з них на сьогодні розкопані або досліджені археологами) та 3 000 селищ.

Ареал цивілізації майя за весь період її існування весь час змінювався, тому місце розташування майя потрібно визначати в певний період на певній території.

На ранньому докласичному етапі розвитку майя (близько 2000-900 рр. до н. е.) з'являються перші поселення й розвивається землеробство в районах розселення. Перші віднесені до цивілізації майя побудови в Куейо (Беліз) датовані приблизно 2000 р. до н. е. Із цього місця відбувається розселення племен майя на північ до Мексиканської затоки. У Копане (Гондурас) мисливці оселилися близько 1100 р. до н. е. На ранньому докласичному етапі було засноване місто Ламанай (Беліз), що відноситься до найстаріших міст цивілізації майя. Приблизно в 1000 р. до н. е. засновано Кахаль Печ (Беліз), що проіснував до VІІ ст. н. е.

У середньому докласичному періоді розвитку (близько 900-400 рр. до н. е.) відбувається подальше розселення майя, розвивається торгівля між містами. VІІ ст. до н. е. датуються сліди поселень в області Тікаля (Гватемала). На узбережжі Мексиканської затоки перші поселення й храми з'явилися близько 500 р. до н. е. До перших великих міст майя цього періоду відносяться Ель Мірадор (з найбільшою відомою пірамідою майя) і Накбе, що перебувають на території сучасної Гватемали. Близько 700 р. до н. е. у Мезоамериці з'явилася писемність. У мистецтві майя цього періоду помітний вплив ольмекської цивілізації, що виникла в Мексиці на березі затоки, й встановлення торговельних зв'язків з усією Мезоамерикою. Деякі вчені (А. Русявий, К. Ламберг-Карловські, Дж. Саблов, В. І. Гуляєв) вважають, що створенням ієрархічного суспільства й царської влади давні майя зобов'язані ольмекській присутності в південних районах області майя з 900 – 400 рр. до н. е.13

У пізній докласичний період (близько 400 років до н. е. - 250 року н. е.), приблизно 400 р. до н. е. майя винайшли самий ранній сонячний календар, висічений на камені. У цей час майя сприйняли ідею ієрархічного суспільства, керованого королями й особами королівської крові. Побудова міста Теотіуакана відноситься також до пізнього докласичного періоду. Теотіуакан протягом декількох століть був культурним, релігійним і торговим центром Мезоамерики, що поширив культурний вплив на регіони майя.

До раннього класичного періоду (близько 250- 600 року н. е.) відноситься найдавніша, датована 292 р. н. е., стела в місті Тікале, що зображує фігуру правителя Кинич-Еб-Шока. Близько 500 р. місто Тікаль стало "наддержавою", громадяни Теотіуакана оселилися в ньому, вносячи нові звичаї, ритуали й людські жертвоприношення. В 562 р. спалахнула війна між містами Калакмуль і Тікаль, у результаті якої правитель Калакмуль зачарував правителя Тікаля Яш-Еб-Шока II і приніс його в жертву.

Цивілізація майя пізнього класичного періоду (близько 600-900 рр. н. е.) являла собою територію міст-держав, кожна з яких мала свого правителя. Культура майя, що поширилися на весь Юкатан, переживала епоху свого розквіту, були засновані міста Чіч'єн-Іца (бл. 700 р.), Ушмаль і Коба. Міста з'єднувалися між собою дорогами, так званими сакбе. Міста майя нараховували понад 10 000 жителів, що перевершувало по чисельності населення існуючих у той час середньоєвропейських міст14.

2. Ранній, середній та пізній докласичні періоди (близько 1500 р. до н. е. – 250 р. н. е.)

У "докласичний період" (1500 р. до н. е. – 250 р. н. е.) люди освоїли деякі сільськогосподарські навички, навчилися підвищувати врожайність полів. По всій області майя виникають густонаселені поселення сільського типу. Близько 1000 р. до н. е. сільські жителі Куельо (на території Белізу) виготовляли глиняний посуд і ховали померлих з певними ритуалами. Дотримуючись усталеного церемоніалу: у могилу клали шматочки зеленого каменю й інші коштовні предмети. У мистецтві майя цього періоду помітний вплив ольмекської цивілізації, що виникла в Мексиці на березі затоки. В історичній науці існують припущення, що створенням ієрархічного суспільства й царської влади давні майя зобов'язані ольмекській присутності в південних районах області майя з 900 по 400 рр. до н. е15.

Влада ольмеків скінчилася. Починається ріст і процвітання південних торговельних міст майя. З 300 р. до н. е. по 250 р. н. е. виникають такі великі центри, як Накбе, Ель-Мірадор і Тікаль. Майя досягли значних успіхів в області наукових знань. Використовують ритуальний, сонячний і місячний календарі, які являють собою складну систему взаємозалежних календарів. Ця система дозволяла індіанцям майя фіксувати найважливіші історичні дати, робити астрономічні прогнози й сміливо заглядати в настільки віддалені часи, про які навіть сучасні фахівці в галузі космології не беруться судити. Їхні обчислення й записи ґрунтувалися на гнучкій системі рахунку, що включала в себе символ для позначення нуля, невідомий стародавнім грекам і римлянам, а в точності астрономічних розрахунків вони перевершували інші їхні сучасні цивілізації. З усіх древніх культур, що процвітали в Північній і Південній Америці, тільки майя мали розвинуту систему писемності. І саме в цей час починає розвиватися ієрогліфічна писемність майя. Ієрогліфи майя схожі на мініатюрні малюнки, втиснуті в малюсінькі квадратики. Насправді ж це одиниці письмової мови – однієї з п'яти оригінальних систем писемності, створених незалежно одна від іншої. Деякі ієрогліфи – складові, але більша їхня частина – це ідеограми, що позначають фрази, слова або частини слів. Ієрогліфи вирізали на стелах, на притолоках, на вертикальних площинах кам'яних сходів, на стінах гробниць, а також писали на сторінках кодексів, на глиняному посуді. Близько 800 ієрогліфів уже прочитані, і вчені з неослабним інтересом займаються дешифруванням нових, а також дають нові тлумачення вже відомим символам16.

В цей же період зводяться храми, які прикрашаються скульптурними зображеннями богів, а потім і правителів майя. У гробницях правителів майя цього періоду знаходять багаті приношення.

Loading...

 
 

Цікаве