WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Наукові публікації про трагедію Голодомору - Курсова робота

Наукові публікації про трагедію Голодомору - Курсова робота

Зміст

Реферат

Вступ

  1. Історичні теми на шпальтах сучасної преси

  2. Голодомор як соціально-господарське явище

2.1 Проблеми висвітлення Голодомору (1930-1933рр) за часів існування Радянської влади

  1. Відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації на прикладі аналізу сучасних ЗМІ

Висновки

Література

Реферат

Об'єктом дослідження в цій роботі є наукові, публіцистичні тексти статей про трагедію Голодомору 1930-1933рр.

Метою курсової роботи є вивчення різних джерел та публікацій, їх аналіз. А також спроба прослідити тенденції висвітлення історичних тем на шпальтах сучасної преси, аналіз проблем і суперечок коло теми нашого дослідження.

Методи дослідження – метод системного спостереження, опису, пояснення, систематизації, аналізу, синтезу.

Науковою новизною цієї роботи є сучасність проблеми дослідження, намагання презентувати суб'єктивну думку на проблеми висвітлення історичних подій на цьому етапі в пресі.

Голодомор, геноцид, терор, концепція, стратегія, тактика.

Вступ

Сьогодні у науковців є всі можливості вибрати і досить досконально і без перешкод дослідити будь-яку тему, проблему. Але так було не завжди.

Тема нашого дослідження – Голодомор 1930-1933рр довгі роки замовчувалася, навіть розмовляти на тему штучного голоду і геноциду українців було небезпечно для життя. Ми спробуємо представити свій погляд на висвітлення історичних тем на шпальтах сучасної преси, дослідити статті, публіцистичні матеріали.

Ми вважаємо, що тема Голодомору 1930-1933 рр. Викличе зацікавленість у будь-якої аудиторії слухачів або читачів.

Історію цього питання у стислому вигляді можна представити так.

Згадка про голод 1932-1933 років каралася за 58 ст. Карного кодексу (антирадянська пропаганда). Необережно мовлене слово могло запроторити людину в концтабір. І розмови зникли. Численна українська діаспора в Канаді і США била в усі дзвони, щоб донести правду про голодомор до світової громадськості. Однак до українців довго не прислухалися. Тільки на 50-ту річницю голодомору світова громадськість привернула увагу до цієї теми. Діаспору почули, але їй не повірили. Факти здавалися неймовірними. Після приходу до влади Михайла Горбачова у Радянському Союзі почала поширюватися гласність. Проте інформація про голодомор в Україні залишалася забороненою. Завдяки зусиллям українських і зарубіжних істориків голодомор 1932-1933 років перестав бути білою плямою[1;34].

Створено Асоціацію дослідників голодомору, яка об'єднала творчі зусилля київських вчених та істориків-краєзнавців у багатьох областях. Уперше в Україні було відзначено 60-ту річницю голодомору. А в цьому році 2008, ЮНЕСКО стало першої міжнародною організацією яка ухвалила резолюцію про увічнення пам'яті жертв Голодомору в Україні.

Об'єктом дослідження в цій роботі є наукові, публіцистичні тексти статей про трагедію Голодомору 1930-1933рр.

Метою роботи є вивчення різних джерел та публікацій, їх аналіз. А також спроба прослідити тенденції висвітлення історичних тем на шпальтах сучасної преси, аналіз проблем і суперечок коло теми нашого дослідження.

Методи дослідження – метод системного спостереження, опису, пояснення, систематизації, аналізу, синтезу.

Науковою новизною цієї роботи є сучасність проблеми дослідження, намагання презентувати суб'єктивну думку на проблеми висвітлення історичних подій на цьому етапі в пресі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що презентованими нами матеріалами можуть скористатися як вчителі та викладачі, так і школярі, студенти у доповідях, творах, рефератах.

1. Історичні теми на шпальтах сучасної преси

Сучасні засоби масової інформації майорять сенсаційними статтями на тему історичних подій на Україні в різні часи. Згадаймо останні публікації щодо секретів Чорнобильської трагедії, пам'яті героїв Крут (хто це такі дізналися школярі зовсім недавно), позитивні матеріали про участь бійців ОУН-УПА в Вітчизняній війні...

За останні п'ять років, особливо після чергового змінення влади, публікації і матеріали (ніби-то історичні) мають антагоністичний характер. Ми дізнаємося про все нові та нові розсекречені архіви, і чомусь саме про ті, які вигідні сьогоденній владі.

Спадають на думку слова Ісуса Христа: "Є тільки так – так, ні – ні."Це означає, що правда або істина єдина, все інше – не суб'єктивізм, а просто брехня, якою через ЗМІ "годують " українців, щоб сформувати потрібну владі громадську думку.

А проблема НАТО? Зовсім недавно (приводимо публікацію з тижневика "Персонал" №4 за 1 лютого 2007 року) читаємо: "Політологи заходилися переконувати один одного в необхідності якомога швидшого вступу України до НАТО. До сліз образливо за Батьківщину. Люди з науковими званнями, не знайшовши себе в нинішніх нерадісних реаліях подалися на заробітки до тих, хто ще недавно відмовляв українців від кроків, спрямованих на вихід з СССР. Американські грантодавці, певно, залишилися задоволеними. Ми всі занадто дрібні в цьому суєтному та грішному світі, аби з нами рахувалися..." (Олесь Вахній).

Минув рік і преса зобов'язана на гроші виділені державою просвітити народ щодо переваг вступу України до НАТО, СОТ, Євросоюз....

Отже, якщо в радянські часи не було демократії, свободи слова, замовчувалися і трималися у таємниці історичні факти, то тепер також є проблеми з встановленням істини, бо заполітизованість влади і преси не сприяє встановленню історичної справедливості.

Темою нашої курсової роботи є не менш трагічний, цікавий і науково ще мало вивчений період української історії – Голодомор 1930-1933рр.

В нашій роботі ми проаналізуємо характер публікацій сучасної преси на тему Голодомор 1930-1933рр., розглянемо історичні причини і події того часу, а в практичній частині проаналізуємо статті з різних ЗМІ і доведемо їх суперечливий характер.

2. Голодомор як соціально-господарське явище

Голодомор – це соціально-господарське явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування і призводить до зміни демографічної та соціальної структури населення регіонів, а інколи і країн.

Голодомор виникає внаслідок неврожаю, зумовленого природними причинами (посуха, повінь, морози та ін.), наслідками воєн, недосконалістю господарчої системи. В окремих випадках голодомор організовувався штучно з метою винищення певних груп населення, а інколи цілих народів для досягнення політичних цілей [2;27].

На українськіх землях найдавніші згадки про голодомор датуються епохою Київської Русі. Тоді вони були викликані природно-клімактичними умовами і мали регіональний характер. В пізніші часи регіонами, які найчастіше потерпали від голоду були Полісся, степова Україна та гірські райони Карпат.

У 19- 20 ст. на українськіх землях було кілька неврожайних років (1833-34рр., 1844-46рр...), що призводило до зростання соціальної напруженості на селі і було однією з причин еміграції українського населення до Сибіру, Середньої Азії, Казахстану і Америки.

Важкими для укр. Земель були голодомори 20 ст.: 1921-22рр., 1930-33рр., 1946-47рр. Трирічна (1930—1932) продрозкладка викликала дедалі сильніший опір. Селяни відмовлялися працювати в колгоспах безплатно, держава звинувачувала їх у саботажі. Криза колгоспного ладу загрожувала перетворитися в економічний колапс. У січні 1933 р. уряд був змушений перейти від безрозмірних заготівель до фіксованих державних закупівель зерна на податковій основі. Це означало, що держава визнала право власності колгоспів і колгоспників на вирощений урожай. Новий закон докорінно змінював відносини між містом та селом.

Роберт Девіс, визнаний у світі фахівець у галузі історії радянського суспільства з Бірмінгемського університету, передав мені написану у співавторстві зі своїм учнем Стефеном Віткрофтом книжку "Роки голоду (радянське сільське господарство в 1931—1933 рр.)", яка побачила світ 2004 р. Ще в рукописі він ознайомив зі змістом книжки Роберта Конквеста і домігся від нього відмови від твердження про голод-геноцид в Україні. Девіс і Віткрофт опублікували десятки таблиць, із яких випливало, що з лютого по липень 1933 року держава надала селянам УСРР і Північного Кавказу 265 тис. тонн продовольчої допомоги, тоді як решта регіонів, разом узятих, отримали такої допомоги всього 55 тис. тонн. Цей факт вони вважали переконливим доказом відсутності геноциду. Сталінські хлібозаготівлі не є ознакою геноциду в тому вузькому розумінні терміна, який закладений у Конвенції ООН. Вони були причиною голоду з багатьма смертними випадками в усіх хліборобних регіонах СРСР. Та не хлібозаготівлі стали причиною Голодомору в УСРР і на Кубані у першій половині 1933 року... Термін голодомор означає масову смертність від голоду, але ніхто не наважився назвати критерії масовості: десять осіб протягом дня в одному селі чи сто тисяч в україні на місяць. Смерть близької людини – трагедія, а мільйонів – статистика. Мільйони померлих від голоду українських селян – не статистика, а наслідок злорчинної політики радянської держави. Їх підступно і цинічно закатували голодом у рідних домівках, селах, перетворених на колгоспні резервації [3;49].

Loading...

 
 

Цікаве