WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історіографія історії Чехії - Курсова робота

Історіографія історії Чехії - Курсова робота

Продовжувалося дослідження проблем гуситського руху. В 50-60-х рр. створено його періодизацію, велика увага приділялася його проявам в різних регіонах. Рух розглядався з класових позицій, доводили, що це була незавершена буржуазна революція. Було опубліковано монографії Ф. ШМАГЕЛА про Іероніма Празького та Яна Жижку, Й. КЕЙРЖА про Яна з Ясениць, А. Міки про Петра Хельчицького, двотомник Ф. БАРТОША "Гуситська революція". В 70-80-х рр. дослідники внесли зміни в концепцію гуситського руху, уточнили його періодизацію. Відмовилися від тези про його характеристику як буржуазної революції, зосередилися на вивченні ідеологічних процесів. Це відображено в працях Ф. ШМАГЕЛА "Національна ідея в гуситській Чехії", збірнику наукових праць "Гуситський Табор", М. ПОЛІВКИ "Микулаш з Гуси та дрібна шляхта на початку гуситської революції", Й. КЕЙРЖА "Гусити".

Велику увагу було приділено дослідженню проблем соціально-економічного розвитку. Вивчалися тенденції розвитку економіки, соціальна структура феодального суспільства, що знайшло відображення в монографіях Й. ЯНАЧЕКА "Ремісниче виробництво в чеських землях в ХVІ ст. ", Й. ВАЛКА про фільваркове господарство в Моравії, Й. ПЕТРАНЯ "Залежне населення Чехії на початок Тридцятирічної війни".

Аналіз опозиційного руху в чеському суспільстві, боротьби станів проти Габсбургів, політичної боротьби в суспільстві в цілому, міжнародне значення цих процесів висвітлено в дослідженнях групи істориків. Вони підкреслювали обмежений становий характер опозиції, політичну активність середньої шляхти. До них належать Й. ПОЛІШЕНСЬКИЙ: "Тридцятирічна війна та чеський народ", "Тридцятирічна війна та європейська криза ХVП ст. ", Ф. КАВКА "Біла Гора та чеська історія"; А. Міка: "Сто років боротьби за характер Чеської держави.1526 - 1627"; Й. ЯНАЧЕК "Падіння Рудольфа ІІ", "Вальдштейн та його час".

Теоретичний аспект проблеми кризи феодального суспільства розглядали М. ГРОХ, Й. ПЕТРАНЬ в праці "ХVШ століття - криза феодального суспільства".

Питання економічної історії, зокрема розвитку промисловості, селянських рухів відбито в працях А. КЛІМИ "Мануфактурний період в Чехії", "На порозі нового суспільства.1781-1848 "; Я. ПУРША "Промислова революція в чеських землях", колективних монографіях "Короткий нарис економічного розвитку Чехії до 1955 р. ", "Економічна історія Чехословаччини в XIX і XX ст."

Й. КОЧА стверджував, що період національного відродження був специфічною формою переходу від феодалізму до капіталізму у східноєвропейському регіоні. Він подав широку панораму епохи, своєрідність процесу Формування чеської нації, узагальнив результати досліджень з дискусійних проблем у працях "Наше національне відродження", "Чеське національне відродження".

Питання національно-визвольної боротьби в середині - ІІ половині XIX ст. в контексті європейських подій розглядав В. ЖАЧЕК в монографіях "Йозеф Вацлав Фріч", "Йозеф Барак".

Розвиток робітничого руху знаходився в центрі уваги в часи комуністичного керівництва і висвітлювався дещо однобічно лише з позитивними оцінками. Ще в 1949 р.А. КЛІМА видав працю "Початок чеського робітничого руху", згодом в 50-60-х рр.Б. ШІНДЕЛЯРЖ - "З історії робітничого руху в Брненській області", М. МІШКА - "Острова на порозі промислової революції".

Проблеми діяльності політичних партій в чеському суспільстві наприкінці XIX - І третині XX ст. з упереджених позицій висвітлював Ю. КРЖИЖЕК в монографіях "Т. Масарик і наш робітничий клас", "Т. Масарик і чеська політика" та інших працях.

Роль та місце чеської буржуазії в національній боротьбі в XIX - на початку XX ст. відбита в статтях, вміщених в періодичних виданнях "Збірник до історії XIX та XX століть", "Збірник до проблематики чеського імперіалізму". О.УРБАН видав узагальнюючу працю "Чеське суспільство.1848-1918".

Досліджуючи процеси утворення та розвиток Чехословацької держави в міжвоєнний період та становище чеських земель в часи нацистської окупації, вчені підкреслювали неминучість розпаду імперії Габсбургів, вплив революційних подій в Росії в 1917 р. на цей процес, витоки колабораціонізму частини верхів чеського суспільства, ця тематика розроблялася Ю. КРЖИЖЕКОМ: "Виникнення Чехословаччини", Й. ГАЛАНДАУЕРОМ:

"Відгуки Великої Жовтневої соціалістичної революції в чеському суспільстві", В. КРАЛОМ: "Виникнення Чехословаччини", "Питання економічного та соціального розвитку чеських земель. 1928-1945" в трьох томах, В. ПЛЕВЗОЮ "За нову державу чехів та словаків", В. ЛЕЩІНОЮ: "Економічна криза в Чехословаччині. 1928-1934", В. ПРУХОЮ: "Соціальна структура чехословацького суспільства в домюнхенській республіці": А. ХИБОЮ "Становище робітничого класу в капіталістичній Чехославаччині", В. КРАЛ в монографії "Визволення Чехословаччини" та інших працях проблеми втрати незалежності в 1938 р., етапи руху Опору, його соціальну роль, провідну роль компартії в створенні Національного Фронту, внесок СРСР у визволення від німецьких окупантів.

В величезному масиві літератури, з позицій компартії, висвітлено визволення Чехословаччини радянською армією, чехословацько-радянським відносинам, соціально-економічним перетворенням за часів комуністичної влади, історії компартії.

Узагальнюючими працями чеської історіографії 50-80-х років X ст. стали науково - популярний нарис "Історія Чехословаччини" та двотомник "Огляд історії Чехословаччини", в якому виклад подій доведено до 1849 р.

В цей же період проводилася розробка методологічних та історіографічних проблем в двотомнику Ф. КУТНАРА "Огляд історії чеської і словацької історіографії"; працях В. КРАЛА "Історіографія - її ретроспективи та перспективи", "Світ ідей історії", "Зденек Неєдли та школа Голла"; Т. ВОЙТЕХА "Чеська історіографія та позитивізм" та інших вчених.

Після "оксамитової революції" сталися радикальні зміни в розвитку чеської історичної науки. Відбулося повернення до плюралізму в сфері методології, але при цьому марксистську методологію було піддано остракізму. Повернуто до наукового обігу концепції істориків минулого, перевидано ряд праць, зокрема дослідників, які перебували в еміграції, самвидавницькі твори, які з'явилися після 1968 р.

Чехословацько-радянський інститут в Празі було реорганізовано у інститут сучасної історії, який досліджує період після 1938 р.

З'явились нові історичні видання, зокрема католицький часопис "Серединна Європа".

Було створено науковий центр по вивченню діяльності Т. Масарика та його праць. Спеціальна урядова комісія по вивченню подій 1968 р. отримала документи з цієї проблеми від урядів Угорщини, Польщі, Болгарії, Німеччини. Лише Росія не надала відповідних матеріалів. Частина документів видана, як і "Чорна книга", яка вперше була опублікована наприкінці 1968 р. у Празі. Змінилася тематика досліджень. Насамперед було звернуто увагу на всебічне висвітлення правління комуністичної партії, зокрема на негативні сторони такі як політичні репресії тощо.

Дослідники прагнуть подолати однобічність у вивченні та оцінці подій, пов'язаних з отриманням незалежності у 1918 р., особи Т. Масарика, перебуванні чеських земель у складі імперії Габсбургів тощо.

Література

  1. "Историография истории южных и западных славян" - М., 1987, с.28-35, 65-75, 105-114, 152-168.

  2. "Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки " - М., 1990, с.327-331, 451-455.

  3. Волков В.К. - " Новые тенденции в развитии исторической мысли в странах Центральной и Юго-Восточной Европы " - " Новая и новейшая история" - 1991. - № 4

Loading...

 
 

Цікаве