WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаІсторія Всесвітня → Історіографія исторії Польщі - Курсова робота

Історіографія исторії Польщі - Курсова робота

Проблема етногенезу слов'ян і формування польської держави фундаментально досліджував Г. ЛОВМЯНСЬКИЙ (1898-1985 рр.) - в працях "Економічні основи формування слов'янських держав", шеститомнику "Початок Польщі: 3 історії слов'ян в І тисячолітті н. е. ", "Релігія слов'ян та її занепад. VІ-ХП ст.". Показав як зміни в техніці сільськогосподарського виробництва у стародавніх слов'ян спричинили соціальну диференціацію та виникнення держави. Виділив старопольське із загальнослов'янського в етногенезі слов'ян на польській території.

Комуністична влада віддавала пріоритет дослідженню проблем Історії робітничого класу, робітничого руху, робітничих партій. Здійснювалася спеціальна програма з цієї тематики, друкувалися тематичні періодичні видання. Було зібрано та опубліковано великий фактичний матеріал з цієї проблеми.

Історія селянства крім державних наукових установ, якими керували комуністи, вивчалася під патронатом Селянської партії. Видавалися тематичні щорічники, монографії, серії статей, джерела. В 70-00 рр. побачив світ тритомник "Історія польських селян", виклад у якій доведено до 1945 р. Праця відзначається всебічним підходом до вивчення проблеми. Показано зв'язок виробничих, політичних, правничих відносин на селі, вплив природно - кліматичних умов на розвиток селянського господарства, міграцію населення. Висвітлено проблеми формування національної та соціальної самосвідомості селян, політичну боротьбу, стан освіти, культури на селі.

Владою народної Польщі велика увага приділялась висвітленню проблеми польсько та польсько - радянських відносин. Наприкінці 40-х рр. неопозитивісти притримувалися теорії "двох ворогів" чи "двох бід" для Польщі - Росії та Німеччини. На їх думку, з геополітичних міркувань слід підтримувати добрі відносини з Росією царською або радянською. Згодом запанувала офіційна концепція споконвічної дружби обох народів, яку затьмарювали своїми діями експлуататорські класи. В 1965-1990 рр. існувала комісія істориків СРСР-ПНР, було видано чимало історичних документів.

Певним підсумком наукової діяльності польських істориків стало видання масовими тиражами низки синтетичних праць, підготовлених різними авторськими колективами. До них належать "Історія Польщі", видана в Познані в 1975 р., виклад подій доведено до середини 70-х рр. XX ст. "Історія Польщі", видана у Кракові в 1978 р., висвітлення подій завершується 1947 р., "Нарис історії Польщі", видано у Варшаві в 1980 р. В 70 - першій половині 80-х рр. намітився вихід від вивчення економічних відносин та захоплення дослідженнями соціальної структури суспільства, ролі та місця окремих класів, соціальних прошарків, груп в окремі періоди польської історії.

Після повалення комуністичної влади в 1989 р. в польському суспільстві відбувається корінна переоцінка цінностей, складається новий моральний та інтелектуальний клімат. В політичному житті Польщі звертання до історії стало однією з форм ідейного заперечення періоду панування тоталітарних режимів. Дослідники отримали змогу працювати із раніше секретними архівними матеріалами. В Історичній науці запанував плюралізм методологій та думок. Слід зазначити, що до марксистської методології радянського зразка ставлення негативне. Найбільшу критику викликають принципи класового підходу, партійності, формаційна теорія. Відбулися зміни в організації наукових досліджень. Замість інституту соціалістичних країн Польської академії наук створено інститут політичних наук.

В проблематиці досліджень важливе значення надається питанням, пов'язаним з приходом комуністів до влади, а також історії комуністичної партії, ролі Комінтерну в її історичній долі. Про це йдеться в праці Кімека "Комуністи, Польща, Сталін. 1918-1939 рр." Стверджується, що прихід комуністів до влади після другої світової війни відбувся завдяки вирішальній ролі зовнішнього фактору - позиції СРСР. Вивчається репресивна політика комуністичної влади наприкінці 40-х - 50-х рр.

Велика увага приділяється проблемам відновлення незалежності в 1918 р., режиму "санації", особі Ю. Пілсудського.

В працях Е. Дурачінського, К. Леопольда, П.М. Лізевіца лише з позитивного боку висвітлюється діяльність Армії Крайової в роки другої світової війни, особливо її сутички з радянськими військами, з нових позицій подано матеріали про суд над командуванням АК в червні 1945 р. Радикального переосмислювання зазнає тема відносин з Росіею-СРСР, зокрема проблеми поділів Польщі наприкінці ХVШ ст., повстань в XIX ст., російської революції 1917 р., та відновлення незалежності, польсько-радянської війни 1920 р., відносин в міжвоєнний період, долі польських офіцерів після 1939 р. (Катинь) тощо. В працях Кепінського, М. Тарчіньського, С. Камінського, П. Заремби, С. Станевича, Ч. Мадярчика та інших роль Росії в цих подіях оцінюється лише негативно. Сучасні польські дослідники прагнуть висвітлювати національну історію на європейському тлі.

В 1995 р. у Варшаві видано популярний нарис "Історії Польщі" автори Дибковська А., Жарин М., Жарин Я., російською мовою. Щодо України, то негативна характеристика запорізького козацтва спирається на висловлювання П. Куліша, якого подають як великого українського історика. Автори визнають жорстоку експлуатацію українського селянства в Речі Посполитій, без оцінок висвітлюють події 1918-1924 рр. в західноукраїнських землях. На карті про національний склад Польської держави в 30-х рр. XX ст. Львів подано як польське місто. Вказується, що переслідування українців в Польщі в 1924-1939 рр. були менш жорстокими ніж в той же час в СРСР. Президенти Польщі та України - О. Кваснєвський та Л. Кучма підписали Акт про порозуміння між обома народами. Завдання вчених істориків - прагнути до об'єктивного висвітлення історії стосунків між нашими народами. Важливим кроком на цьому шляху стало видання першого том) документів про відносини між Польщею та Україною в 20-30 рр. XX ст., яке здійснено спільними зусиллями науковців обох країн.

Література

  1. "Историография истории южных и западных славян" - М. 1987, с. І4-28, 50-65, 96-104, 143-151.

  2. "Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки" - 1990, с.186-194, 319-326, 432-439.

  3. Волков В.К." Новые тенденции в развитии исторической мысли в странах Центральной и Юго-Восточной Европы" - "Новая и новейшая история" - 1991. - № 4.

  4. Дьяков В." Разработка учеными ПНР теоретико – методологических проблем исторической науки" - "История СССР "-І989. № 1.

  5. Зашкільняк Л. "Неоромантизм у польській історіографії початку - XX ст. " "Проблеми слов'янознавства" - Львів. - 1993 - випуск 45.

  6. Касперський Е. "Спільнота і конфлікти: Слов'янська ідея в польській романтичній історіософії" - "Проблеми слов'янознавства" - Львів - 1996 - випуск 49.

  7. Швагуляк М. "Польсько-українська конфронтація на зламі 20-30-х років XX ст.: проблеми історіографії" - "Проблеми слов'янознавства. - Львів - 1996. - випуск 48.

Loading...

 
 

Цікаве